Юрій Єфімов: «Як нас «культурно» виховували… під час виступу хору імені Верьовки»
07.06.2016 11:27

Винниківчанин Юрій Єфімов зараз мешкає у Львові – на Сихові. Та про рідні Винники ніколи не забуває. Адже тут він народився й виріс (пан Юрій - 1941 року народження), останні роки до виходу на пенсію відпрацював у місцевому музеї. І зараз чи не щодня відвідує рідне місто, згадує про свої дитячі й юнацькі роки.

«Тепер я не працюю, тому маю багато часу, - мовить пан Юрій. – І можу собі дозволити мандрувати у Винники, у Карпати. До рідного міста завжди їду велосипедом, не перестаю милуватися краєвидами Львова, Винник. Завжди згадую своє дитинство, друзів із якими виріс, учився в школі. Зараз є про що згадати…».

І пан Юрій розповів кілька історій зі свого дитинства.

«Як нас «культурно» виховували під час культурно-масових заходів…»

«У радянський період надзвичайно популярним був гумористичний дует Штепселя й Тарапуньки, - згадує пан Юрій. -  Тоді це були легендарні особи, на їхні концерти приходило безліч глядачів. Їхня слава була безмежною. І ось одного разу приїхали ці зірки у Винники. Концерт мав відбутися на місцевому стадіоні.

Тоді стадіон був за величезним парканом із дерева. А люди все ідуть та ідуть. Усі хотіли побачити всенародних улюбленців. І напір був такий великий, що паркан не витримав і… впав.

А ще в ці далекі роки у Винники приїхав не менш легендарний хор імені Верьовки.

Концерт мав відбутися на сцені літнього майданчика тютюнової фабрики (вулиця Шевченка). І глядачів також було дуже багато.


Парк ЛТФ 50-і роки

«А ми, хлопчаки, вирішили потрапити на цей концерт із «чорного ходу», тобто через дірку в паркані, - продовжує свою розповідь пан Юрій Єфімов. – Та коли перший із нас переліз на територію фабрики, то потрапив до рук… місцевого дільничного міліціонера. І одразу ж отримав від нього паском… Далі міліціонер наказав хлопчаку мовчати й чекав на іншого порушника. І так ми всі, троє друзів, отримали «на горіхи» від цього правоохоронця. «Ви зрозуміли за що отримали паском? – ще й запитав цей правоохоронець. Та ми й самі розуміли за що… Ми тішилися, що таки побували на концерті славетного хору. Адже мистецтво, як кажуть, вимагає жертв.»

Володимир ГАВРИЛІВ


Теги: Історія, винниківчанин, спогади, Юрій Єфімов

Читайте також:
Коментарі
avatar
Я дуже радий що читаю статью пана Юрiя.
Я родом з Винник.
Памятаю той концерт легендарного хору iменi Верьовки. Я тодi був на концертi з батьками на перших рядах. Я памятаю, що влюбився в красуню актрису хору. Я цiлими ночами не спав i думав про таку красуню. Я це все памятаю.
Великi вiтання для Пана Юрiя i для всiх моiх Винникiвчан!!!
Я буваю в Винниках i хочу бути завжди.
I фотографiя парку - це моэ дитинство. Я в цьому парку проводив своэ дитинство.
Роман Вовк з Винник!
avatar