"Менше словесної куряви — більше реальних справ", - Олег Матвіїшин
17.10.2010 20:41

Боротьба за посаду голови міської ради видасться нелегкою — на неї буде чимало претендентів. Серед них, зокрема, — директор ПП „Матвол" Олег Матвіїшин.

Олег Матвіїшин— Олеже Романовичу, яким, на Вашу думку, має бути міський голова?

— Це має бути людина, яка вже чогось досягла і показала, що вона здатна зробити, але не словами, а ділом. На моє переконання, міський голова — це насамперед господарник, а не політик. Він повинен об'єднувати навколо себе всі політичні сили та служити всім мешканцям Винник, незалежно від їхніх політичних уподобань.

— Що вважаєте найбільшою помилкою сьогоднішньої влади?


На мою думку, найбільший недолік влади — це її заполітизованість. Працівники виконавчої влади повинні бути поза політикою. Я проти того, щоб депутат працював керівником якоїсь структури міської ради. На нього важко впливати, бо при необхідності застосовує партійні важелі. Керівники виконавчих органів повинні бути місцевими мешканцями, які прожили у Винниках не менше п'яти років, добре знають проблеми міста, за час праці показали, що вони господарники, а не політиканти.

—  Розпочалася передвиборна агітація. Назвіть основні пункти Вашої передвиборної програми.


— Політика по-винниківськи — це «футбол» із довільними правилами. У місті розпочалася політична метушня у боротьбі за виборців. Та, на жаль, жодного стосунку до народу, до його інтересів вона не має. В якості «багнетів» у цій битві виступають блоки цигарок, пофарбовані до виборів під'їзди, обіцянки манни небесної. Ці місцеві псевдополітики не розуміють елементарних речей: винниківчанам потрібна не одноразова милостиня, а програма конкретних дій, яку я готовий 'їм запропонувати. Почну із характеристики комунальних служб. Це організації радянської системи, і вони себе віджили. ЖЕК однозначно потрібно розформувати. І чим швидше, тим краще. Але, звичайно, не наскоком, а створити натомість об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Тоді нарешті вирішиться питання вивозу сміття, який є прибутковим бізнесом у світі. Збором сміття має займатися спеціалізоване підприємство, а міська рада — організувати збір коштів за надані послуги. Наприклад, підприємство „Винниківське" збирає оплату за воду, а одночасно може проводити збір коштів за вивіз сміття. До приватного сектору інший підхід. З власниками приватних будинків потрібно укласти угоди. Підприємство, з яким підписана угода, повинно дбати, щоб у місті було чисто. Це серйозна проблема, але її можна вирішити.

Щодо „Благоустрою" можу сказати, що ця структура потрібна, але вона повинна сама на себе заробляти, а не дотуватися з бюджету. Це стане можливим тоді, коли керувати „Благоустроєм" будуть не однопартійці, а фахові управлінці. На сьогоднішній день ремонт доріг для влади не ціль, а привід для наживи, «відмивання» коштів, яких ніколи ніхто не порахує. Щоб були хороші дороги, не потрібно чекати, поки утвориться величезна яма, а в ямку, завбільшки з горіх, засипати жменьку асфальту. Така своєчасність здешевить ремонт у сотні разів, а щоб його здійснювати, вистачить два працівники.

Ще одна нагальна проблема — водовідведення у нижній частині міста, де стічні води спричиняють підтоплення будинків, руйнування доріг. Вимагає вирішення  питання освітлення вулиць. Першим кроком має стати закладення в бюджет чи знаходження інвестиційних коштів на встановлення стовпів і заміну звичайних електроламп на енергоощадні. Я переконаний, якщо звернутися до підприємців, кожен із задоволенням виділив би кошти для того, щоб місто з настанням вечора не занурювалося в цілковиту темряву.

Не можна оминути питання каналізування міста, будівництва очисних споруд. Винники розбудовуються, а мережа колекторів залишається незмінною. На часі каналізування і проведення водомережі нижньої частини міста (Загороддя-Забава). Потрібно думати і про перспективу. Одним із завдань у найближчому майбутньому має стати розробка проекту водозабору у Винниках. Звичайно, це питання складне, але якщо зуміємо його втілити в життя, матимемо власну воду, а не куповану, тобто не будемо ні від кого залежати, а матимемо автономне водопостачання та водовідведення.

Винники потребують й встановлення вказівників вулиць, аби було легше орієнтуватися і винниківчанам, і гостям міста.

Господарських питань не перелічити. Я торкнувся тільки частини проблем, які є у Винниках. Я реаліст і не будую повітряні замки перед виборами, як інші. Вирішувати проблеми потрібно, об'єднавши владу, громаду і бізнес. Міський голова має зібрати підприємців і налагодити співпрацю між бізнесом і владою, хоч це і непросто. Потрібно зробити крок назустріч один одному. Найперше — переглянути розмір інвестиційних внесків, адже на сьогодні зрівняли і того підприємця, який приїхав до Винник, збудував багатоповерхівку і поїхав, не подбавши ні про благоустрій міста, ні про інфраструктуру, і того, який роками працює у рідному місті, надаючи робочі місця. ПП „Матвол" 15 років платило орендну плату за землю, а в цьому році ця земля була викуплена. В загальному підприємство заплатило по 150 гривень за 1 м2, а не за заниженими цінами, як інші — від 15 до 50 гривень.

— Багато нарікань від мешканців лунає на адресу фірм-перевізників, які обслуговують винниківські маршрути. Претензії є і до графіку руху, і до культури спілкування з пасажирами, особливо, пільговиками. Як плануєте впливати на транспортні негаразди?


— У Винниках немає громадського транспорту і цим зловживають перевізники, адже не відчувають конкуренції. У багатьох містах України, зокрема і у Львові, курсують соціальні маршрутки, проїзд у яких на сьогоднішній день коштує 1 грн. Думаю, можна і у Винниках зробити короткий маршрут, сполучивши центральну частину Винник зі Львовом. Переконаний, що фірм-перевізників потрібно обирати на тендерних умовах, тоді їхній сервіс відразу покращиться. А працювати є над чим. У маршрутках відсутня інформація щодо зупинок, карти-схеми маршруту. Якщо людина вперше потрапила у Винники, змушена розпитувати в попутників, як дістатися бажаного місця призначення. Потрібно облашту-вати зупинки з лавками та дашками. А головне — зробити усе якісно.

— Львівське міське управління освіти чи не щодня рапортує по радіо і телебаченню про ремонти у львівських школах. Школи у Винниках також львівські, але не отримують нічого. Прокоментуйте цю ситуацію.

—  На жаль, ми є непотрібною причіпкою Львова. Тому Винниківські школи стали заручниками власного міста. Львівська міськрада не фінансує жодних ремонтних робіт, мотивуючи, що у Винниках є своя міська рада, яка повинна закладати кошти у фонд розвитку. У Винник, як завжди, немає грошей на таку «дрібничку» — школу.

Вкладати в освіту — це наші інвестиції в майбутнє. А сьогоднішня влада недостатньо лобіює інтереси винниківчан. Потрібно підняти престиж вчительської професії. Одним з таких кроків може стати конкурс «Вчитель року Винник» із преміюванням найкращого вчителя міста.

У катастрофічному стані дошкільна освіта. Маємо лише один садочок, який тріщить по швах, як рукавичка, від наявності втричі більшої кількості дітей, аніж він розрахований. Повільно, але відновлюється приміщення колишнього садочка № 162, який переданий громаді. У проектах — дошкільний заклад на вул. Спортовій, школа і садочок на Загородці. Під них виділено земельні ділянки.

Хочу скористатися нагодою і привітати усіх освітян Винник з професійним святом, подякувати за їхню нелегку працю, побажати розумних і працьовитих учнів, життєвих гараздів, здоров я і добробуту.

—   Що саме дозволяє Вам розраховувати на підтримку земляків?

— Я людина діла — врівноважена, вимоглива, принципова і водночас неконфліктна. Винниківчани знають кожен мій крок від початку роботи у місті — з 1993 року. Я був першим підприємцем у Винниках, рік за роком підприємство розвивалося на очах у винниківчан. Близько 300 мешканців отримали робочі місця. Ми далі продовжуємо розвиватися завдяки щоденній праці. Підкреслю — ПРАЦІ. Я не «взяв» 20 га землі, щоб продати і стати мільйонером! Хоча деякі мої опоненти розбагатіли саме таким чином. Ці „швидкі" мільйонери не заробили грошей, а вкрали їх у громади. Я ж не сиджу, склавши руки. Розроблена проектна документація на будівництво боулінг-клубу з чотирьохзірковим готелем, який буде у комплексі ГРК „Галактика". До речі, злі язики говорять, що я забрав людську землю. Хочу повідомити, що земля біля «Галактики» була віддана одному місцевому приватному підприємцеві в 2003 році, а я в нього її викупив.

—  Що будуєте на вул. Галицькій?

— Торівельний комплекс, в якому буде салон та сервісний центр комп'ютерної техніки та радіоелектроніки. Вивчаємо питання щодо створення в комплексі дитячого розважального залу. Є проект на будівництво торгівельного комплексу на місці базару (4 тис м2), де будуть сільськогосподарські та торгівельні павільйони промислового призначення. У 2008 році почалася економічна криза. Дякувати Богу, я не почав будівництво до кризи, бо тепер Винники мали б довгобуд у центрі міста, який забрав би людям роботу. Почнемо будівництво тоді, коли ситуація стабілізується. Торговельні площі збільшаться втричі, з'являться нові робочі місця.

— Винниківчани звернули увагу на тротуари та дорогу, зроблені підприємством «Матвол» на вулицях Миколайчука та Галицькій із сучасного дорогого каменю. Маєте зайві гроші?

—  Хочу, щоб місто було гарним. Дотримуюся думки, що бізнесмени мають не тільки заробляти, а й вкладати кошти в розвиток міста. Уявіть, як привабливо виглядали б Винники, якби кожен депутат-підприємець зробив частинку дороги чи тротуару!

—  Часто на Вашу адресу можна почути звинувачення у тому, що Ви залишили місто без кінотеатру.


— Справді, мені закидають, що забрав кінотеатр. У 1999 році я взяв в оренду приміщення бувшого кінотеатру, яке на той час не мало опалення, водопостачання, нагадувало руїну. До речі, у фойє «Галактики» є фотовиставка «Історія Винник», на якій можна побачити фото цього приміщення у той час. Я ж зробив з руїн сучасний комплекс. Зал «Галактики» фактично є громадським, бо ПП «Матвол» безкоштовно надає його (а також апаратуру, освітлення, охорону) громадським організаціям, закладам культури і освіти Винник для проведення різних заходів. Наше місто має те, чого не мають у Львові — серйозну підтримку культури у Винниках. І наголошу, ця підтримка є постійною впродовж багатьох років, а не тільки перед виборами. Гарна співпраця налагодилася з ЛММГО «Золота молодь Винник». Ця організація працює для Винник і вже виховала в дусі патріотизму сотні місцевих дітей. Добрі справи треба підтримувати і вчити інших це робити.

— Ви є депутатом Винниківськоїміської ради протягом 2006-2010рр. Що вдалося зробити під час депутатської каденції?

— Три роки праці у Винниківській міській раді соціалісти були в жорсткій опозиції. Кожна наша пропозиція щодо господарки міста сприймалася в штики. Останнім часом ми стали більш мобільніші до більшості, щоб не перекладали всі біди на соціалістів. У цивілізованих країнах опозиція має можливість впливати на роботу уряду, залишатися в команді, а в нас — її запихають у глухий кут. Протягом трьох років до нас зверталися із різними проблемами не тільки мешканці закріплених за нами вулиць, а й мешканці усього міста. А ми не могли ефективно вирішувати питання наших виборців через незначну кількість представників соціалістичної партії у ВМР — нас було усього троє. Наш потенціал залишився невикористаним. Деякі працюють тоді, коли вибори, а ми працюємо завжди.

—  Якщо Вас оберуть мером, як формуватимете команду?

—  Команда буде формуватися, не дивлячись на жодні політичні приналежності. Головне, на що потрібно звертати увагу, — фаховість. Якщо не буде пріоритету професіоналізму, то руйнація держави відбуватиметься прискореними темпами, і ми разом втратимо свій історичний шанс розбудови країни.

Хочу закликати винниківчан, аби, прийшовши на виборчі дільниці, вони керувалися здоровим глуздом, менше звертали увагу на словесну куряву, яку піднімають надактивні кандидати. Не слухайте політичних перебіжчиків, які змінюють партію за партією, залежно від політичної ситуації в країні чи місті. На жаль, у Винниках є багато таких, котрі тільки й думають про те, як би ще щось хапнути у громади, згадують про народ напередодні виборів. Сподіваюся, що мислячі люди розуміють, що така «любов» з явилася не з патріотичних міркувань,а задля власних меркантильних інтересів. Посилайте в небуття таких політичних спекулянтів! Віддайте перевагу людям, які не мають чого соромитися, відзначаються стабільністю, постійно й ефективно працюють, а не тільки перед виборами, дбають про свою репутацію, проводять толерантну передвиборну агітацію. Нагадаю, що мета виборів — вибори заради виборців, а не обранців. Шановні кандидати на посаду мера замість того, щоб купувати винниківчан цигарками чи нездійсненними обіцянками, витрачати гроші на величезні білборди, обмін компроматом між конкуруючими таборами, публічні з ясування стосунків, розповсюдження приватних газеток, в яких обливають брудом політичних опонентів, краще зробили б щось реальне, потрібне мешканцям міста, а не вводили б людей в оману задля вдалого політичного пасьянсу.

Розмовляла Лариса Кубська

Біографічна довідка

Олег Романович Матвіїшин народився 2 лютого 1961 року у м. Львові. У 1968 році пішов до першого класу СШ № 63 м. Львова. Після закінчення восьмого класу вступив у ПТУ облпобутуправління за професією взуттєвик-модельєр. Після закінчення ПТУ в 1978 р. був направлений на роботу в Пустомитівський РБК та паралельно навчався у вечірній школі № 7 м. Львова, де здобув середню освіту.

У 1980 р. вступив в Торгово-економічний інститут на заочне відділення і закінчив його у 1985 р.

З 1986 до 1993 рр. працював у ВО «Львівгаз» на посаді завідувача складом. У 1993 р. заснував приватне підприємство «Матвол» у м. Винники, де і працює до сьогодні на посаді директора.

У 1998 р. був обраний депутатом Львівської міської ради по виборчому округу № 53. Член партії СПУ з 2005 р. Член політради СПУ з 2006 р. У 2006 р. був обраний депутатом Винниківської міської ради за списком СПУ. Голова Львівської міської організації роботодавців «Організація роботодавців».

Одружений. Дружина Світлана Павлівна Матвіїшин, 1973 р.н., працює заступником директора з торгівлі в ПП «Матвол». Донька – Ірина Олегівна Матвіїшин, 1992 р.н., студентка факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка. Син – Ігор Олегович Матвіїшин, 1994 р. народження, ліцеїст Львівського ліцею ім. Героїв Крут.

Винники Plus  за матеріалами газети "Винниківський вісник"

Обговорити у форумі
>>>

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.  У разі передруку матеріалів посилання на  "Винники Plus" обов'язкове.

Теги: Винники, Олег Матвіїшин, вибори, Кандидат, новини

Читайте також:
Коментарі
avatar
Скільки тобі можна вже балотуватись, тебе ж ніхто не обере!!
Кому ти нафіг потрібний, твої ж працівники навіть проти тебе!!!
avatar
А я думаю, що серед всіх кандидатів Матвіїшин - найкращий вибір. З його сторони ніколи не ініціювалися скандали, наклепи і т.п. Людина справді працює у Винниках постійно. Решта займаються "Показухою" перед виборами!!! (на церкву гроші дають, сигарети роздають, під'їзди в будинках білять, руками своїх робітників, яким по пів року мізерну зарплату не виплачують ... )
avatar
Молодь підтримує пана Олега Матвіїшина завжди, як це робить і він!!!
Оскільки ми, члени Золотої молодді Винник, незалежно чи за тиждень вибори, чи за місяць, чи навіть через 3 роки, завжди отримуємо від цієї Людини - вагому допомогу!
Це допомога в організації таборів (надання транспорту для перевезення багажу та харчування, продукти харчування), надання приміщення+ освітлення+ музичний супровід для концертів, благодійних марафонів, дитячих дискотек. А це зовсім не мало! і що найголовніше, це Людина, яка ніколи не відмовила і завжди підтримує нове, підростаюче, МАЙБУТНЄ покоління!
avatar
Якщо ГРК "Галактика" є візитною карткою Винник, то впевнений, що будучи мером Олег Романович сворить м.Винники візитною карткою Львівської обл.
avatar