«Визначаймося, але пам’ятаймо, що кожний вибір має свої наслідки», - Любомир Гузар
27.08.2012

Усі ми ще з дитинства знаємо що добро завжди перемагає зло. Цього вчать нас батьки, це пізнаємо з казок, це ми бачимо у мультсеріалах та фільмах, це закарбовуємо у своїй пам’яті, і цю віру несемо з собою у доросле життя . А подорослішавши, набравшись досвіду, починаємо розуміти що насправді не все так просто, як нам видавалось в дитинстві. Не завжди злочинці опиняються у в’язниці, попелюшки знаходять своїх принців, а лиходіїв перемагають герої. В реальному житті все виявляється набагато прагматичніше, не справедливіше, жорстокіше.

Коли ми виростаємо вчимося сприймати цей світ таким яким він є, вчимося переживати усі несправедливості, та чи повинні ми так призвичаюватись, чи маємо вчитись у старших, перебирати їх досвід, та йти вже второваною стежиною страху та приниження? Адже ми нащадки великих людей, котрі вміли боротись за свої волю, котрі не корились несправедливісті, котрі вчились виживати по-іншому, не так, як всі, по-своєму, котрі вірили, щиро вірили, що добро є, і воно повинне перемогти, і цю віру несли крізь усе своє життя, навчали інших своїх переконань.

Нас, молоде покоління, завжди навчають що людина з’являється на світ для того, щоб зробити його кращим, що жити треба заради добра та справедливості, та останні часом ми всі запитуємо самі-себе, чи справді всі люди дотримуються цих канонів, чи справді ми можемо щось змінити?

В наш час дуже важко зрозуміти що у житті є найголовнішим, особливо молодій людині, дуже важко правильно розставити пріоритети, втриматись від багатьох спокус, котрим вже встигло піддатись більшість нашого суспільства, корупція, хабарництво, продажність, підступність, і маса інших «благ», котрі отруюють наше суспільство, висмоктують із нього усю життєдайність, перетворюють нас на залежних зомбі, котрі вже невсилі контролювати свої вчинки та бажання.

Неодноразово освічені, чесні люди говорили про «хвороби» нашого суспільства, як, наприклад, Любомир Гузар в одній із статей «Української правди» сказав «Кожен із нас повинен рішуче посісти певну позицію, запитавши себе, хто або що для мене в житті найважливіше. Сьогодні в Україні багато людей вагаються, їм бракує сили духу, щоб прийняти остаточне рішення. Якщо ми не перестанемо блукати, думати одне, а робити інше – не матимемо такого майбутнього, якого справді хочемо. Визначаймося, але пам’ятаймо, що кожний вибір має свої наслідки».

Ми, молоде покоління повинні пам’ятати, що майбутнє нашої держави залежить саме від нашого вибору, вибору на чиєму боці «воювати». Чи обиремо ми шлях тих людей, котрі в нелегкий та тривожний час випробувань, вже змінюють цей світ на краще, котрі змогли вистояти у боротьбі зі спокусами, котрі живуть задля великої мети, котрі додають наснаги усім навчать нас, майбутнє нації, як втілити у життя всі добрі вчинки, як прожити своє життя щоб залишити незгладимий слід в історії, люди що живуть за принципом, який ще півтора сотні років тому висловив наш геніальний письменник, великий кобзар Тарас Григорович Шевченко «Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть».

 Олена Кіт
Фото: http://images.yandex.ua

Читайте також:
Коментарі
avatar