«Медіа не є бізнесом для людей, які не вміють на цьому заробляти», - Олег Ферштинський
29.09.2016 21:41

Олег Ферштинський

Екс-депутат Львівської міськради, підприємець з Винників Олег Ферштинський та львівський юрист Ярослав Тиравський створюють медіа-холдинг. Їхня «Українська інтернет-медіа компанія» (UIMC) об’єднає під однією «парасолькою» близько десяти інтернет-видань різного тематичного спрямування. UIMC уже можна побачити в рейтингу Bigmir, де вона наразі входить в топ-40 холдингів. Більше про нову медіа-структуру — в ексклюзивному інтерв’ю Олега Ферштинського виданню «Прибуток».

— Пане Олеже, для початку розкажіть, як давно Ви займаєтеся онлайн-медіа? Як потрапили в цю сферу?

— Десь півтора року. Я шукав якісь бізнес-ідеї, які не потребували б великих капіталовкладень, а натомість їх можна було б спробувати розвинути, покладаючись на свій розум. І от колега, Ярослав Тиравський, запропонував мені до спілки зайнятись сайтами. У нього на той момент якраз було три інтернет-ресурси, які треба було розвивати. Я погодився. Вник в цю тему. Згодом ми запустили ще декілька сайтів, і на сьогодні їх у нас налічується близько десяти.

— Тобто Ви шукали підходящу бізнес-ідею і зрештою зупинились на інтернет-медіа. Але ж побутує думка, що медіа в Україні — це не бізнес…

— Ну, в Україні медіа не є бізнесом, напевно, хіба що для людей, які не вміють на цьому заробляти. Так, справді, якщо говорити про новинні видання, то вони переважно є дотаційні, бо там працюють на кількість новин, відповідно, є дуже багато журналістів, великі видатки на зарплати, які не вдається покрити за рахунок доходів від реклами. З іншого боку, є яскравий приклад Бориса Ложкіна, який сформував величезний холдинг UMH, який заробляв гроші і приносив прибутки. Йому це вдалося за рахунок створення вузькоспеціалізованих видань, які, маючи величезний трафік, залучали велику частку української реклами.

Крім того, продажі і реклама зараз рухаються у бік Інтернету. Інтернет-реклами стало з’являтись більше, відповідно, тут є як заробити.

— Розкажіть про медіа-холдинг. Чому було вирішено його створити?

— Медіа-холдинг у нас ще у процесі реєстрації як підприємство. Зрозуміло, що коли в нас є багато різних сайтів, то солідніше буде вести переговори чи з інвесторами, чи з рекламодавцями, коли в тебе є, скажімо, організація, яка представляє оці всі сайти і всі напрацювання. Плюс, так чи інакше, це і структурно обгрунтовано, бо, маючи кілька сайтів, ми організовуємо один основний офіс, основну маркетингову службу для всіх сайтів і т.д. Це вже набуває форм бізнесу, який може мати дуже багато ідей, завдань і напрямків роботи. Варіантів заробітків тих самих.

— UIMC — це проект суто Ваш із Ярославом Тиравським чи, може, за вами стоїть якийсь «грошовий мішок»?

— «Грошового мішка» у нас нема — є інвестори. У нас є друзі, які нас підтримують і допомагають нам для того, щоби цей проект запустити. Коли він оформиться у холдинг, то вони матимуть якусь частку в цьому бізнесі. Тобто це щось дуже схоже на первинні інвестиції у стартап. Стартап проходить кілька етапів фінансування: спочатку фанати його запускають, потім з’являються друзі, готові профінансувати, допомогти в тому, щоб він набрав певні обриси бізнесу. І коли це вже буде зрозуміла бізнес-модель, яка матиме рентабельність, якісь показники, видатки, заробітки, — коли це можна порахувати, помацати, спробувати, тоді це вже можна подати на вторинне фінансування і залучити більші інвестиції, дати поштовх для розвитку цього бізнесу. Сподіваємося, що незабаром так і станеться.

— Яка ж бізнес-модель у Ваших інтернет-видань? На чому заробляєте?

— Ми продаємо рекламу. В першу чергу це є Google, який розміщає у нас контекстну рекламу…

— Google AdSense.

— Так. І, по-друге, це є українські баїнгові компанії, які збирають рекламу і розміщають її в нас. Здебільшого вони знаходяться у Києві, бо там зосереджено більшість головних офісів підприємств та їхні рекламні відділи.

— За спостереженням власників сайтів, доходи з Google AdSense останнім часом помітно знизились…

— Заробітки з AdSense впали через те, що впала економіка. Зниження купівельної спроможності громадян позначається на всьому — на бізнесі, на рекламі. З настанням фінансової скрути багато підприємств скорочують в першу чергу саме рекламні бюджети. Напевно, Google відслідковує, скільки бізнес готовий платити за рекламу, і якщо він бачить, що в українських підприємств впали видатки на рекламу, то він спускає для них ціни на рекламу — відповідно, сайти, на яких розміщується така реклама, стали менше заробляти. Можливо, в гривнях доходи з AdSense не дуже сильно знизились, але в доларовому еквіваленті, звичайно, впали.

Тому потрібно диверсифікувати джерела доходів — працювати і з вітчизняними баїнговими компаніями, і шукати прямих рекламодавців. Треба обов’язково формувати свій відділ маркетингу. Просто сидіти і чекати, що гроші самі прийдуть, уже не вийде.

— Якщо подивитись на інтернет-видання, які входять до холдингу, то це тематичні сайти — про автомобілі, про красу і здоров’я, про догляд за дітьми, про альтернативну енергетику, про психологію тощо. Чому саме ці теми? І взагалі, що наштовхнуло Вас на думку рухатись саме в напрямку тематичних інтернет-ресурсів?

— Тематичні — тому що в Україні новинних сайтів дуже багато і з ними важко конкурувати, важко бути оригінальним на їхньому фоні. З іншого боку, є дуже багато людей, які цікавляться не тільки політикою або ж взагалі нею не цікавляться, а інтернет-ресурсів, які б задовільняли їхні інформаційні потреби, бракує. Саме україномовних інтернет-ресурсів. Ця ніша є фактично вільна. Український контент у нас не розвинутий. Ще донедавна всі мої друзі, знайомі, якщо шукали щось в Інтернеті, вбивали запит в пошук російською мовою. Лише так вони знаходили якийсь відповідний контент — українською мовою такого контенту не існувало. Після Майдану ця картина трошки змінилася. Навіть київські медіа-компанії, сайти яких до цього виходили лише російською мовою, почали вводити українські версії. Це той самий закон попиту і пропозиції: якщо люди стали більше шукати українською мовою, під них почали створювати україномовний контент.

Ми, коли запускаємо черговий сайт, виходимо з міркувань не лише комерційної вигоди, але також і суспільної значимості. Бо якщо буде достатньо україномовного контенту, тоді люди більше читатимуть українською мовою, вживатимуть її у побуті.

— На які ще теми сайти Ви би хотіли запустити?

— У нас є ідеї, які ми хочемо запровадити, але ми не дуже хочемо говорити наперед про те, що ми хочемо зробити. Я думаю, що в будь-якому разі розширюватимемо наші теми, шукатимемо інші, для того щоб наші читачі не тікали від нас на інші сайти, а могли у нас знайти відповідь на будь-які питання, які їх цікавлять.

Наприклад, у нас є «Сторінка здорового харчування». Очевидно, що нам потрібно запустити ще сайт про фітнес. Свого часу, займаючись сайтом про альтернативну енергетику, ми побачили, що популярністю користуються електромобілі, відповідно, ми запустили сайт про електромобілі. У процесі роботи ми помічаємо тренди.

— Більшість публікацій у Вас на сайтах становлять різноманітні поради, починаючи з того, як доглядати за квітами, і закінчуючи розв’язанням сімейних проблем. Наскільки Ваші автори компетентні в тому, про що пишуть?

— Ми запускаємо сайт тільки тоді, коли знаходимо людину, яка може досить фахово писати на обрану тему. Якщо це сайт про психологію, то це має бути людина з освітою психолога чи психотерапевта. Саме таку ми і знайшли на сайт «Клепка». Це досить професійна людина, яка може відповідати за якість контенту. Те саме стосується й інших тем: ми намагаємося, щоб нам писали люди, які або мають певну освіту, або певний інтелектуальний рівень, або багатий особистий досвід. Так, на дитячі сайти нам пишуть переважно молоді жінки, які уже мають по кілька дітей.

Звичайно, трапляються і помилки. Буває, що якусь статтю по декілька разів переробляємо. Нам важливо, щоб викладена в статтях інформація була достовірною, підтвердженою якимись дослідженнями авторитетних установ. Часто звертаємось до англомовних джерел.

— За Вашим прогнозом, як розвиватиметься надалі український ринок онлайн-медіа?

— Багато залежить від рекламного ринку. У Штатах і Західній Європі інтернет-реклама уже зрівнялась по обороту з телебаченням. У Східній Європі, яка рухається за Західною Європою, реклама на ТБ наразі ще обганяє там в півтора разу інтернет-рекламу. Але не удвічі, не втричі! Україна рухається за Європою. Молоде покоління у нас дуже мало дивиться телевізор. Навіть ті ж таки фільми молодь воліє дивитись в Інтернеті. І дуже багато інформації черпає з Інтернету. Тому, я думаю, Інтернет буде дуже активно розвиватися. Він зросте буквально в рази за декілька років. Бо на сьогодні, навіть за показниками на своїх сайтах, бачимо, що молоде покоління до 35 років на 80% користується смартфонами, а не стаціонарними комп’ютерами. Тобто вони не мають часу добігти до телевізора чи комп’ютера, а всю необхідну інформацію черпають в будь-який момент зі смартфона.

Другим чинником, який вплине на ринок, є те, що, через послаблення наших торгових зв’язків з Росією, у нас рекламодавці стали вибагливішими до трафіку інтернет-видань. Якщо раніше їх мало хвилювало, що в українського інтернет-видання основну аудиторію могли складати відвідувачі з Росії, то зараз вони звертають на це увагу. Йдучи назустріч українським рекламодавцям, 29 березня Bigmir навіть ввів нову політику — він почав враховувати у рейтингах сайтів та холдингів український трафік.


Теги: Ярослав Тиравський, екс-депутат, медіа, видання, підприємець, Сайт, біснес. Google AdSense, Інтернет, Олег Ферштинський

Читайте також:
Коментарі
avatar