«Народного контролю» бояться усі ті, хто не хоче чи не вміє працювати чесно
06.08.2015 14:55
Діяльність «Громадського руху «Народний контроль» викликає хвилювання і  побоювання у багатьох чиновників. Відтак не дивно, що зараз проти «Народного контролю» поширюють багато «чорної» інформації. Проте, громадські активісти продовжують активно відстоювати права людей і змушують чиновників працювати чесно та відкрито. Показово також те, що лідер політичної партії Дмитро Добродомов є секретарем Антикорупційного комітету у Верховній Раді України.

Детальніше про основні завдання «Громадського руху «Народний контроль» розповів кандидат політичних наук, доцент кафедри політології та міжнародних відносин Національного університету «Львівська політехніка» Горбач Олександр.

– Яка основна роль громадських активістів «Народного контролю» у сучасному суспільстві?

– Активних громадян після Майдану 2014 року значно побільшало. І це відрізняє сучасний Майдан від Майдану 2004 року, коли значна частина громади відстояла крісло Президента Віктора Ющенка, поблагословила на добрі справи і відійшла у тінь. Сьогодні громада розуміє, що вона може не лише виступати інструментом політики, а повинна бути її суб’єктом. Нинішні громадські активісти – це дуже велика частина суспільства, якій небайдужа подальша доля нашої держави, яка бажає жити у новій європейській державі. Роль кожного активіста тут важко переоцінити. У кожній сфері громадського життя активісти реалізують свої програми. Хтось допомагає воїнам АТО, інші піклуються про переселенців чи сім’ями воїнів, які загинули на Сході, є й такі, що допомагають патрулювати місто (наприклад «Народна самооборона»). Громадські активісти «Народного контролю» відстоюють права людей і змушують чиновників працювати чесно.

– Чи існує опір старої системи діяльності громадських активістів «Народного контролю»?

– Безперечно, стара система не хоче здаватися. Чиновники, які по лікті замазані у корупції та звикли працювати на власну кишеню, розуміють: коли запрацює нова система вони втратять і свої крісла і, можливо, свободу. Їм доведеться відповідати. Тому вони не шкодують сьогодні ні сил, ні фінансів, щоб втриматися при владі. Існують факти, коли проти активістів, зокрема «Народного контролю», фабрикувалися справи, надсилалися анонімки, активісти отримували погрози звільнення з роботи, надуманими кримінальними справами, просто телефонні погрози.

– Що є причиною таких дій і що лежить в основі опору інших політичних сил?

– Програму Дмитра Добродомова вже можна назвати класичним взірцем люстрації корупціонерів. Через телепрограми «Народного контролю» громада міста могла познайомитися із правдою про життя чиновників та публічних осіб, які звикли працювати і вести своє життя приховано, у підпільному режимі. На телезустрічах не одному чиновнику доводилося червоніти за викривальні матеріали або ж просто ігнорувати запрошення. Так склалося, що сьогодні бізнес та чиновницький апарат дуже тісно пов’язані із політикою, практично у кожній політичній силі наявні особи, яких необхідно люструвати та придавати гласності, публікувати про них правду. Тому не лише програма «Народного контролю», але й сама ідея публічного життя чиновника не завжди знаходить підтримку у всіх політичних партіях.

– Що можна назвати сферою діяльності Дмитра Добродомова та «Народного контролю», де її межі?

– Це різна робота, але об’єднана однією метою. Зокрема, це антикорупційні розслідування проти людей Януковича в Києві та регіонах, це кримінальні справи проти посадовців міліції та ДАІ, які фальшували справи проти активістів Майдану. Сюди також слід віднести люстраційні процеси в органах державної влади, законотворчу діяльність. Зокрема, успішним був законопроект, який дозволив припинити безконтрольний процес вирубування українських лісів, зупинити розвал деревообробної галузі. Де межа такої діяльності? Напевно, у цивілізованому українському суспільстві, де немає брехні та корупції.

– Яка доля тих чиновників, які попалися на нечесних оборудках і потрапили до програми «Народний контроль»?

– Не всі фігуранти журналістських розслідувань понесли заслужене покарання – дехто банально втік, окремі особи зреклися старої системи та намагаються працювати під гаслами Майдану, значна частина втратила можливість красти та просто зачаїлася. Але тут ще багато залежить від нашої правової системи. Журналістське розслідування демонструє викривальні факти, але вони з якихось причин не є достатні для правових органів.

– Який внесок зробив лідер «Народного контролю» Дмитро Добродомов у боротьбі з розвінчанням корупційних схем ?

– Це зупинення контрабанди, спрямованої на підконтрольні російським військам території, боротьба з так званим гуманітарним конвоєм  Ахметова, участь у підготовці законопроекту про розділення бізнесу і влади тощо. До речі, у нещодавньому звіті перед виборцями свого округу Дмитро Добродомов детально розповів про роботу на посаді секретаря комітету ВР України з питань протидії та запобігання корупції. Нещодавні події в Мукачевому в чергове продемонстрували масштаби корупції і підтвердили потрібність та суспільну затребуваність роботи «Народного контролю».

– Чому чиновники та інші політики бажають очорнити «Народний контроль»? 

– На жаль, така проблема є. Але це звична передвиборча практика політичної боротьби у нашому суспільстві, яка називається «Дожени лідера». У чому суть цієї стратегії? Щоб наздогнати лідера, не обов’язково демонструвати власні переваги (особливо, якщо їх нема), досить лише «очорнити» лідера фейковими фактами і таким чином зрівняти його із власними рейтингами. Не кожна політична сила здатна перемогти у виборчих перегонах чесними методами, а тому стратегія «Дожени лідера» буде популярною ще довший час.

– Які основні вимоги ставить громада до влади?

– Від влади громада вимагає конкретних результатів діяльності. При цьому зміни у місцевому самоврядуванні України відповідно до європейської традиції мають бути спрямовані на розширення участі громади у вирішенні питань власної життєдіяльності. Водночас громада вимагає відкритості влади, її підзвітності суспільству, наявності ефективних механізмів суспільного контролю за діяльністю органів влади.

– Хто ж боїться народного контролю?

– Сьогодні «Народного контролю» бояться усі ті, хто не хоче чи не вміє працювати чесно, хто втрачає нелегальні доходи, хто позбувається посад, котрі розглядалися виключно, як засіб незаконного збагачення.

Джерело: http://nkontrol.org.ua/

Теги: Дмитро Добродомов, активісти, народний контроль

Читайте також:
Коментарі
avatar