Теофанія Калитовська виготовила двісті пар шкарпеток для військових
29.08.2016 15:19

Теофанія Калитовська

Винниківчанка Теофанія Калитовська, 1931 р.н.,  живе в нашому  місті з 1955 року. Студенткою другого курсу Львівського медуніверситету вийшла заміж за лікаря-лора Івана Калитовського. Із 1959 році за скеруванням також прийшла працювати у поліклініку Винник – дільничним терапевтом. Вона лікувала винниківчан  двадцять років, а потім ще десять років працювала у службі «швидкої допомоги». Постійно займалася громадською роботою, є членом місцевої «Просвіти».

- Пані Теофанія, розкажіть, яким чином Ви єднали схід і захід України в період краху союзу і перших років незалежної України.

- У кінці вісімдесятих люди вже менше боялися комуністичного режиму, з’явилася свобода слова, у Львові заснували багато демократичних видань… Разом із винниківським осередком «Просвіти» я брала участь в екскурсіях Шевченківськими місцями України.

Коли ми зі Львова приїхали на схід країни, то побачили, що там люди зациклені на совєтському, не володіють інформацією про суверенну Україну.

Наступного разу в зросійщені міста повезли значки, тризуби, синьо-жовті прапори та газети. Тоді у нас, просвітян, виникла ідея ділитися новою інформацією про сучасний розвиток країни з мешканцями сходу України. Для цього ми почали збирати і висилати туди демократичні газети, журнали, книжки українських авторів.

- А звідки брали адреси?

- Із газет. У нашій пресі час від часу були статті активних людей зі сходу, був вказаний населений пункт.  Писала до них листа з пропозицією переслати літературу. Хто згоджувався – отримував від нас газети, журнали, книжки. Потім спеціально для них робили передплату  газет «Слово Просвіти», «За вільну Україну», висилали «Винниківський Вісник». Із появою демократичних радіо і телебачення в такій розсилці потреба відпала.

- Ви завжди займали і займаєте активну життєву позицію, намагаєтеся бути корисною рідному  місту, країні.

- Зі сумом сприйняла революції, які відбуваються в сучасній Україні. Дуже хотіла поїхати на Майдан, але вік вже не той. Коли почалася війна на Сході, почула від волонтерів, що наші хлопці мерзнуть, не мають теплих шкарпеток. І я поставила перед собою завдання – вив’язати власноруч сто пар шкарпеток. Пакувала по 10-20 пар і передавала волонтерам.

- То вдалося досягти мети? Вив’язали сотню?

- Ще чотири пари дов’яжу і буде двісті! Зараз маю вдома 40 пар шкарпеток. Літом вони непотрібні, а восени поїдуть за призначенням.

- Це величезна праця… Скільки часу йде на виготовлення однієї пари?

- Переважно дві пари в’яжу за тиждень. Така в мене норма. Багато часу займає підготовка ниток. На нові грошей нема, тому розпускаю використані речі

- Вашу ідею з виготовлення шкарпеток підтримали інші жінки?

- Думала заохочу своїм прикладом… Але не вийшло.

- А зараз підтримуєте контакти з людьми зі сходу України?

- Свого часу я познайомилася з багатьма активістами з тих країв. Також завдяки друкованим виданням. Читала цікаві статті, думки і писала авторам. Маю чимало книжок, які мені надсилали з власними підписами. З багатьма з них переписувалася роками.

- Із ким була тривала співпраця?

- Із поетом, публіцистом, громадським діячем, колишнім політв’язнем Володимиром Косовським. В одній із своїх книжок – «Дума денна і нічна» – він опублікував  кілька сторінок з назвою «Листи до Теофанії Іванівни Калитовської». Дружу з родиною Павленків із Черкащини. Чоловік, дружина і донька – вчителі української мови.

У книзі Ольги Павленко «Мальви на причілку», яка була на моє запрошення двічі у Винниках, також є кілька сторінок, що присвячені мені. Буде цікавою, особливо для вчителів,  її збірник новел «Кого любить Бог». Адже саме освітяни мають бути у всьому першими.

На жаль, нині є не так. Хоча знаю багато свідомих і активних вчителів, які спрямовують свої знання і силу для розбудови України. Перелік своїх друзів можу довго продовжувати. Але це тема вже для іншої розмови.

Розмовляла Лариса КУБСЬКА


Теги: воїни, в'язання, Теофанія Калитовська, Іван Калитовський, поліклініка, волонтери, винниківчанка, лікар

Читайте також:
Коментарі
avatar