Нескорена в 90...
01.02.2015
У 1925 році в чудовому передмісті Львова - Винниках, народилася дівчинка Рома Курчак. Зростала в любові в українській патріотичній родині. З молоком матері їй була прищеплена любов до рідної домівки, беззаперечна відданість своїй Батьківщині, традиціям українського народу.

Розумна і допитлива, після закінчення школи вступила у Львівську гімназію. Любила займатися спортом, співати, мала багато друзів і завжди турбувалася про долю України, а тому стала членом молодіжної організації.

ЇЇ юність припала на початок війни. Не змогла  змиритися, коли московський чобіт вступив на її рідну Україну… Юність закінчилася раптово, як і в багатьох наших співвітчизників…

За доносом сусідки, чоловік якої працював в органах КДБ, у будинок на Руській, де вона жила, прийшли з обшуком. Наші «визволителі» забрали всі цінні речі, які були в хаті і тризуб, що дівчина ховала, як зіницю ока. Саме він був причиною арешту її та батька. Спершу була тюрма у Львові, потім довга дорога в Сибір в товарному потязі, у голоді та холоді.

Невеличкого зросту, погано одягнена 18-річна дівчина працювала на лісоповалі у тайзі. Величезні дерева валили молоді дівчата-патріотки, що жили в бараках і їли баланду з води та мерзлих овочів.

Святом було, коли діставався більший шматок чорного хліба. А робота була важкою, небезпечною, при 20-градусному морозі… Не одна невинна душа навіки спочила у нетрях і безкраїх просторах Сибіру… Так Москва руйнувала долі… 10 довгих років таборів за те, що людина зберігала символ незалежної України вдома.

Звільнившись з пекла, право виїхати на Батьківщину мала аж через 5 років. Треба було влаштовувати своє понівечене життя. Вийшла заміж за чоловіка з такою ж долею. Жили дуже бідно,починали все з нуля. Допомагали родичі з України. Влаштувалися на роботу - він у шахту, що у Воркуті, вона у дитсадок. Невдовзі народився син Василько. Але роки недоїдань і стресів позначилися на здоров'ї дитини. З часом маленька родина Кішик з радістю повертається на Батьківщину. Купили будиночок у Бориславі, бо тільки там змогли прописатися.. Хворобливий син невдовзі помер. Батьки залишились вдвох.

Дуже сильна і вольова жінка залишилася сама в день офіційного прийняття суверенітету України, коли не витримало серце її чоловіка, дочекавшись визнання незалежності України. Спочатку було важко… Самотність.. Але з Божою допомогою дає собі раду, бо звикла надіятися тільки на себе. І дякує за кожний прожитий день, за те, що на столі, бо знає біду. Дуже переживає за долю України, особливо тепер, коли Росія знову зазіхає на її кохану землю. Стежить за всіма новинами, вона в курсі всіх подій, активна учасниця товариства репресованих у Бориславі. У свої 90 вона хвилюється за майбутнє України.

Наша цьоця Рома є прикладом оптимізму і патріотизму для нас, молодших, часто зневірених…

Отож, з нагоди такої поважної дати - 90-річчя від дня народження, бажаємо  від усього серця сибірського здоров'я, щастя, ще багато років активного життя, Божого благословіння!

Родина Курчак, Наорлевич, Білінських, Войтович


Читайте також:
Коментарі
avatar
Мноогая літа цьоці Ромі!!!
avatar