В Історико-краєзнавчому музеї відбудеться презентація наукового збірника та відкриття двох виставок
20.03.2016 20:36
У вівторок, 22 березня, о 15.00 год.. у приміщенні виставкових залів Історико-краєзнавчого музею м. Винники (м. Винники, вул. Івасюка 5) відбудеться презентація щорічного наукового збірника та відкриття двох тематичних виставок: «Прядіння і ткацтво: від енеоліту до сьогодення» і персональної виставки художнього текстилю Зеновії Шульги. Партнери виставок – Археологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка та Львівська національна академія мистецтв.

Збірник «Наукові студії: зб. наук. праць / Історико-краєзнавчий музей м. Винники; Інститут археології Жешівського університету. – Вип. 8. Давні майстерні та виробництво у Вісло-Дніпровському регіоні» (Винники; Жешів; Львів: Апріорі, 2015. – 440 с.) презентуватиме редакційна колегія – науковці  з України та Польщі. Саме до цієї презентації приурочено відкриття зазначених вище двох тематичних виставок.

У сучасних умовах зацікавлення давньою культурою особливою уваги набуває проблема системного дослідження прядіння і ткацтва на підставі усього комплексу наявних археологічних, керамологічних та етнографічних джерел. Саме таким чином і побудована виставка «Прядіння і ткацтво: від енеоліту до сьогодення».

Такі галузі палеоекономіки як землеробство, скотарство, гончарство, ковальство, ливарництво та інші вивчені фахівцями значно краще, ніж прядіння та ткацтво, оскільки нитки і тканини зберігаються дуже погано, як і дерево, з якого, за даними етнографії, виготовлялися основні пристрої для прядіння і ткацтва (веретена, ткацькі верстати). Натомість вироби з глини та каменю (пряслиця, грузила, шпульки та відбитки тканин на глиняних виробах) є найчисленнішим із археологічних джерел вивчення прядіння і ткацтва на території Західної України у давнину.

На виставці експонуються різні за формою пряслиця, грузила і шпульки, пов`язані із пам`ятками одинадцяти археологічних культур, досліджених розкопками у Волинській, Львівській і Рівненській обл., зокрема, пізнього періоду трипільської (остання чверть IV – перша чверть ІІІ тис. до н. е.); лійчастого посуду (друга половина IV тис. до н. е.); висоцької (ХІІІ – поч. VIII ст. до н. е.); гава-голігради (ХІІ – VIІ ст. до н. е.); милоградської (ІХ – ІІ ст. до н. е.); ранньоскіфського часу з її черепино-лагодівською групою (VII – VI ст. до н. е.); пшеворською (ІІ ст. до н. е. – поч. ІІІ ст. н. е.); липицькою (І – ІІ ст. н. е.), черняхівською (ІІІ – V ст. н. е.); празькою (V – VI ст. н. е.) і райковецькою (VII – поч. Х ст. н. е.). Кількісною серією представлені пряслиця з Листвинського городища Х – ХІ ст. (Дубенський р-н Рівненщини), одного із найбільших ремісничих та торгових центрів Західної Волині в період існування Київської Русі.

Дослідження історії прядіння і ткацтва передбачає, окрім археологічних, залучення відповідних етнографічних паралелей, оскільки технологія виготовлення ниток і тканин в умовах домашнього виробництва з часом суттєво не змінюється. Первісним ткацьким знаряддям був верстат вертикального типу, реконструкція якого представлена на виставці. Основна його конструктивна частина – вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток-основи та зручності переплітання до них внизу прив'язували кам'яні або глиняні тягарці. Такі верстати подекуди збереглися й до наших днів; на них ткали пояси, ремені, рогожі, килими.

На виставці представлений також типовий горизонтальний ткацький верстат ХІХ – ХХ ст. із зразками килимів, виготовлених на такому верстаті у ХХ ст., а також ескізи килимів і килимових виробів із м. Глиняни Золочівського р-ну Львівської обл.

типовий горизонтальний ткацький верстат ХІХ – ХХ ст.

З 1885 р. на Глинянській фабриці виробляли лляні полотна, скатертини, покривала, серветки, занавіски для вікон, вовняні хустки. Реалізовувались вироби не лише на українських землях, а й далеко за їх межами. Глинянські килими виставляли на міжнародних виставках у Польщі, Югославії, Болгарії, Угорщині, Румунії, а також на всесвітніх виставках у Канаді, США, Франції, Японії. На жаль, у незалежній Україні виробництво глинянських килимів припинилось. Боляче зараз дивитись на пустку цехів, у яких колись із праці сотень вмілих жіночих рук з’являлись тисячі метрів теплого різнобарв’я килимових виробів. Можливо, саме музей текстилю і килимарства, який планує відкрити у Глинянах Історико-краєзнавчий музей м. Винників, допоможе відновити килимарський промисел, збереже пам’ять про людей, які присвятили цій справі частину свого життя.

Афіша Історико-краєзнавчого музею м. Винники

Персональна виставка доцента кафедри художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв, члена Національної спілки художників України, автора та керівника міжнародних мистецьких проектів, наукових досліджень, каталогів, монографій, учасника багатьох персональних, всеукраїнських і зарубіжних виставок, мистецьких проектів Зеновії Шульги ознайомить відвідувачів із мистецтвом художнього текстилю на прикладі українських весільних костюмів і гобеленів, килимів тощо.

Мистецтво текстилю на прикладі українських весільних костюмів

По закінченні презентації збірника і виставок гостей музею привітають музичним дарунком мистецькі колективи з Глинян.


Теги: Винники, ігор тимець, виставка, прядіння, музей, Ткацтво, текстиль, науковий зюірник

Читайте також:
Коментарі
avatar