Скоро попрощаємось з раком і житимемо удвічі довше
24.07.2013 11:29
Ученi прогнозують, що до кiнця столiття людина забуде про рак i не потребуватиме їжi.

У Нью-Йорку закiнчилась конференцiя "Global Future 2045 World Congress", що спричинила справжнiй вибух у наукових колах. Ще б пак, адже доповiдачi не тiльки спрогнозували людству сенсацiйнi змiни, але й назвали конкретнi строки, коли це станеться.

Чекати дива залишилось недовго. Вже за 15 рокiв ми зможемо розпочати "подвоєння" середньої тривалостi життя i у тисячу разiв ефективнiше боротися з раком. Ще через 5-10 рокiв онкохвороби та гiпертонiю лiкуватимуть у... мiльйон разiв краще, нiж нинi.

І цi заяви зробили авторитетнi ученi, якi слiв на вiтер не кидають. То що дає їм пiстави для такого неймовiрного оптимiзму?

Про це говоримо з професором Олександром Вайсерманом, доктором медичних наук, завiдувачем лабораторiї епiгенетики Iнституту геронтологiї iм. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України; професором Сергiєм Варфоломєєвим, доктором хiмiчних наук, завiдувачем кафедри хiмiчної ензимологiї МДУ (Росiя) та футурологом Миколою Врачевським, експертом Iнститутут бiосенсорної психологiї.

Скоро попрощаємось з раком

- Панове, професор Рей Курцвейл, який є технiчним директором в галузi машинного навчання та обробки природної мови Google i чий виступ викликав фурор, запевняє: через 20 рокiв технологiї лiкування серцевих хвороб, раку, iнших неврологiчних хвороб будуть у мiльйони (!) разiв ефективнiшi, нiж тепер. Це можливо?

О. Вайсерман: Вiн пов'язує надiї з широким застосуванням так званого перепрограмування тканин, вирощування органiв, використання 3D принтерiв у медицинi. У порiвняннi з традицiйними хiрургiчними методами лiкування раку вони справдi є новим словом науки.

Скажiмо, якщо до ушкодженої пiдшлункової залози пiдсаджувати стовбуровi клiтини, то вона почне продуктивно працювати, i можна буде подолати дiабет, який наразi вважається невилiковним. Те саме можна робити з клiтинами печiнки, серцевим м'язом - власне, з кожним ураженим органом. Уже нинi наука вмiє вирощувати iз стовбурових
клiтин повноцiннi органи, а це - кардинально новий метод лiкування. Якщо через 5-10 рокiв технологiя стане повсякденним явищем, то людству справдi пощастить.

Згадайте останнi досягнення, за якi дали Нобелiвськi премiї, - це методики перепрограмування клiтин. Ще 20 рокiв тому це видавалось неймовiрним. Тобто у пошкоджену клiтину вченi навчились пересаджувати ядра! Як результат, вдається долати не лише онкологiю, але й спадковi генетичнi хвороби.

За 15 рокiв тривалiсть життя подвоїться

- За словами того ж Курцвейла, до радикальних змiн у тривалостi життя залишилося якихось 15 рокiв... Вірите?

М. Врачевський: Вiн прогнозує, що люди, яким на той час мине 60 -- 70 рокiв, матимуть шанс прожити ще стiльки ж. Тобто середня тривалiсть життя людини наприкiнцi столiття може сягнути 130 -- 140 рокiв. Цi прогнози не видаються менi нереальними. Адже тисячу рокiв тому середня тривалiсть життя була всього лише 25 рокiв, а тих, хто доживав до 45-50, вважали древнiми старцями. Своєчаснi методи дiагностики, розвиток медицини загалом призвели до того, що нинi людина живе на 20 рокiв довше, нiж у XIX cтолiттi. А що науковий прогрес вiдбувається стрибками, то прогноз виглядає цiлком реальним.

О. Вайсерман: А я дозволю собi посперечатись з американським колегою з цього приводу. Потенцiал людського органiзму i справдi запрограмовано на 150-200 рокiв життя, проте ми не вмiємо його використовувати. Як саме це робити - наука не знає. Однiєю лише замiною органiв тут не зарадиш. Адже в людському органiзмi - понад сто трильйонiв клiтин, кожна з яких запрограмована на смерть. Кожну клітину не замiниш.

Не сумнiваюсь, що новiтнi методи лiкування дозволять вилiкувати у людини рак, ваду серця чи гiпертонiю. Але за таких умов вона проживе не 50 рокiв додатково, а лише 4-5. Бо помре вiд iншої недуги - вiрусної iнфекцiї, перитонiту, пневмонiї. Сам факт розвитку важкої недуги вказує на те, що органiзм працює на самознищення. Вiдбувається природний вiдбiр.

Їжа? Нi, не чули!

- Що ще змiниться у найближчому майбутньому?

С. Варфоломєєв: Їжа. Вже нинi дуже багато людей вiдмовляються вiд тваринної їжi. А наука доводить, що органiзм витрачає надто багато енергiї на її переробку. Так що харчову промисловiсть чекають величезнi змiни.

- Які саме?

С. Варфоломєєв: На полях, де вирощують урожай, уже за 10 -- 15 рокiв можуть впровадити системи електросинтезу, якi пiдвищують дiю сонячної енергiї на врожай у три тисячi разiв. Тоді злаки стануть низькокалорiйними, проте збережуть вiтамiни та мiкроелементи. I кiлькiсть їжi, яку ви з'їсте, зменшиться. Для нормального функцiонування органiзму вам буде достатньо на цiлий день не тарiлки кашi, а двох ложок.

Ведуться також розробки бiоелектролiзера. Вiн видiляє у кровотiк людини енергетичнi метаболiти. А вони насичують органiзм киснем i поживними речовинами. За 20 -- 25 рокiв людина взагалi може не потребувати їжi, а жити можливостями власного органiзму.

Привiт, Термiнаторе!

- Цiкаво, що свiй виступ професор Рей Курцвейл закiнчив словами: "Одне слово, всi ми будемо безсмертнi. Залишилося тiльки зрозумiти, хто ми такi..." Що вiн мав на увазi?

М. Врачевський: Мабуть те, що є речi поза компетенцiєю людського розуму. Бо все ж не з власної волi прийшли у цей свiт i не з власної волi його покидаємо... Втiм, Курцвейл здавна обстоює теорiю сингулярностi. Вiн вважає, що незабаром еволюцiя людського розуму дiйде до того рiвня, що виникне розум з iншою якiстю i швидкiстю мислення. Тобто людський мозок буде мислити швидше й ефективнiше, нiж надсучасний комп'ютер.

- Як таке можливо?

М. Врачевський: Не без втручання медицини. Тут теж прийдуть на допомогу нано- i бiотехнологiї. За словами Рея Курцвейла, люди зможуть завантажувати свiй iнтелект на зовнiшнi носiї i таким чином постiйно оновлювати розумовий потенцiал. Ба бiльше, це може подарувати нам iнтелектуальне безсмертя, бо iнформацiя може зберiгатися i по смертi людини.

Якщо такi технологiї справдi впровадять, ми матимо принципово новий розум. I люди, якi житимуть за 20 рокiв, мислитимуть зовсiм не так, як ми. Це можна порiвняти з тим, наскiльки вiдрiзняється наше мислення вiд мислення неандертальця. Вiдтак подальшу долю цивiлiзацiї неможливо передбачити, опираючись на людську логiку. Настануть зовсiм iншi часи, свiт змiниться до невпiзнання.

- Але чи потрiбне життя пiсля смертi?

М. Врачевський: У 60-70 рокiв людина тiльки набирається досвiду, стає мудрiшою. I прикро помирати у такому вiцi. Розробка нейроiнтерфейсiв могла б вирiшити цю проблему. Але мало перенести живий мозок на носiй, треба ще й змусити його працювати. Нинi деякi лабораторiї займаються тим, що пробують створити iнформацiйний обмiн мiж мозком i штучним тiлом.

Але тут є величезна небезпека. Якщо не змiнити свiдомостi "масової" людини й передусiм її агресiї до iнших людей, то може статися колапс. Потужний розум без почуттiв -- це зброя масового винищення.

Нинi суспiльство перебуває на зламi епох. Без перебiльшення, у найближче десятилiття має статися надпотужний "вибух" в науцi, технiцi i суспiльному устрої загалом. Я вiрю, що людство використає його на своє благо, а не на погибель. Все ж таки добрих людей у цьому свiтi бiльше, нiж злих.

Iрина Львова, газета "Експрес" Фото: http://pinu.com.ua/

Теги: життя, Рак, медецина, мозок, хвороба, довгожитель

Читайте також:
Коментарі
avatar