Погашена перша марка в історії Винник (ФОТО)
27.08.2013 16:51
25 серпня 2013 р. в Історико-краєзнавчому музеї м.Винники була погашена марка Винник,  присвячена  661-й річниці від дня першої писемної згадки про місто. Автором ідеї випуску марки, виступив депутат Винниківської міської ради та начальник кур’єрської доставки «Львівпоштамту» Назар Крисюк.

Марку погасили міський голова Винник Сергій Уваров, керівник «Львівпоштамту» Михайло Лишак і директор Історико-краєзнавчого музею м.Винники Ігор Тимець.

На марці зображено мальовничі краєвиди Винник першої половини XIX  ст. (використано гравюру Карла  Ауера).



Наведіть курсор на нижню частину вікна, щоб управляти слайд-шоу

Кароль Ауер, або Карл Ауер (1818  р. м. Прага - 1859 р. м. Львів) - літограф і графік, понад 20 років працював у Львові та Галичині. Перші відомі літографічні роботи К. Ауера у Львові датовані 1837 р. Він працює у літографічному закладі при друкарні відомих львівських видавців Йозефа і Петра Піллєрів.

У 1830-х рр., до Львова на запрошення власника друкарні Піллєра, після навчання у Віденській академії мистецтв прибув молодий, завзятий і працьовитий чеський літограф Карл Ауер. Наступним успішним видавничим проектом Піллєрів став альбом літографій (1837–1838 pp.) «Galicja w obrazach, czyli galerja lit. widoków, okolic i najznakomitszych zabytków w Galicji, z opisaniem obrazów w jezyku роlskim i niemieckim» (48 літографій), авторства Карла Ауера.

На той час мистецьку нішу галицьких краєвидів займала досить чисельна група більш-менш відомих митців і аматорів, серед яких були графині Сабіна Карницька, Гортензія Малаховська і навіть Йозеф Бем, тоді ще капітан польської артилерії.

У рекламному проспекті до альбому Піллєр, обґрунтовуючи його актуальність, писав: «Сьогодні навряд чи знайдеться в Європі чи в іншій частині світу така місцина, яка не була б хоч раз зарисована, чи то як історична пам'ятка, чи то під якимсь іншим кутом зору. У цій ситуації ми, навіть не подорожуючи, можемо для себе ясно і виразно уявити в деталях ці міста, палаци, пам'ятки і т.п.

Тільки в нашій Галичині, яка не менш багата на романтичні і мальовничі околиці, а також на історичні пам'ятки, відомості про які є дуже важливими кожному шанувальнику мистецтва і старовини, ми не знаходимо в цій сфері жодного сліду, хоча будь-яка інша вполовину менше багата на пам'ятки провінція вже давно привернула б до себе увагу.

Виходячи з такого стану речей, для кожного шанувальника історичних пам'яток, славних місць, прекрасної природи і чарівних околиць, а також кожному, кому не байдужа ідея пізнання власного краю, варто мати збірку відбірних видів з усіх регіонів Галичини і Буковини».

Хоча альбом  містив 73 сторінки тексту і 48 рисунків, це була крапля в морі тих об’єктів, які заслуговували на те, аби бути зафіксованими для сучасників і спадкоємців. Видання було присвячено «дбаючій про розвиток мистецтв і звання» Генрієті з Дідушинських Павліковській. Літографічні гравюри видані окремими дванадцятьма зошитами-теками по 4 графічних листи розміром 22 x 29 см ( розмір зображень коливався, але в основному був 16.5 x 23.5 ). Кожен зошит містив сторінки супроводжувального текстового опису сюжетів довідково-пізнавального характеру польською та німецькою мовами. Текстовий матеріал альбому складав 73 сторінки та 12 титульних листів зошитів.

Редакцію видання здійснив ботанік, професор Олександр Завадський. Вартість повного набору літографічної серії складала 12 золотих ринських, але була можливість придбати як окремі гравюри. Виходячи з факту значно більшої розповсюдженості збережених літографій К. Ауера у порівнянні з графікою А. Лянге, можна зробити припущення щодо значно більшого тиражу третього альбому Піллерів.

Винники були зафіксовані на цих літографіях. Літографію «Винники» К. Ауер виконав за старими зарисовками та гравюрою А. Лянге. На цій літографії  зображено на передньому плані Торгову площу, зліва – костел, за Торговою площею – Замкова гора з тютюновою фабрикою, вдалині видніється гора Жупан.

Чільне місце у жанрі львівських та галицьких ведут посідали твори метра пера і пензля Антонія Лянґе, що за оцінкою Вінсента Пола, був рідкісним прикладом художника, «який настільки симпатизував природі нашого краю і так глибоко зрозумів таємницю його духу...» (W. Pol, Uwagi z powodu «Widokow Galizji»: Lwow, 1847.).

Антон Лянґе став пейзажистом, що відкрив галичанам красу і мальовничість їх рідного краєвиду, змусив пригадати історичну минувшину пам’яток архітектури. Саме його можна вважати родоначальником галицького краєвиду як самостійного жанру, що досі був лише ефектним тлом для сюжетних полотен.

У своїх полотнах художнику вдалося поєднати масштабну піднесеність загального мотиву і досконалу точність відтворення найдрібніших деталей. Окрім того, ознайомлений із актуальними тенденціями жанру, і орієнтуючись на концепцію ідеального романтизованого краєвиду, А. Лянґе для більшості живописних полотен обирає мальовничі куточки Галичини.

Антон Ланґе (Antoni Lange)  (1774 р., м. Відень, Австрія – 1842 р., м. Львів) - син актора віденського придворного театру, австрійський живописець, графік, майстер театрально-декоративного жанру. Чарівні пейзажі Галичини й Волині він відтворював із захопленням, з яким іноземець споглядає екзотику. Німець за походженням. Ланге повністю присвятив себе пейзажу, що виділяло його на тодішньому художньому тлі Львова, де ведучим був портретний жанр.

Антон Ланґе вивчав живопис у австрійського пейзажиста Лоренца Шонбергера (1768-1846 рр.). У 1810 р. переїхав до Львова, багато років працює художником при львівському театрі, має повагу і визнання публіки, стає помітною фігурою місцевого культурного середовища. 14 картин А. Ланґе прикрашали парадні зали міської ратуші. Також художнику доручали оформлення міста на час урочистих подій (приїзду коронованих осіб, феєрверків тощо).

Саме з малюнків А. Ланґе Йозеф Піллєр видав свою першу збірку краєвидів, яка мала великий успіх: «Збірка найгарніших і найцікавіших околиць Галичини» («Zbiór naypięknieyszych i nayinteresownieyszych okolic w Galicyi: Sammlung der schönsten und interesāntesten Gegenden von Galizien») (1824 р.), де поміщена  гравюра Винник («Винники у Львівській окрузі»). На цій гравюрі подано панораму Винник з Діброви.

Альбом складався з 35 літографій на окремих листах, виданих в теках-зошитах по декілька гравюр. Альбом містив романтизовані пейзажі краю, пам’ятки минувшини, замки і палаци садиб, краєвиди Львова і міст Галичини.

Ось перелік літографій де зображено територію  теперішньої України: «Цетнерівка біля Львова. Погулянка. Замок в Олеську. Костел в Милятині. Будинок в с.Рудники. Будинок в с.Теляче біля Бережан. Вид с.Білка біля Львова. Монастир в Плеснянах біля Золочева. Замок в Підгірцях. С.Винники біля Львова. С.Ляцьке біля Золочева. С.Новосілка біля Золочева. Гамарня (плавильна піч) в Демні на околиці м-ка Сколе. М-ко Сколе над р.Опір. Костел в с.Кохавина біля Стрия. Церква в с.Страдч. Водограй в с.Червоногород. С.Червоногород. Замок в с.Осталовичі біля Бережан. М.Чернівці на Буковині. Замок в с.Язлівець. Руїни замку в Теребовлі. С.Ляшки Королівські біля Золочева. М.Бережани. С.Зевилівка біля Станіславова».

У цьому альбомі  художник змістив акценти з умоглядного споглядання та наслідування природи в ідеальних формах на емоційне проникнення її реальними картинами. Для підкреслення емоційної виразності пейзажних мотивів А.Лянґе поєднав правдиве відтворення спостережених реальних форм із тяжінням до ідеалізації, навіть, героїзації мотивів. Індивідуальна манера художника та його спосіб створення образу природи, продемонстровані в серії літографій, визначили дальший розвиток краєвиду в Галичині.

Розвиваючи успіх першого видання, що викликало неабияке зацікавлення культурної громади Львова, Піллери розпочали роботу над своїм серійним виданням. А. Лянґе знову став  автором малюнків літографій альбому «Збірка видів найважливіших парків у Польщі». Видання здійснювалось у 1825 – 1827 рр. за ініціативою та коштом відомого мецената і шанувальника мистецтва князя Генрика Любомирського. Воно містило 44 літографії в 11-ти теках зошитах, що зображували садиби та парки польських аристократичних родів.

Маючи вже чималий досвід видань минулих років та враховуючи попит на краєзнавчу видову графіку, Піллери розпочали свій третій графічний проект. Напевно, через хворобу А. Лянґе, що не дозволила йому виїжджати за межі Львова, Петро Піллер змушений був шукати нового автора для свого видавничого проекту.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка, депутат ВМР

Фото: Андрій Жук

Теги: музей, міська рада, марка

Читайте також:
Коментарі
avatar