Михайло Мирка: «Планую написати гімн для винниківського «Руху»
26.04.2017 14:43

Фіналіст проекту «Голос країни. Перезавантаження» Михайло Мирка віднедавна винниківчанин, бо одружився з дівчиною з нашого міста. Співак поділився з читачами своїми поглядами на музику і життя.

–​ Михайле, зараз Ви живете у Винниках. А звідки родом?

–​ Я народився в селі Іванівка Перемишлянського району. Мама працює бібліотекарем, організовує в Іванівці творчі вечори, виступи. Тато – викладач музики у школі. Завдяки батькам я мав змогу змалку розвиватися як творча особистість.

–​ А як доля звела Вас із Винниками?

–​ Мій друг Левко Дурко одного разу сказав: «У Винниках буде благодійний концерт. Хочеш заспівати?» Я згодився, і він познайомив мене з керівником КЦ «Дозвілля» Тетяною Патер. Дякуючи цій жінці, я зміг взяти участь у телешоу «Голос країни» в 2014 році. Тетяна Патер повірила в мене і допомогла, познайомивши з хорошими людьми. Завдяки меценатам Григорію Козловському, Борису Калінічуку, Петрові Стецку я поїхав у столицю на телепроект.

– У Вас є музична освіта чи тільки талант від Бога?

–​ Закінчив вокальне відділення Львівської консерваторії. Перед консерваторією – Львівське музучилище. Колись і на скрипці вчився грати, і в церкві прислуговував.

–​ Чому вирішили взяти участь у проекті?

–​ Багато людей мені говорили: «Чого виступаєш тільки в обмеженому колі? В тебе є талант, показуй його іншим, даруй людям радість своїми піснями і голосом». Такі слова надали мені впевненості в тому, що треба йти і пробувати. Люди стимулюють до праці. У житті вирішальне значення дуже часто мають миттєвості, ситуації, коли ми опиняємося в потрібний час у потрібному місці. Інколи ми працюємо над чимось усе життя, а деколи просто таланить, і питання швидко вирішується.

–​ Ви потрапили у фінал, але перемоги не отримали. Було прикро?

–​ Я був радий, задоволений тим, що взяв участь у такому крутому проекті. Повірте, я не йшов туди, щоб перемогти, а просто хотів заспівати хорошу пісню для людей, познайомитися з цікавими особистостями шоу-бізнесу. Треба популяризувати українську пісню, культуру. У нас чудова країна і багато талановитих людей. Я не йшов за перемогою і не сподівався на такий високий результат. Я така людина, яка завжди себе трішки недооцінює.

–​ Ну але судді оцінили. І мільйони прихильників. До речі, чи спілкуєтеся після проекту зі своєю наставницею Тамарою Гвердцителі?

–​ Так. Ми спілкуємося. Вона вітає мене зі святами, а я – її. На жаль, зараз не на часі говорити про якісь спільні проекти. Але ми обов’язково зробимо концерт у майбутньому.

–​ Від завершення проекту «Голос країни» минуло вже понад два роки. Відчуваєте себе зіркою?

–​ Зовсім ні. Я себе ніколи зіркою не вважав. Хочу бути корисним для людей. Писати пісні, виконувати їх, надихати людей – це моє. Тому беру участь у благодійних концертах для воїнів, які повернулися з АТО. Також не відмовляюся співати у благодійних проектах, що спрямовані на допомогу хворим діткам. Хтось загартовується допомагати, а хтось – не хоче. Але у сьогоднішній час не має бути тих, хто говорить: «Моя хата скраю». Ми маємо підтримувати один одного. Правильно казав Кузьма: «Я сам собі країна». Ми самі створюємо простір навколо себе, свій настрій, свій день.

–​ А концерти для воїнів АТО де? У Львові?

–​ Так. В аеромобільній бригаді. Але плануємо поїхати з концертом і безпосередньо до військових на Схід України. Репертуар має бути позитивним. Їх треба заряджати життєрадісною енергетикою, доброю піснею про кохання, світле майбутнє, закінчення війни, про те, що Господь збереже їхні життя, і вони повернуться додому, адже мета таких концертів – підтримати військових, підняти їх бойовий дух.

–​ Знаю, що Ви пишете власні пісні.

–​ Так. Власну пісню краще виконувати, бо вона проходить через душу і серце. Я є автором слів і музики пісень «А я люблю», «Лиш для тебе»… Маю багато творчих напрацювань. Планую відкрити власну студію, щоб можна було записувати пісні. І свої, й інших виконавців.

–​ Михайле, а чому взялися за створення власних пісень?

–​ Внутрішній потяг. Хотілося викласти свої думки на папері, поділитися ними з людьми.

–​ Ви берете участь у багатьох благодійних проектах. А чим заробляєте на життя?

–​ Ну не жаліюся. Маю замовлення на виступи. І завжди готовий підтримати благодійні акції.

–​ Серед львівських виконавців спостерігаєте суперництво?

–​ Не має бути ніякої конкуренції. Кожен має нести слухачеві свою історію.

–​ Скільки часу живете у Винниках?

–​ Ну ще недовго – понад рік. У Винниках мені подобається. Щоправда, за браком часу, можливо, ще не все знаю про місто. Я не був прихильником футболу. Але коли побував на одному з матчів винниківського «Руху», атмосфера на полі надихнула мене написати для місцевої команди футбольний гімн.

–​ Ваша дружина працює в спільноті «Емаус-Оселя». Як сприймаєте її роботу?

–​ Я Олю завжди підтримую. Вона багато сил і часу віддає праці в «Оселі» як соціальний працівник. Їй це подобається. Коли просить виступити – я згоджуюся, бо бачу в цьому потребу, можливість змінювати світ і людей на краще. Я переконаний, що головне в житті – вірити в краще майбутнє і працювати задля цього.

Розмовляла Лариса КУБСЬКА


Теги: Михайло Мирка, Голос Країни


Читайте також:
Коментарі
avatar