15 березня - річниця проголошення Карпатської України
15.03.2015
76 років тому, у ніч на 15 березня 1939 року у місті Хуст була проголошена незалежність Карпатської України. Закарпаттські українці стали першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.

Прийнята Сеймом конституція Карпатської України визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Герб — червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі. Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина.

У створенні і обороні молодої української держави брали участь і винниківчани

Врецьона Євген (1 жовтня 1905 р., м. Винники, вул. Піддіброва 5, — 4 лютого 1975 р., Швейцарія; псевдонім – Беран, Волянський, Ганді, Турчишин) – видатний політичний і військовий діяч, один із найближчих сподвижників Є. Коновальця.

1938—1939 рр. нелегально перебуває на Закарпатті, де бере участь у визвольних змаганнях закарпатських українців. 1938 р.—1939 р. — один із організаторів військових частин (Карпатська Січ) у Карпатській Україні. Разом з колишніми членами Крайової Екзекутиви ОУН на Західноукраїнських землях Іваном Габрусевичем («Джоном»), Михайлом Колодзінським («Гузаром»), Зеноном Коссаком («Тарнавським»), Романом Шухевичем («Щукою»), Олексою Гасином («Лицарем») та іншими входив до так званої групи «крайовиків», яка вважала, що у своїй діяльності ОУН має керуватися лише українськими інтересами без огляду на інтереси інших сторонніх сил .

Був одним з членів Генерального штабу Карпатської Січі, який очолював полковник Михайло Колодзінський («Гузар»), та керівником розвідувального відділу. Наказом Генерального штабу Карпатської Січі від 6 лютого 1939 р. Врецьоні було присвоєно звання чотар. Згодом був призначений також на посаду інспекційного старшини Хустського гарнізону Карпатської Січі, в обов'язки якого входило здійснення регулярних перевірок та оглядів стану гарнізону, контроль за проведенням підстаршинського інструкторського та інструкторського курсів жіночих відділів Карпатської Січі у Хусті.

04.01.1939 р. йому надано громадянство Карпатської України. У ніч з 13 на 14 березня 1939 р., коли вирішувалося питання щодо озброєння частин Карпатської Січі для протидії угорським військам, які розпочали наступ на територію краю, Євген Врецьона разом з чотаром Л. Криськом («Крісом») передав коменданту Хустського коша Карпатської Січі наказ відрядити Першу булавну сотню до будинку Уряду Карпатської України для отримання зброї зі складу чехословацької жандармерії.

15 березня 1939 р. на заклик Начальної команди новостворюваних збройних сил незалежної Карпатської України зголосився до штабу Національної Оборони Карпатської України. Після поразки Карпатської України у березні 1939 р., потрапляє у мадярський полон. Зі споминів його сестри Іванни Врецьони відомо, що мадярські фашисти катували його до смерті, перебивши йому дві ноги. Подумавши, що він мертвий, кинули його до трупарні. Але Бог був на його боці і вночі йому вдалося виповзти на животі з неї (це була тимчасова польова тюрма). Після звільнення проживає у Відні і Празі.

Голіян Володимир (13 грудня 1903 р., м. Винники — 30 травня 1996 р., Австралія) — воїн УГА, діяч ОУН. У 1938 р., на заклик проводу ОУН, Володимир Голіян перейшов кордон. На Закарпатті продовжив збройну боротьбу за Карпатську Україну проти угорських загарбників. Під час боїв його важко поранили (дві мадярські кулі пробили йому груди). Та вилікувавшись, Володимир Голіян зумів перебратися до Німеччини.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

Фото: Евакуація Карпатської України (джерело: incognita.day.kiev.ua)


Читайте також:
Коментарі
avatar