Чотири роки без Бориса Возницького
24.05.2016 17:10

Минуло вже чотири роки з того трагічного дня, коли обірвалося життя великого Українця Бориса Возницького.

Возницький Борис Григорович (16 квітня 1926 р., с.Ульбарів, Волинського воєводства, тепер Дубенський район, Рівненська область — 23 травня 2012 р., в автокатастрофі між селами Куровичі та Печенія Золочівського району Львівської області) — український музейний діяч та мистецтвознавець, Почесний громадянин Винник з 7 липня 2011 р. Вручення диплому про присвоєння почесного звання відбулося під час урочистостей з нагоди відзначення 20-річчя з часу створення Винниківського історико-краєзнавчого музею.

Борис Возницький починав свою діяльність у Винниках і був натхненником створення Винниківського історико-краєзнавчого музею, збирав перші експонати для нього (у 1955—1956 рр. він проживав у Винниках).

Коли у Винниках з’явився історико-краєзнавчий музей, це був вже другий музей. Перший – кімната-музей, яку створив Борис Возницький. 17 серпня 1955 р. Борис Возницький був зарахований у Винниках вчителем креслення та малювання. Борис Григорович, щоб забезпечити сім’ю, працював у двох школах (СШ №1 і СШ №2), вчив дітей малювати. Він вів два гуртки: краєзнавчий і туристичний у тодішньому Будинку піонерів.

Саме у Винниках він створив перший музей, експонати до якого збирав разом з учнями міста. Організовуючи експедиції в ближні села, вони знайшли унікальні речі, яким немає ціни, розкопали у лісі два кельтські поселення. Разом робили археологічні пошукові експедиції, зібрали колосальну колекцію. Багато експонатів із тих часів зберігаються в Історико-краєзнавчому музеї, а деякі – в Олеському замку. На жаль, коли він був змушений поїхати у Ленінград на навчання, цей музей перестав існувати.

15 квітня 2014 р., у Винниках відбулося відкриття двох виставок під спільною назвою «Врятовані скарби. Пам’яті Б. Г. Возницького присвячується» у історико-краєзнавчому музеї (вул. Івасюка, 5):

*Роботи реставровані студентами коледжу ім. І. Труша;

*Життя Б. Г. Возницького у світлинах.

На відкритті відбулося погашення марки із зображенням Б. Г. Возницького, присвяченої його пам'яті.

Похований на Личаківському цвинтарі.

Винники першими увіковічили пам’ять про Б. Возницького, назвавши одну із вулиць міста його іменем (31 травня 2012 р.).

Історична довідка. Герой України (2005 р.), заслужений працівник культури України та Польщі, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1990 р.), премії ім. Я. Кохановського. Нагороджений: почесною відзнакою президента України (2001р.), орденом «За заслуги» I та II ступеня, найвищою відзнакою Польщі орденом «Командора» (2003 р.), лауреат всеукраїнської премії «Визнання», почесний, дійсний член Академії мистецтв України, доктор honoris causa Варшавської академії мистецтв (2004 р.), президент Українського національного комітету Міжнародної Ради музеїв (ІСОМ), голова Ради директорів музеїв Львова, член ради по сакральному мистецтву при Львівській греко-католицькій єпархії. 1962—2012 рр. – директор Львівської галереї мистецтв. Поповнював фонди цього музею, виїжджаючи в експедиції по Західній Україні рятував тисячі творів мистецтва. Створив нові музейні відділи, зокрема: Олеський замок (1975 р.), Золочівський замок (1986 р.), Підгорецький замок (1984 р.), музей мистецтва давньої української книги (1977, 1997 рр.), музей М. Шашкевича (1986 р.), музей львівської сакральної барокової скульптури XVIII ст. – «Творчість Іоана Георгія Пінзеля» (1996 р.), експозицію в колишньому палаці Потоцьких (2005 р.), музей Михайла Дзиндри (2005 р.). Автор путівників по Львівській галереї мистецтв, Олеському замку (1977 р.), каплиці Боїмів (1979 р.), музею І. Г.Пінзеля (1996 р.), наукових досліджень про творчість живописця Й. Конзелевича, архітектора і скульптора П. Гіжицького, скульпторів І. Г. Пінзеля, Ф. Оленського, М. Полейовського, книги «Микола Потоцький, староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель» (2005 р.). Організатор численних історико-художніх виставок, у т.ч. великої експозиції «Гетьман Іван Мазепа: погляд крізь століття» (2003 р.), виставка «Іван Виговський: особа і час», «Розпяття (до 2000-річчя від народження Христа)».

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

Фото: http://artes-almanac.in.ua/

Теги: музей, почесний громадянин, Борис Возницький

Читайте також:
Коментарі
avatar