Каплиця Боїмів – недосліджена загадка минулого
11.03.2010

Мабуть, кожен, хто відвідав Львів, був вражений неймовірною красою каплиці Боїмів, пам’ятки архітектури у стилі нідерланд­ського маньєризму початку XVIІ століт­тя. Виявляється, що довкола каплиці Боїмів більше вигадок і легенд, аніж правди. Історію родинної усипальниці купця Боїма до­сліджено лише частково. Проте завдяки новим дослідженням стало відомо деякі відкриття, зокрема щодо скульптури скорботного Ісуса на даху каплиці.

"Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є біль­шим, аніж моє”, – ці слова латиною складно зауважити. Саме їх викарбувано під двометровою скульптурою задумливого Ісуса на даху каплиці. Христос із сумом дивиться донизу, на щоденну людську суєту.

Скульптуру створено з каменя з використанням металу, з якого виготовлено вінок. Львів’яни мають щастя підіймати очі на схилену кам’яну постать Христа, який ніби застерігає їх.

Іконографія скорботного Ісуса найчастіше зустрічається в народному мистецтві, у придорожніх каплицях. Чому саме таку скульп­туру вирішив установити на родинній каплиці заможний купець Боїм? Цього достеменно не відомо, як і не виявлено ніяких первинних витоків, невідоме ім’я автора цієї знаменитої статуї.

Скульптурою Христа Боїм виражав свій протест

Президент Фонду збереження історико-архітектурної спадщини Львова Андрій Салюк упродовж десяти років досліджує каплицю Боїмів, а його громадська організація опікується унікальною пам’яткою архітектури. Він припускає, що цю скульптуру Геор­гій Боїм зробив для себе. Адже, перш ніж стати католиком, він був протестантом. Оскільки всі елементи в каплиці мають глибинне значення, невипадково з’явився й образ скорботного Ісуса, що не було характерним для католицизму того часу.

"Мені здається, саме відомий художник Дюрер найширше розвинув тему скорботного Христа. На його знакових роботах зображено саме такого Ісуса. До цієї теми митець звертався навіть у саркастичному проекті на честь перемоги над селянами в селянській війні в XVI столітті. Ху­дожник увінчав скульптуру скор­ботного селянина, який журиться над поразкою. Посадив селянина в таку позу, в якій попередньо зображав Христа, і подав цей образ, порівнюючи селянина з тугою, яку мав Христос на горі Оливній”, – розповідає пан Салюк.

За його словами, він невипадково це пригадав, оскільки відомий німецький художник Альбрехт Дюрер прихильно ставився до реформації: "Георгій Боїм теж був протестантом, допоки не приїхав у Львів. Тут він прийняв католицизм. Про це мовиться в численних архівних матеріалах. Але чи навернувся він щиро і духовно, чи для того, щоб бути тут патрицієм, нормально існувати в католицькому світі?”

А. Салюк дійшов висновку, що в цьому випадку використано скульптуру Христа скорботного, іконографія якого йде саме від Дюрера, симпатика реформації. "Скорботний селянин визнав поразку. Боїм скорився з переходом на католицизм. Можливо, він сумує і переймається цією темою, а може, в душі, глибоко в серці залишаються речі, які вилилися в такій формі цього протесту. Тому що для католицизму таке зображення Христа стало традиційним значно пізні­ше”, – каже Андрій Салюк.

Численні таємниці каплиці Боїмів

Дослідник припускає, що автором скульптури міг бути Андрій Бемер, німець за похо­дженням, якого називають архітектором родинної усипальниці. Каплицю було побудовано на території тогочасного міського цвинтаря поблизу Латинської катедри.

Саме Андрій Бемер, імовірно, переконав Георгія Боїма звести каплицю не в стилі пізнього ренесансу, а в стилі маньєризму. Це також загадка пам’ятки архітектури – чому Боїм змінив свою думку.

Залишається таємницею і те, чому в каплиці зображено сюжет старозавітного жертвоприношення ягняти, а Таємну вечерю в іконостасі представлено не в центрі каплиці, як і саме розп’яття Ісуса. Ймовірно, коли компонували композицію інтер’єру, в це вкладали глибокий зміст, але його ще мають розкрити теологи.

Каплиця була різнокольоровою, а не сірою

Андрій Салюк каже, що каплицю Боїмів покривали фарбою чотири рази, а в первісному вигляді вона була не темною і сірою, а різнокольоровою – і зовні, і всередині. Про це, за його словами, свідчить наявність полі­хромії, тобто багатобарвного фарбування.

"Наші дослідження доводять, що весь отой чорний фасад був розмальований. Усі скульптури на фасаді були розмальовані, як скульптури в інтер’єрі. Червоні плащі, намальоване обличчя, намальовані очі... Уявіть собі, як вона виглядала. Каплиця була кольоровою, і це до нашого сумного розуміння відправи за упокій”, – каже дослідник.

Сучасні технічні можливості дозволяють так підсвітити будів­лю, щоб уночі вона отримувала первісний кольоровий вигляд. Наразі це лише у мріях президента Фонду збереження історико-архітектурної спадщини Львова.

Походження Георгія Боїма – теж загадка

Усі складові каплиці збереглися, зокрема всі первісні дерев’яні елементи інтер’єру. У тому числі дерев’яні поліхромні лави, розписані рослинним орнаментом в угорському стилі. Виявляється, їх було більше, ніж залишилося.

Вхідні двері в каплицю замінили, за припущенням Андрія Салюка, найпізніше на початку XIX століття. Але ковані елементи – замок, ручка, оздоблення – оригінальні, перенесені з первісних дверей на нову дерев’яну основу.

Легендою виявилося те, що родина Боїмів могла підземним ходом проходити зі свого помешкання на Староєврейській вулиці до каплиці. Під землею неможливо було пройти, бо там були крипти з похованнями і відповід­ний запах.

Останні археологічні дослі­дження засвідчили, що крипти під родинною усипальницею Боїмів були ще до її побудови, під іншою попередньою спорудою. Прохід під землею могли використовувати для іншої каплиці, але не родина Боїмів, зазначає пан Салюк.

До того ж, достеменно не відомо, де саме мешкала родина. Одна з версій, що її будинок був на вулиці Шевській.

У каплиці Боїмів відправляли служби переважно за упокій. У криптах усипальниці спочивали три покоління Боїмів. Усього в усипальниці було поховано 14 членів родини.

Австро-угорська влада на початку XIX століття перенесла всі поховання з центральної частини міста на нові львівські цвинтарі. Але де саме перепоховали Боїмів – на Личаківському чи на Стрий­ському кладовищі – не відомо.

Якщо на останньому, то цей цвинтар було зруйновано, і деякі скульптури перенесли на Личаків. Решту кам’яних надгробків просто подрібнили на щебінь, якою посипали доріжки в місті.

Немає однозначної відповіді дослідників і щодо походження відомого купця Георгія Боїма, який приїхав до Львова у XVI сто­літті з Угорщини.

Галина Терещук, радіо "Свобода”

Читайте також:
Коментарі
avatar