Жінка із Курович вдячна винниківчанці Марії Сидурко за врятоване життя
17.10.2016 16:56
Ніна Прийма – голова осередку «Союзу українок» с. Куровичі – нещодавно була на волосині від смерті. Жінка, яка розміняла восьмий десяток, брала участь в акції «Жінки проти війни», що відбулася на початку жовтня.

«Несподівано мені стало зле, – згадує Надія Прийма, – але я не встигла випити таблетку, бо зі мною така прикрість сталася вперше. Більше нічого не пам’ятаю, адже втратила свідомість. Я вдячна союзянці з Винник Марії Сидурко, вклоняюся їй до землі за добре серце і небайдужість до мене – чужої для неї людини. Ми ніколи з нею до того випадку не спілкувалися.

Пані Марія відчайдушно рятувала мене, роблячи штучне дихання, аж доки не приїхала «швидка», яку довелося чекати досить довго. Наступного дня мені у відділі кардіохірургії медінституту терміново зробили операцію і поставили кардіостимулятор. Зараз я почуваюся добре, хоча ще не можу нічого робити.

Дякую Марії Сидурко і всім, хто мене рятував. Якби не вона, не знаю, чи я б зараз жила. Бажаю їй здоров’я і щастя, нехай залишається такою людяною й далі надає допомогу всім, хто її потребує».

Коли ми запитали в героїні про перебіг подій того дня, жінка відчайдушно переконувала, що на її місці так вчинив би кожен. Але очевидці, зокрема голова винниківського осередку «Союзу українок» Стефанія Гілета, розповідаючи про те, як пані Марія рятувала жінку, яка вже була в комі, говорила, що навколо було багато людей, але ніхто не поспішав допомогти. Її слова підтвердила і директор Народного дому м.Винники, союзянка Наталія Вінярська, на очах якої все відбувалося: «Я пишаюсь нашими жінками, які чуйні до чужої біди. Ми горді за винниківського медика – солістку ансамблю «Винниківчани» Марію Сидурко, яка блискавично зреагувала і повернула жінку з того світу».

Пані Марія – медсестра фізіотерапевтичного кабінету Винниківського поліклінічного відділення. У Винниках працює вже сорок років! А до того, відразу після закінчення фельдшерського відділення Бориславського медучилища (з 19 років), працювала на «швидкій». За свою практику допомогла не одній людині.

«Готуючись до виступу біля пам’ятника Шевченкові, ми помітили, що жінці стало погано, – розповідає Марія Сидурко. – Вона була фактично мертва, посиніла, не дихала. Щоби кисень поступив до мозку, треба встигнути «запустити» серце протягом п’яти хвилин. Не знаю, скільки разів я натискала на грудну клітку, але зі всіх сил намагалася допомогти, щоб людина жила. Радію, що я змогла допомогти, роблячи штучне дихання до приїзду швидкої. Медики довго не було… Але, на щастя,  все добре обійшлося. Пані Ніна вижила… А я сама напилася крапель, і наш колектив ще виступив із кількома піснями на акції «Жінки проти війни».   

Лариса КУБСЬКА


Теги: Марія Сидурко, Жінки проти війни, акція, штучне дихання, Ніна Прийма, Куровичі, Стефанія Гілета

Читайте також:
Коментарі
avatar