Космічний апарат "Вояджер-1" попав у якесь дуже загадкове місце Всесвіту
29.06.2013 14:20
Науковці не можуть пояснити, де ж перебуває американський апарат "Вояджер-1" – найбільш далекий штучний об'єкт у Сонячній системі.

Зонд продовжує передавати дані про навколишній його простір, дедалі більше заплутуючи астрономів. Наразі зрозуміло тільки одне: жодна з моделей фізиків дотепер не виправдалася.

"Всі моделі, які повинні були перебачити, що відбудеться, виявилися неправильними. У нас немає взагалі ніякого уявлення про те, чого очікувати далі", - розповідає фізик Стаматіос Кримігіс (Stamatios Krimigis) з університету Джона Хопкінса.

Кримігіс і його колеги є авторами однієї із трьох статей, присвячених останнім даним "Вояджера-1", які вийшли у журналі Science.

"Вояджери" почали вивчення Землі і її околиць в 1977 році. В 1979 і 1980 роках відповідно апарат "Вояджер-1" пройшов мимо Юпітера й Сатурна й вирушив у міжзоряний простір. Другий зонд "відвідав" Уран і Нептуна й також прямує до інших зірок.

Перші новини про те, що "Вояджер-1" покинув Сонячну систему, почали надходити в 2003 році. Наприкінці літа 2012 року вчені знову заговорили про те, що межа Сонячної системи дуже близька. Тоді апарат переслав астрономам дуже цікаві дані. Однак дотепер не зрозуміло, чи покинув він Сонячну систему, тому що показники приладів не відповідають уявленням фізиків про простір біля нашої планети. Пояснимо.

Нашу Сонячну систему від зовнішнього впливу (галактичних космічних вітрів) захищає сонячний вітер - потік заряджених часток, що розтікається від нашого світила по околицях. Ділянку біля Сонця умовно йменують геліосферою.

Швидкість часток, що викидаються атмосферою нашої зірки, досягає мільйона кілометрів за годину. Сонячний вітер "підтримує" магнітне поле Сонця, що майже не пропускає шкідливі частки космічного випромінювання усередину Сонячної системи. Поза зоною, яку "обдуває" сонячним вітром, панують потоки галактичного вітру. Поширення часток у цьому регіоні космічного простору є рівномірним (не спрямованим), тому що сюди "приходять" частки від масивних зірок, що вибухнули, усього Чумацького Шляху. Принаймні, саме так вважали фізики-теоретики.

Також дослідники космосу думали, що перехід "Вояджера-1" через межу геліосфери буде поступовим і не занадто хвилюючим (спочатку почне слабшати сонячний вітер, а потім покаже себе галактичний).

Цю зразкову модель навколишню Сонячну систему простору, швидше за все, теж доведеться переглянути. Сама зовнішня оболонка тут - це головна ударна хвиля, сфера зіткнення сонячного вітру з міжзоряним середовищем. Однак період досліджень кінця 2011 року - початку 2012-го показав, що перехід забрав у апарата всього кілька днів, що, за космічними мірками, дуже швидко. Потік зареєстрованих зондом сонячних часток досить різко пішов на спад, а галактичних, навпаки, підсилився. Незабаром з'ясувалося, що з боку Галактики "дме" підозріло - з однієї сторони. Начебто "Вояджер-1" потрапив у зону, схожу на веранду в будинку. З будинку (Сонячної системи) він ще не вийшов, але вже підходить до відкритих дверей, з яких на нього летить потік заряджених часток Чумацького Шляху.

Зараз "Вояджер-1" перебуває на відстані, яка в 120 мільйонів разів перевищує відстань від Сонця до Землі. Сонячний вітер у цьому регіоні значно стих, розігнані нашою зіркою частки загальмувалися приблизно в 1000 разів.

Сигнал із Землі йде до "Вояджера-1" близько 17 годин. Ще одна обставина, що здивувала астрономів: прилади "Вояджера-1" реєструють магнітні поля на тім же рівні, що й раніше. Пояснення цьому явищу в фізиків немає, тому що галактичне магнітне поле повинне розташовуватися під певним кутом до сонячного (майже на 60 градусів). Виходить, що апарат усе ще перебуває під впливом Сонця. "Це той ще сюрприз! У якомусь сенсі ми доторкнулися до міжзоряного середовища, але ми усе ще перебуваємо в будинку Сонця", - коментує нові дані Мерав Офер (Merav Opher) з університету Бостона, яка не брала участі у дослідженнях.

У якій веранді, фойє або коридорі Сонячної системи зараз перебуває зонд, вчені не знають. Більше того, вони й не підозрювали про існування подібної зони! Відповідно, не зрозуміло, скільки часу він там пробуде: може, ще кілька місяців, а, може бути, і роки.

Радіоактивного палива "Вояджеру-1" вистачить приблизно до 2020 року. На підготовчих етапах до закінчення роботи вчені відключать деякі інструменти апарата, щоб продовжити життя створеного людиною космічного мандрівника.

Приблизно до 2025 року зонд, що спочатку готувався до п'яти років служби, остаточно вийде з ладу й втратить зв'язок із Землею.

"Все може змінитися в будь-який день. Моделей того, що відбувається, в нас немає", - додає Ед Стоун (Ed Stone) з Каліфорнійського технологічного інституту, провідний автор ще двох робіт і статей в Science.

"Я впевнений, що уява природи набагато багатша, ніж наша", - підсумовує Кримігіс. Джерело: http://www.expres.ua/

Теги: галактика, космос, Вояджер, Чумацький шлях, сонце

Читайте також:
Коментарі
avatar