Греко-католицькі церкви візантійського обряду (історія та географія)
28.12.2014
Греко-католицькі церкви - сучасна назва Східних католицьких церков візантійської традиції.

Католики візантійського обряду називаються греко-католиками. У вузькому значенні термін «греко-католицькі церкви» застосовується до католицьких церков, в яких богослужіння відбувається за візантійським обрядом грецькою мовою:

Грецька католицька церква;
Італо-албанська католицька церква;
Мелькітська греко-католицька церква.

У більш широкому сенсі - також і до інших Східних Католицьких Церков візантійської традиції, богослужіння в яких здійснюються на інших мовах.

Термін  «греко-католицька» дозволяє відрізняти її від католицьких церков інших традицій — передусім від римо-католицької церкви (латинський обряд), а також від церков вірменського, сирійського та коптійського обрядів. Разом із останніми греко-католицькі церкви належать до східних католицьких церков.

Католицькі церкви східного обряду перебувають у повному віросповідному та літургійному спілкуванні зі Святим Престолом. Вони користуються власним канонічним правом, відмінним від прийнятого для Латинської церкви, у зв'язку із чим, на їх адресу часто застосовується термін «Церкви свого права». Декрет Другого Ватиканському собору  (затверджено папою Павлом VI 21 листопада 1964 р.) підкреслив канонічну рівність літургійних обрядів у Церкві, висловивши повагу східних християнських традицій.

Церковне життя в Східно-католицьких Церквах управляється відповідно до Кодексу канонів Східних Церков, який оприлюднив папа Івана Павла 18 жовтня 1990 р.  Він вступив в силу закону 1 жовтня 1991 р.. Згідно з новим Східним Кодексуом Східно-католицькі Церкви поділяються на 4 категорії:

1) Патріарші (Халдейська, Вірменська, Коптська, Сирійська, Маронітська і Мелькітська Церкви).

2) Верховно-архієпіскопальні (Українська, Румунська, Сіро-малабарська та Сіро-маланкарська Католицькі Церкви). Кожна з верховно-архієпископських східнокатолицьких церков очолюється Верховним архієпископом. Він, так само, як і Патріарх, обирається синодом єпископів своєї Церкви. Але цей вибір синоду Папа римський повинен затвердити. І тільки після цього проводиться інтронізація Верховного Архієпископа. Інших відмінностей між Патріархом та Верховним архієпископом немає.

3) Статус митрополій (Ефіопська  та Русинська Церкви).

4) Інші (Болгарська, Грецька, Угорська, Італо-Албанська і Словацька Церкви, а також діоцез, що поширюється на всю колишню Югославію). Білоруська, Албанська, Грузинська і Російська східнокатолицькі церкви не мають духовної ієрархії.

З середини XIX ст. стали виникати громади грузинських католиків, які дотримувалися візантійського обряду, проте їх діяльність не була підтримана Святим Престолом. Найвідомішою була громада грузинських греко-католиків в Стамбулі, яка була організована в 1861 р. і проіснував до 1974 р.В даний час не існує прямих документованих свідоцтв з боку Святого Престолу про створення Грузинської  греко-католицької церкви. Ватикан у своїх Acta Apostolicae Sedis не згадує про створення подібної церковної структури.

Візантійський обряд — один із східних літургійних обрядів. Використовується різними православними та східними католицькими церквами. Зазвичай, коли говорять про «православне богослужіння», мають на увазі саме візантійський обряд, хоча існують православні громади, що використовують іншу літургійну традицію; і навпаки — греко-католики проводять богослужіння за візантійським (грецьким) обрядом.

Візантійський обряд розвинувся в давнину в Константинопольському патріархаті, надалі поширився і на Олександрійський та Антіохійський патріархат. Слов'яни і румуни взяли візантійський обряд з Константинополя.

Обряди – це зовнішній вияв віри в Бога і богопочитання взагалі. Обряди – це світогляд наших предків. Св. Володимир Великий відновив християнство на землях України-Руси  в слов’янському обряді, яке проповідував у першому столітті св. апостол Андрей Первозванний. Візантійський обряд впродовж століть пересяк українською духовістю.

Із 22 католицьких церков східного обряду 14 дотримуються візантійського, 8 — інших східних літургійних обрядів.

Греко-католицькі церкви  візантійського обряду подано в алфавітному порядку (вказано країни (області) їх поширення, час заснування, кількість віруючих).

1. Албанська греко-католицька церква (апостольська адміністрація): Албанія , 1628 р., 3 749 осіб.

2. Білоруська греко-католицька церква (без встановленої ієрархії на цей час): Білорусь, 1596 р.,  біля 10 000 осіб. Єдина з 22 східнокатолицьких церков, яка станом на 2014 р. має невизначений статус і вакантне місце предстоятеля.

3. Болгарська  католицька церква (апостольський екзархат): Болгарія, 1861 р., 10 000 осіб

4. Грецька католицька церква (два апостольських екзархати): Греція, Туреччина, 1829 р., 6 025 осіб.

5. Італо-албанська  католицька церква (дві єпархії і територіальне абатство): Італія, 61 814 осіб.  Італо-албанська церква — єдина з греко-католицьких церков, що утворилися не шляхом унії зі Святим Престолом, а з самого початку не брала участі у Великому розколі.

6. Македонська  греко-католицька церква (апостольський екзархат): Македонія, 1918 р., 11 266 осіб.

7. Мелькітська греко-католицька церква (Патріархат): Сирія, Ліван, Йорданія, Ізраїль, Єрусалим, Бразилія, США, Канада,, Мексика, Ірак, Єгипет, Судан, Кувейт, Австралія, Венесуела, Аргентина, 1726 р., 1 651 500 осіб. 13 серпня 1729 року Папа Бенедикт XIII визнав Кирила IV Патріархом Антіохії.

8. Російська  греко-католицька церква (два апостольські екзархати):   Росія, Китай,  1905 р.; в наш час близько 30 парафій та громад, розкиданих по всьому світу, в тому числі 18  в самій Росії.

9. Румунська греко-католицька церква (верховне архієпископство): Румунія,  США, 1697 р., 535  171 осіба.

10. Русинська візантійська католицька церква (митрополія, єпархія, та апостольський екзархат): США, 1646 р., 84 000 осіб.

11. Словацька греко-католицька церква (митрополія і три єпархії): Словаччина, Канада, 1646 р., 233 386 осіб.

12. Угорська  греко-католицька церква (єпархія та екзархат апостольський): Угорщина, 1646 р., 327 200 осіб.

13. Українська греко-католицька церква (верховне архієпископство): Україна, Польща, США, Канада, Великобританія, Австралія, Німеччина та Скандинавські країни, Франція, Бразилія, Аргентина, 1596 р., понад 5 500 000 осі.б. Вона є найбільшою у світі з усіх Східних католицьких церков.

Назви:

Унійна Церква (з 1596 р., найстаріша від часу заснування);
Руська Унійна Церква (Ecclesia Ruthena unita; з XVII ст., в офіційних церковних документах);
Греко-Католицька Церква (з 1774 р.; за рішенням імператриці Марії Терези, аби відрізнити її від Римо-Католицької та Вірменської Католицької Церков);
Українська Католицька Церква візантійського обряду (з 1912 р., в папському статистичному річнику Annuario Pontificio);
Українська Католицька Церква (з 1960 р., щодо церкви в діаспорі та  підпільної на той час Церкви у радянській Україні);
Київська Католицька Церква (з 1999 р., затверджено на Синоді Єпископів УГКЦ, яка підкреслювала б ідентичність цієї Церкви).

14.Хорватська греко-католицька церква або візантійські церкви єпархії Крижевці (єпархія та екзархат апостольський): Боснія і Герцеговина, Хорватія, Сербія і Чорногорія, 1611 р., 58 337 осіб.

Апостольський екзархат греко-католицької церкви у Чеській Республіці: Чехія, 1996 р.,  18 000 осіб.

Мукачівська греко-католицька єпархія:  Закарпатська обл., 1771 р.,  385 000 осіб. Є окремою "Церквою свого права", має автономний статус, не підпорядковується Главі УГКЦ. У період існування Австро-Угорщини з’явився шанс об’єднання галицьких і закарпатських греко-католиків (термін виник 1774 р.) в одну церкву, але Будапешт, а разом з ним і Рим стали на заваді цим планам.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

Фото: http://museumshevchenko.org.ua/

Читайте також:
Коментарі
avatar