Керівник волонтерського проекту соціального партнерства «Центр розвитку сім’ї», що функціонує у винниківській бібліотеці для дорослих, головний психолог ГО «Жіночі перспективи», співголова Дорадчого комітету кафедри ССР НУ «Львівська політехніка», викладач Національної школи суддів України в Західному регіоні Світлана Беляєва розповіла про інтернет-залежність дітей і те, як із цим боротися.
Останні двадцять років Світлана Бєляєва працює у сфері психічного здоров’я, психологічної допомоги та освіти дорослих. Досвід практикуючого психолога, особистий життєвий досвід довів той факт, що дорослі люди, які сьогодні все ж таки наважуються звертатися за допомогою до фахівця-психолога чи психотерапевта, «виростили» особисті проблеми у своєму дитинстві – поряд із дорослими, найчастіше власними батьками.
– Пані Світлано, ваша третя книжка із серії «Школа люблячих батьків» підштовхнула мене до бажання поговорити з вами на тему, близьку усім, хто має дітей і вчить їх. Ваша волонтерська ініціатива – Центр розвитку сім’ї та проект «Школа люблячих батьків» – скеровані на розширення можливостей для батьків і вчителів. Це поглиблення знань вікової психології та нових викликів у сучасному інтернет-залежному світі. Ви розповідали, що все більше батьків звертаються до вас на консультації щодо проблем у спілкуванні з власними дітьми.
– Схема дитина-телефон-інтернет-проблема все частіше викликає у батьків не тільки занепокоєння, злість, але й реальні насильницькі дії. І це на фоні усіх негараздів у дорослому середовищі ще і страхи за власних дітей турбують батьків, часто викликаючи неадекватні реакції та дії щодо тих, хто слабший.
– У чому найбільша небезпека довготривалого проведення часу в мережі інтернет для наших дітей?
– Безумовно, найгірше – це здатність інтернету узалежнювати від себе користувачів. Як і кожне з узалежнень, його треба лікувати. Це означає, що в когось хворобливий стан. Тобто здоров’я дає збій. У випадку узалежнення – це не тільки фізіологічні прояви, але ще і психоемоційно соціальні порушення. Як наслідок – втрата контролю над власною поведінкою та навіть життям.
І це загроза не тільки для дітей, але й для дорослих. Подаю перелік шкод, які часто бувають приховані від першого споглядання на дитину чи молоду особу зі смартфоном у руках: інтенсивна потреба війти в інтернет-мережу (інтернет-голод); відчуття фізичного дискомфорту, якщо інтернет стає недосяжним; виникає проблема з контролем часу, проведеного в інтернеті; зменшується час на альтернативні способи задоволень, що вважається клінічним проявом інтернет-залежності).
Надмірне користування інтернетом, незважаючи на проблеми, які виникли, призводить до погіршення навчання; погіршення зору, захоплення азартними іграми; небезпечних контактів; розголошення приватної інформації; постійне почуття провини; відсутність руху, ожиріння; втрата реального спілкування й альтернативних засобів розвитку, відпочинку і задоволень.
– А як подолати цю проблему?
– Найголовніше – розмовляйте з дітьми як із рівними собі, не принижуйте їх гідності.
Діти весь час розвиваються і їм ще важко розрізняти добро і зло. Вони готові емоційно до випробувань того, про що дізнаються з інтернету, не відчуваючи пасток. Обов’язком батьків є вміти пояснити дітям усі небезпеки життя. Вчіть дітей безпечної поведінки (безумовно, враховуючи їхні вікові можливості). Вчіться самі або звертайтесь до фахівців для розширення власного світогляду.
Батьки і дорослі мають вміти розуміти емоційний стан дітей. Буває, що діти емоційно напружені, мають низьке почуття власної цінності, ізолюються від людей. В інтернеті, у віртуальному світі почувають себе в безпеці, тому що ніхто не бачить і не знає про їх слабкості чи страхи. Ніхто не знає про проблеми в родині (наприклад, алкоголізм когось із батьків). Діти можуть почати жити вигаданим життям. Губиться присутність реальності. Тому реальний світ для них несе дуже багато випробувань.
Намагайтеся більше часу проводити з дітьми, адже це дає відчуття захищеності і радості бути разом. Знайдіть спільне захоплення, обговорюйте разом із дітьми будь-якого віку усе, що потребує аналітичного висновку і розмірковувань.
Віртуальний світ для сформованих особистостей, пам’ятаймо про це.
Лариса КУБСЬКАТеги:
|
| |
