«Полюбити футбол заставив батько», - Святослав Козловський
12.09.2016 10:47
Одним з новачків «Руху» у літнє міжсезоння став півзахисник Святослав Козловський. Президент «Руху» Григорій Козловський, чи то жартома чи то не зовсім, в одному з своїх інтерв’ю трансфер цього футболіста в «Рух» назвав найскладнішим. За його словами, домовитися зі «своїм» гравцем завжди було  складніше, аніж з будь-ким іншим.

За словами Святослава, він повернувся в «Рух», оскільки клуб став професійним і має серйозне завдання підвищитися у класі максимально швидко. На професійному рівні за «Рух» Святослав зіграв уже сім поєдинків та забив два голи.

Про свою цікаву футбольну кар’єру, період життя в Іспанії, чому не любив футбол у дитинстві, а також про знайомство з теперішнім головним тренером «Зірки» Даріо Друді, він розповів в інтерв’ю.

- Святославе, як і коли почав займатися футболом?

- Чесно кажучи, футбол у дитинстві не любив. Можна сказати, що його полюбити заставив батько. Саме він привів мене на футбольну секцію. До цього мене вчив самотужки грати у футбол, возив на стадіони. А до футбольної секції потрапив у Винниках, коли мав 5 років. У школі Маркевича був набір у секцію хлопців 1993 року. Тренувався разом з ними, на рік старшими. Згодом потрапив до школи «Карпат», тренувався в Олега Бойчишина. Він неодноразово казав, що я технічний. Ці слова були приємними, був стимул працювати далі і далі.

- Чи пригадаєш якісь матчі батька? Чи добре знаєш його футбольну кар’єру?

- Звісно (сміється). Пригадую коли грав за команду з Винник на чемпіонат області. Перший тайм тато був на воротах, а у другому таймі грав на позиції нападника. У цьому матчі він забив два голи і врятував свою команду від поразки.

- Не було бажання свої сили спробувати у воротах?

- Ні. Обігрувати суперників і забивати голи у мене в крові. Чесно кажучи, грати на захист воріт я не люблю. Якби тренери поставили у захист, користі з цього було б небагато. Приблизно так само, якби поставили на ворота (сміється).

- Пригадую, коли ти грав за «Карпати-2» в одному з матчів ти забив «Руху» на останніх хвилинах поєдинку.

- Був період, коли пропустив тривалий час через травму. Тоді уже був гравцем «Металіста». Дуже хотілося мати ігрову практику, тому  разом з батьком  вирішили повернутися до «Карпат-2». Пригадую цей гол забив майже на останніх хвилинах матчу. У цьому епізоді асистував Вадим Страшкевич. «Карпати-2» та «Рух» на той час боролися за третє місце у чемпіонаті області, було приємно перемогти у цьому поєдинку.

- Чимало футболістів, коли забивають своїй колишній команді, гол не святкують.

- Я не з тих. Кожен для мене гол – це радість, і не важливо у ворота якої команди.

- Ти багато років був в академії «Металіста», в команді U-19, дублі, неодноразово тренувався з основним складом. Що тобі дав цей період?

- Майже все, сформувався як футболіст. Навчився дуже багато, грав на різних позиціях, часто навіть, як центральний нападник. Що цікаво, в команді U-19 працював разом з теперішнім тренером «Руху» Олександром Івановим.

- Пригадую був період, коли ти міг стати гравцем дублюючого складу донецького «Металурга».

- Міг. Тоді команду тренував Сергій Шищенко. Знаю, що за тренуваннями він про мене відгукувався добре, але в команду вирішив не брати. На той час я був вільним агентом, тому вирішив повернутися до «Металіста», грав за команду U-19. Пригадую, тоді за вісім матчів забив шість голів. У дублі «Металіста» також є що згадати: тоді доводилося грати проти таких гравців, як Олександр Кучер, Ярослав Ракицький, Даніло Сілва, Денис Бойко, Олександр Алієв, Артем Мілевський. Усі ці гравці через різні причини грали кілька ігор за дублючі склади своїх команд.

- Ти неодноразово тренувався з зірковими легіонерами «Металіста».

- Чесно кажучи, завжди хотів потренуватися з Жажою Коельо. Він тоді повернувся у «Металіст», але тренувався за індивідуальною програмою. В одному матчі грав за одну команду з Марлосом, а тренувався разом з такими гравцями, як Вільягра, Шав’єр, Торрес та інші.

- Що тобі дав період перебуванні у «Дніпрі»? Ти став чемпіоном України серед молодіжних складів.

- Якщо говорити про «Дніпро», то там мав мало ігрової практики. Якби знав раніше, що так буде, не переходив би у цей клуб. Не завжди розумів Дмитра Михайленка, який не давав мені ігрової практики навіть тоді, коли я забивав голи, виходячи на заміну. Дебютувати за першу команду мав у матчі проти «Чорноморця», однак цього не сталося, оскільки з поля був вилучений Дмитро Чигринський. Це був якраз той матч, коли Чигринський дав копняка гравцю суперника. Як то кажуть, не пощастило дебютувати за першу команду. А уявіть собі, якби вийшов і забив…

- Хто найбільше подобався з гравців того складу «Дніпра»?

- Матеус. На мою думку, у «Дніпрі» він був кращим.

- Перед винниківським «Рухом» у тебе був іспанський період життя.

- На жаль, там не грав, а лише тренувався з командою «Олімпік Хатіва», що виступала у сегунді Б. Були обіцянки від агента, що я буду грати, але, на жаль, так і не грав. Виявилося, що в цієї команди була заборона на трансфери, а щоб заявити мене потрібно було заплатити разом з податками 100 тисяч євро.

- Кажуть, в Іспанії ти познайомився з теперішнім тренером «Зірки» Даріо Друді.

- Так. Кілька разів вечеряли разом, спілкувалися про футбол. На той час, звісно, я не знав, що він поїде працювати в Україну. Мабуть, не знав і він сам. Склалися з ним хороші стосунки, хотів би побажати успіхів разом з «Зіркою».

- На якій мові спілкувалися?

- Іспанській. Будучи півроку в Іспанії, я підтягнув мову. Можу з впевненістю уже сказати, що іспанську знаю краще за англійську. Спочатку було важко, але з кожним днем розумів все більше і більше. Якби побув в Іспанії ще хоча б півроку, то кілька слів докупи міг би зліпити (сміється). Пригадую, на початках не розумів взагалі нічого, навіть якого кольору вдягнути маніжку на тренуванні.

- Як вчив іспанську?

- Ходив у спеціальну школу. Іспанська мені подобається. Якщо матиму час, продовжу її вивчати вдома.

- Будучи в Іспанії, не сумував за рідними? Додому не хотілося?

- Ні. Якби було усе гаразд з командою, навіть би не думав повертатися додому. В Іспанії інший рівень життя, там люди на все дивляться по-іншому, аніж в Україні. Окрім того, до вподоби клімат.

- Не виключаєш можливість у майбутньому знову поїхати за кордон?

- Хотілося б. Буде пропозиція – буду думати. Якби «Рух» не грав у другій лізі, то продовжував би пошуки команди в Іспанії. Рано чи пізно я б її знайшов.

- Перехід «Руху» у статус професійного клубу зіграв вирішальну роль у твоєму поверненні?

- Так. Друга ліга і завдання вийти в першу – якраз те, що треба. Чесно кажучи, на область грати уже не хотілося. Зараз усі думки якраз про те, щоб ми вийшли у  першу лігу.

- Як оціниш старт команди у чемпіонаті?

- Могли стартувати ще краще, а саме обігрувати і «Жемчужину», і «Кристал». З «Кристалом», вважаю, на перший тайм обрали неправильну тактику. На жаль, у другому змінили свою гру, але суперника не дотиснули. А в загальному старт непоганий. Хочеться сподіватися, що команда знаходиться на правильному шляху.

- Що робиш у вільний від футболу час?

Відпочиваю. Зараз планую знову вчити іспанську. Окрім того, потрібно достатньо часу приділяти своїй дівчині. Стараюся це робити у вільний від футболу час (сміється).

- Що колекціонуєш?

- (Думає). Власні нагороди. Завжди хочеться, щоб колекція збільшувалася. Кожна нова нагорода – це завжди приємно.

Прес-служба ФК «Рух»


Теги: Святослав Козловський, Рух Винники

Читайте також:
Коментарі
avatar