Українці пригощають один одного «підвішеними» кавою і тістечками (ФОТО/ВІДЕО)
03.12.2011 23:30
Винники Plus
На дошці в ужгородському кафе магнітами різного кольору позначають «підвішені» напої та солодощі
Першими до руху «Візьми, якщо хочеш. Віддай, якщо можеш» приєдналися Харків і Ужгород.

У деяких кафе Ужгорода та Харкова ось вже кілька днів можна не лише випити кави самому, але і поділитися напоєм з абсолютно незнайомою людиною. Традиція «підвішеної» кави народилася в Італії. Вперше про неї написав італійський письменник Тоніно Бенаквіста в романі «Малавіта»: «... відпочиваючи в Неаполі, почув про старовинний звичай, який ще шанували деякі тамтешні власники бістро. Враховуючи ціну еспресо біля стійки (гроші або трохи менше), клієнти нерідко вигрібали дріб'язок з кишень і купували дві кави, випиваючи при цьому тільки один, а бармен записував собі на дошку одну безкоштовну каву для випадково зайшовшого бідняка ... »

Пізніше сценарист Тоніно Гуеро став очевидцем цієї сцени в реальному житті: «Входять двоє людей і кажуть:« П'ять кав, дві ми вип'ємо зараз, а три підвісьте ». Платять за п'ять кав, а випивають свої дві. Я питаю Де Сіку, що це за підвішені кави? Він каже: «Почекай». Потім входять дівчата, п'ють каву і платять нормально. І молода людина замовляє дві кави, одну п'є, платить за дві і йде. Так ми з Де Сікой досиділи, розмовляючи, до полудня, двері були відкриті, я дивився на цю залиту сонцем площу, і раптом бачу якусь темну тінь, що наближається до дверей. Вже біля самих дверей бару бачу, що це бідна людина. Він заглядає в кафе і запитує: «Є підвішені кави ?»...»

Ця історія, розказана кимось із блогерів, буквально «підірвала» соціальні мережі, а традицію «підвішеної» кави практично негайно втілили в життя в Росії. Так, 24 листопада 2011 року перші кафе в Москві «підвішують» кави. Рівно п'ять днів знадобилося для того, щоб харківський журналіст Зураб Аласанія, прочитавши про це в інтернеті, розповів історію «підвішеної кави» власникам харківських кафе. І 29 листопада на столах харківських кафе з'явилися таблички з таким текстом:

 «Віддай, якщо можеш. Візьми, якщо хочеш. Запитайте у персоналу, не залишав хто-небудь що-небудь для вас. Якщо вам дадуть відповідь «так» - значить, хтось поділився з вами тим, чим міг і хотів. Просто так, від чистого серця і під настрій. Це не благодійність, це подарунок. Прийміть його, якщо хочете. А якщо можете - поділіться і ви. Просто купіть, що хочете, і попросіть персонал залишити це для іншого. Будь-кого, хто забажає. Або того, хто не може купити це сам. Або того, кому це просто потрібно - трохи добра і тепла від незнайомої людини ».

Паралельно з цим дизайнер Сергій Мішакін з власної ініціативи створив логотип, якому й судилося позначити заклади, де буде працювати ця соціальна «гра»: дві руки, що створюють в перетині долонь зелений листочок.



Незважаючи на те, що від Харкова до Ужгорода цілих 1300 км, завдяки інтернету новини розходяться швидко: у той же день, 29 листопада, ініціативна група ужгородського провулка «Гірчичне зерно», відтвореного в старовинному стилі, вирішила «підвішувати» каву в одному з найбільш популярних ужгородських кафе. До ранку були готові таблички на дверях закладу, пірамідки для столиків, а сама ідея вдосконалена. Так, в кафе на стіні повісили магнітну дошку, на якій магнітами різного кольору відзначають «вільні» каву, чай, тістечка і сік. Тепер не потрібно питати «не залишав чи хто чого-небудь». Досить поглянути на дошку і попросити: «Зніміть мені з дошки тістечко».

Досвід третього в Україні кафе, який приєднався до проекту, був негайно опублікований в інтернеті, а ініціатори «дошки з магнітиками» отримали лист від Зураба Аланія з проханням «надіслати побільше фото про те, як це працює у вас».



На спеціальній фан-сторінці в Фейсбуці, кількість «лайкою» якої стрімко зростає, публікуються свіжі новини про «підвішені» подарунки. Наприклад, у Харкові почалися переговори з виробниками хліба, щоб отримати можливість «підвішувати» хліб для пенсіонерів, малозабезпечених і просто тих, у кого з собою не виявилося грошей. Пекарі поки побоюються неконтрольованості процесу і зловживань. Проте досвід кафе поки показує, що зловживань немає. Відвідувачі охоче залишають кави, «підвішують» їх, ніж «знімають з дошки». У день запуску проекту «Віддай, якщо можеш. Візьми, якщо хочеш »в Ужгороді« підвісили 4 чаї, 6 кав, 4 тістечка і дві склянки соку. І «зняли» ... всього одну каву. І то відвідувач соромився і боявся. Фотографуватися і називати себе відмовився зі скромності, але враженнями поділився: «Незвично якось ... Перше відчуття, ніби комусь винен. І тільки потім приходить розуміння, що тебе пригостити. Незнайомець. І ти теж можеш пригостити, коли буде можливість і настрій. Цікавий досвід. І кава смачна. Спасибі ».

Власник ж закладу в Ужгороді радіє: «Боже мій, як просто ... За шість гривень (ціна кави в кафе), відчути себе людиною ». Зловживань господар кафе не боїться: «Товар оплачується і пробивається по чеку. Та й дівчатка у нас працюють прекрасні і чесні. А якщо вони захочуть випити «підвішену»  каву - мають право. Вони ж теж «всі». А підвішують адже для всіх ». Та й бездомних господар кафе не побоюється: «Нехай заходять, дамо в паперовій склянці на винос, в крайньому випадку. Незаможні завсідники, пронюхали тему? Так ласкаво просимо. Це ж для них і придумано. Нехай хоч кожен день ходять. Є кави - видамо. Ні - вибачте ».

Ініціатори впровадження ідеї «підвішеної» кави в Україні вважають, що ідея повинна поширитися, оскільки повноцінно зможе запрацювати лише в тому випадку, якщо стане масовою і звичною. Адже повинно ж статися якесь диво. Особливо напередодні Різдва.



Джерело: life.comments.ua

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebookконтакті та в Однокласниках

Читайте також:

Теги: Кава, доброта, ужгород, благодійність, кафе


Читайте також:
Коментарі
avatar