20-річна унікальна тернополянка за лічені хвилини робить те, чого медики добиваються роками
05.08.2014
Незвичайна історія диво-дівчинки Кароліни Демчук, яку «вигнали» з почаївського ПТУ, не може не захоплювати.

20-річна Кароліна Демчук – унікальна дівчинка. За лічені хвилини вона здатна зробити те, чого медики добиваються роками. Вона без слів розуміє дітей-аутистів, стверджує її мама – пані Тетяна. А за день, проведений з нею, малята, які до цього видавали лише окремі звуки, починають складати їх у слова.

Підозрювали глухоту

Тетяна Демчук із Почаєва народження своєї донечки чекала з нетерпінням. Завжди знала, що Каролінка у неї особлива. Навіть ім’я дівчинці дали не звичне, а подвійне – Яніна-Кароліна. Утім рідні навіть не здогадувалася, що згодом винятковість дівчинки підтвердять медики, пише “Номер один”.

- Ще змалечку Кароліна була не така, як усі. Вона ніколи не потребувала батьківської уваги, завжди гралася на самоті, не контактувала з іншими дітьми. Дівчинка любила сидіти в куточку, розкладати іграшки, – ділиться спогадами пані Тетяна. – Я подумала, що Каролінка росте акуратисткою та дуже педантичною. Кожного дня вона витягала з серванта стаканчики та витирала їх.

Спершу це тішило маму, але з кожним днем дівчинка все більше віддалялася. Тоді жінка зрозуміла: їй потрібна допомога. Пані Тетяна одразу кинулася до медиків, але ефективної діагностики на той час годі було шукати. Лікарі дійшли висновку, що у дівчинки проблеми зі слухом  і на основі цього поставили діагноз «глухота». Тоді Каролінці було всього три рочки. Дівчинка навчалася в обласному садочку для глухих дітей, де й вивчила мову жестів.

Пані Тетяна не могла повірити у страшний діагноз. Жінка почала шукати інших спеціалістів,  ці пошуки завели її аж у Білорусію.

- Під час прийому лікар сказав мені, мовляв, не хочу вас лякати, але, швидше за все, це аутизм, – пригадує пані Тетяна. – Це невиліковно, але з тим живуть. Це визначається як тип характеру і коригується педагогічними методиками. Мовляв, ви за фахом педагог, тому працюйте. Лікар пояснив, що я виховую інопланетянина, якого потрібно призвичаїти до суспільства. Діти-аутисти не розуміють нашого світу, – продовжує жінка. – А від цього нерозуміння з’являється агресія, розгубленість, замкнутість у собі, може виникати істерика тощо.

Тоді жодних напрацювань по роботі з дітьми-аутистами ще не було. З ними працювали лише експериментально. Щодня пані Тетяна, прийшовши з роботи, за дві години вирішувала всі хатні клопоти і починала займатися з дитиною.

- Усі предмети в нашому домі були підписаними: стіна, стілець, чашка, – каже пані Тетяна. – Так ми вчили назву кожного предмета. Доводилося застосовувати і суворі методи. Наприклад, якщо Кароліна хотіла пити, я не давала їй води, поки вона мені сама про це не казала. Дитина могла сидіти годину-дві-три… Врешті таки казала слово «пити», пізніше формувала фрази, а потім уже цілі речення. Кароліна говорила про себе у третій особі і не ототожнювала себе зі словом «я».

Пані Тетяна навіть розробила власну методику вивчення кольорів. Щодня вона розкладала перед Кароліною кілька футболок різних кольорів і запитувала доньку, в якій вона хоче піти на вулицю. Дівчинка вибирала. Потім жінка дізналася, що це такий метод терапії.

Стала лауреатом всеукраїнського конкурсу

Попри те, що діти-аутисти зазвичай не говорять, у шість років Кароліна почала вимовляти перші слова і формувати фрази. А вже згодом дівчинка стала навчатися у почаївській загальноосвітній школі, яку, до речі, закінчила з відзнакою. У класі Кароліна стала лідером і екстерном здала екзамени.

- У навчальному закладі ніхто навіть не здогадувався, що донька має проблеми зі здоров’ям, – зазначає пані Тетяна. – Ми це ретельно приховували. Боялися, аби це не відбилося на ставленні до неї оточуючих. Після закінчення школи Кароліна вступила у місцеве вище професійне училище. Мабуть, про цю історію чуло багато людей. Кілька центральних телеканалів знімали власні проекти на основі історії про те, як знущалися над дитиною у навчальному закладі. Їй просто не дали довчитися і вигнали з училища. Створили такі умови, що Кароліна впала у депресію. А оточення пояснювало свої вчинки, мовляв, вони жартували. Дійшло до того, що Кароліна вирішила позбавити себе життя. Після цього випадку ми поїхали в Київ і звернулися до головного психіатра країни, який підтвердив страшний діагноз: «депресія, доведення до самогубства». Після трансляції програми на центральних телеканалах ситуація у навчальному закладі стала ще гіршою.

За словами мами Тетяни, дівчинці занижували бали. У результаті студентка, яка до цього часу навчалася на відмінно, отримувала не більше 9 балів. Батьки забрали документи з училища і подали в кілька вузів країни. Серед них Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова. Саме на цьому вузі зупинився вибір Кароліни. Тут вона почала здобувати фах журналіста.

Загалом навчання давалося не важко, каже дівчина. У навчальні заклади вступала поза конкурсом, але впродовж навчання намагалася зробити все, аби довести, що достойна цього місця.

Попри це Кароліна дуже різнобічна. На Всеукраїнському творчому конкурсі «Сяйво дитини» дівчинка представляла Тернопільську область, зайняла перше місце і стала лауреатом.

- Більше за все люблю малювати. Серед моїх картин багато пейзажів та натюрмортів. Використовую різні техніки. Як правило, працюю з аквареллю, гуашшю та олівцем, – розповідає Кароліна. – У майбутньому хочу працювати на телебаченні, аби допомагати іншим.

Мама Тетяна зізнається, що дівчинка має особливий дар. Вона може читати думки інших та спілкуватися з аутистами, яких не розуміють навіть їхні батьки.

- Якось ми їхали у тролейбусі в Сімферополі, – пригадує жінка. – На одній із зупинок зайшов хлопець-аутист та дві жінки. Тут Кароліна піднімається і каже до однієї з них: «Ваш син запитує, що за жінка з Вами поруч». Та відповіла, що це його хресна мама. Кароліна передала це хлопцеві. Той на своїй мові сказав, що не знає її, бо вона ніколи не приходить до них. Кароліна сказала це мамі, і вона мало не розплакалась. Жінка підтвердила, що це правда. Вона була приголомшена такою ситуацією.

Жінка розповідає, що Кароліна відчуває хороших людей і радо йде з ними на контакт. А ось до поганих навіть не наближається, одразу замикається в собі. Більше того, діти-аутисти, які зазвичай тримаються осторонь від людей, дуже люблять її. Коли вона з’являється в такому середовищі, ті радо біжать до неї, обіймають. Кароліна без слів розуміє їх, а за день спілкування з нею навіть малеча з важкими формами аутизму починає показувати хороший результат – говорити перші слова.

Пані Тетяна каже, що про особливий дар дівчинки до цього часу знало не багато людей, але ті, хто бачив результат, розповідають про це рідним та знайомим. Так кілька реабілітаційних центрів та громадських організацій думають над тим, щоб запросити Кароліну попрацювати з дітьми. Сама ж дівчинка не проти. Каже, що завжди рада допомогти іншим.

Джерело: http://dyvys.info/

Читайте також:
Коментарі
avatar