Карта Винник та околиць 1783 р.
25.02.2015
В Австрії з 1763 р. по 1787 р. Австрійським Генеральним квартирмейстерством з військовою метою виконувалось так зване перше знімання. Після першого поділу Польщі у 1772 р. воно охопило також територію Галичини і Буковини. Зйомка виконувалась у масштабі 1:28 800 (в одному віденському дюймі – 400 махових сажнів). Рельєф зображувався за дещо зміненою шкалою Лемана.

Перша зйомка Галичини проводилась у масштабі 1:72 000 під ке-рівництвом Йозефа Лізґаніґа (1719-?). Для цього була побудована тріангуляційна мережа і виконані астрономічні спостереження на трьох пунктах (Львів, Ряшів, Краків). Детальна зйомка виконувалась на основі геометричної мережі. Була створена карта на 79 аркушах. Для зручності користування вона була зменшена до масштабу 1:144 000 (1778 р.). Після доопрацювання в Інженерній академії у Відні (1784 р.) карту було зменшено до масштабу 1:288 000 і в 1790 р. опубліковано у Відні на 49 аркушах (31,3x23,4 см). Загальний розмір карти 165x230 см. У 1794 р. у Львові окремою книжкою видано покажчик географічних назв до цієї карти.

Карта Винник та околиць 1783 р.

Подаємо опис карти за Сергієм Терещенко: «Оригінальна назва: Lemberg Leopol Lwow

Рік: 1783

Масштаб: 1:28 800

Розмір карти: 63х42 cm

Видавець: Квартирмейстерство австрійського Генерального штабу Джерело: Австрійський військовий архів, B IX a.390

Правове регулювання: Австрійський військовий архів (Kriegsarchiv). Відень

План Львова є складовою частиною Карти Королівства Галичини і Володимирії або так званої «карти Міга» (Karte des Koenigreiches Galizien und Lodomerien), створеної у 1779-1782 рр. для військових потреб в рамках першої (або йосифінської) топозйомки території Галичини (Josephinische Landesaufnahme), яка тривала до 1787 р.. Топографічні обміри Східної Галичини розпочалися під керівництвом фельдмаршала-генерала Зеегера і продовжилися обер-лейтенантом Фрідріхом фон Мігом (Friedrich von Mieg), а з 1783 р. - майором Вальдау. У 1783 р. квартирмейстерство австрійського Генерального штабу (des österreichischen Generalquartiermeisterstabes) підготувало 413 секцій карти, але картографічні матеріали залишалися секретними і не публікувалися для загального користування.

Особливість графічного виконання карти - деталізація рельєфу місцевості, річок, потоків, ставів, а також зображення фортифікацій довкола Середмістя, комплексів Високого та Низького замків та фрагментів оборонних стін Фрідріха Гетканта (Friedrich Getkant) з середини XVII ст. на території Бродівського передмістя.

Легенда:

• У лівій частині плану розташовано назву міста у трьох варіантах: «Лемберг, Леополь, Львув» (Lemberg Leopol Lwow).

• На плані довкола міста розміщено назви підміських сіл: Голоско Велике, Голоско Мале, Клепарів, Замарстинів, Збоїська, Малехів, Ласки, Сороки, Острів, Пруси, Каменополь, Теремчисько, Підбірці, Черовіча, Миклашів, Винники, Лисиничі, Пасіка, Дебза, Козельники, Вулька, Кульпарків, Забащова (Holosko Weliky, Holosko Malÿ, Kleparow, Zamarstinow, Zboiska, Malechow, Laski, Sroki, Ostrow, Prussy, Kamionopol, Teremczyszko B., Podborce, Czerowitza B., Miklaszow, Winiki, Lesienice, Pasieka, Debza, Kozielnikÿ, Wulka, Kulparkow, Zabatschowa B.).

Характеристика карти:

• План виконано в техніці кольорової літографії.

• На плані схематично позначено конфігурацію окремих будівель та фортифікацій.

• Межі передмість не позначено.

• На плані позначено елементи гідрографії, рельєфу місцевості та особливості ландшафту (сади, ліси і таке ін.)

• Написи на карті виконані німецькою мовою. Топоніміка карти: Топоніміка включає близько 100 об'єктів. Більшість об'єктів позначено за допомогою спеціальних умовних позначень. Характеристика міста: На карті показано територію міста, передмість, підміських сіл та околиць Львова».

Подаємо опис цієї карти за Михайлом Влохом:

«Східня половина мапи подає передпілля Львова на сході включно з Винниками. Тут зазначено найцікавіші для історії Ви¬нник оборонні споруди, які в археології мають назву «Глиняні вали» і датуються третім на друге тисячоріччя до Хр. Археологи, які згадують про ті вали, вже не бачили їх у другій половині XIX сторіччя, а могли знати про них тільки з переказів, бо 1787 року австрійська влада усунула їх при будові «цісарського гостинця», шо переходив по лінії тих валів, правдоподібно вживаючи землю під насипи шляху.

Одинокий доказовий слід тих валів зберігся на цій унікальній мапі, бо в наступному виданні мапи вже більше не зазначено їх, а тільки шлях на тім місці. На цій мапі замкова гора у Виниках нанесена у вигляді зрізаної піраміди із стрімкими, природно оборонними боками із сходу. півдня і заходу, а тільки з півночі вона пов’язана з тереном рівної височини без природної оборони.

Тому тут було насипано оборонний вал, який на заході починається поперечною запорою коло вілли нотаря В. Левицького, а закінчується на колонії коло тюрми, де помітно насип до полудня як правдоподібний залишок валу. Другий віддільний вал зазначено вздовж західнього берега лісу «Діброва», а в південному продовженні оборонної спору¬ди знаходяться мочари на лузі «Лазки», що їх заливали води з «Кута». Вал «Під Дібровою» має дві прірви — переїзди. На іншому місці подаємо за Семеном Маґалясом переказ про цей вал.

Правдоподібно в початках австрійської влади цей вал також розібрано і по нім не стало сліду, крім знаку на мапі. Може колись археологічні розкопки розкажуть про походження цього валу. Ця мата становить цінне доповнення до історії Винник.

При актах «Винники» у віденських архівах до мапи долучено такий військовий спис: «Мапа Винник і околиці, 1:28.800 виконав Аббе Ліссґаніґ 1783 р. Замок — міцний мур, так само костел. Малі етапи з доброю водою до пиття для людей і худоби. В напрямі Львова багато ставків. Прилеглий ліс скла¬дається з молодої бучини. Ліворуч — мочаруваті луги. Дорога до Львова повз стави, переважно вивозом, надзвичайно погана. До Чішок іде добра дорога, так само до Миклашева дорога має твердий грунт. Замкова височина домінує коло Підбірців. (Підпис) Abbe Lissganig».

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

Фото: http://uk.wikipedia.org/

Читайте також:
Коментарі
avatar