Михайло Брегін: "Галичани толерантні і заслуговують поваги"
19.08.2010

Винниківчанин Михайло Брегін добре відомий освітянам Львівщини. Посаду начальника головного управління освіти області він обійняв уже втретє. Тапер він призначений втілювати політику міністра Табачника. Про мотиви такого рішення та про основні актуальні проблеми освіти області у переддень 1 вересня керівник освіти Львівщини поділився в своєму інтерв'ю ZIKу.

– Пане Михайле, чому ви погодилися зараз повернутися до управління освітою області? Якою є ваша місія у нинішній владній команді?

Михайло Брегін– Складне запитання… На одній із перших нарад в управлінні я сказав: те, що я зараз втретє стою перед колективом свідчить, що в нас немає жодної роботи з резервом кадрів. Тут має бути серйозний підхід. Кожна політична сила, якщо вона декларує певні наміри, має мати фаховий кадровий резерв. Скажу, що жодного разу на жодну посаду я не просився – мене запрошували. У попередніх двох випадках мені ніхто не сказав причини, через які мене просили написати заяву і піти з посади начальника управління освіти області. Жодних застережень до роботи не було, лише політичне рішення і потрібне було місце. Я сповідую принцип, що насильно милий не будеш. Якщо ти не знаходиш спільної мови першою особою, не можеш нормально вирішувати і лобіювати освітянські питання (а для того я є на цій посаді), чи заходиш у конфлікт – страждає багато людей: не вирішуються проблеми, не фінансується галузь. Краще тоді піти.

Я прийшов на посаду втретє і скажу, що за 100 днів організувати величезні зміни в освіті області я не зможу. Треба трохи часу, щоб осмислити нинішню ситуацію. Є ще багато речей, які треба зреалізувати. Намагаюсь ніколи не принижувати своїх попередників, робити конкретні справи, а люди скажуть це краще чи гірше, ніж було.

Львівщина упродовж останнього десятиріччя була лідером по Україні за кількість новобудов та реконструкцій шкіл. Були роки, коли область здавала більше 10 шкіл за рахунок того, що нас підтримувала громада, місцеве самоврядування. Хочу відродити ці починання.

Зокрема програму шкільний автобус, яку Львівщина розпочала за рік до відповідної постанови Кабміну. На сьогодні ми маємо найбільший автобусний парк, підвозимо всіх дітей до школи. Хоча 108 автобусів нам ще бракує. Думаю, що ми в змозі вирішити це питання протягом двох наступних років.

– Львівська комп’ютерна академія «Шаг» – це ваш бізнес? Якщо так, кому ви його передали?

– Це не мій бізнес. Я був там найманим працівником – директором Львівської філії комп’ютерної академії «Шаг». Центральний офіс її в Одесі. Генеральний директор – Дмитро Корчевський.

Коли я прийшов туди на посаду, в академії навчалося трохи більше 350 осіб. Ми винаймали приміщення. Попрацюваши 4 роки, я передав філію, яка має своє приміщення, створені всі умови і понад 1 тис. слухачів. Тепер часом задумуюся, чи варто було залишати цю посаду.

– Ви особисто спілкуєтеся з міністром освіти і науки України Дмитром Табачником? У якому режимі?


– За два місяці на посаді я у міністерстві був лише один раз – на співбесіді. У серпні поїду на колегію.

Я не люблю сидіти під дверима у керівництва. Якщо мене сюди поставили, я маю питання вирішувати. Якщо мені щось не виходить, я звертаюся до заступників, тільки після цього при потребі стукаю у двері до першої особи.

– Вас не ображає ставлення Табачника до галичан?


– Як вам сказати… Думаю, галичани толерантні люди і заслуговують поваги.

– Яка Ваша позиція щодо витіснення української мови з освіти?


– Коли я у 1990 році прийшов до керівництва освітою міста Львова, 45 шкіл були з російською мовою навчання. Тоді питання стояло руба – всі школи у Львові мають бути з українською мовою навчання. Я не знав, як вирішити це завдання. А через рік я побачив, що воно вирішується само собою. Всі вищі навчальні заклади перейшли на навчання українською мовою. Діти зі шкіл з російською мовою навчання вступали у виші і мали знати термінологію. Пішов процес впровадження українських класів у школи.

Будь-які насильницькі речі важко сприймаються. Всі визнають українську мову державною у країні – і на Сході і на Півдні. Коли з людиною розмовляєш державною мовою, вона намагається говорити державною мовою. Але не треба з цих питань тиснути. Треба, щоб було більше української книжки, телепередач, музики.

– Чи готові запросити міністра Табачника приїхати з візитом на Львівщину? З якої нагоди?

– З приємної нагоди. Для прикладу, на серпневу конференція освітян. У нас є багато чим похвалитися, також можна показати цілу низку проблем. Наразі офіційно ніде не йшлося про підготовку візиту міністра на Львівщину. Як правило, на обласну конференцію у серпні приїжджає представник міністерства. Але хто саме прибуде, ми довідаємося на підсумковій колегії у міністерстві 19-20 серпня.
Якщо хабарі не давати – їх не будуть брати

– Освіта є пріоритетом за обсягом фінансування на Львівщині. Цьогоріч з обласного бюджету на освіту передбачено 681 млн грн? На що будуть скеровані ці кошти?

– Освіта має бути пріоритетом, оскільки вкладання в освіту – вкладання в майбутнє. 680 млн грн – це дуже великі гроші, але 90% із них – це є заробітна плата і комунальні послуги. На розвиток залишаються кошти досить незначні. Незважаючи на те, що за останні роки робиться багато для поліпшення умов навчання і виховання наших дітей, в області є 12 аварійних шкіл. Треба будувати нові школи. Інша проблема – у нас дуже велика потужна мережа шкіл, багато маленьких шкіл – початкових,I-II ступеня, у яких менше 100 дітей. Ці школи є дуже вартісні, їх треба утримувати, оплачувати роботу педагогічного колективу. Там навчання одної дитини обходиться значно дорожче, ніж у міській школі.

– Як будуть виконані на Львівщині законодавчі нововведення про обов’язкове забезпечення дошкільною освітою п’ятирічних дітей, зважаючи на те, що станом на 1 січня цього року в області дошкільною освітою були охоплені лише близько 42% дітей (у містах – 58,5%, у селах – 16, 6%)?

– На сьогодні середній показник охоплення п’ятирічок дошкільною освітою в області становить 73%: у містах – 82%, у сільській місцевості – 33%.

Закон прийнятий – його треба виконувати. Зараз ми проводимо інвентаризацію, дивимось яка в нас є база дитячих дошкільних закладів, яка є база і вільні площі у загальноосвітніх школах. Вже на сьогодні можна сказати, що в більшості міст будуть охоплені всі 100% дітей, у сільській місцевості ситуація значно складніша. В окремих районах можна буде охопити 80-90%, є райони в яких цей показник не сягне і 50%.

Є різні форми охоплення навчанням дітей 5-річного віку. Ще чітких рекомендацій та роз’яснень від міністерства ми не отримали. Є програма дошкільного виховання – там передбачена підготовка дітей 5-річного віку до школи. Це може бути і короткотермінове перебування дітей у дошкільному закладі, організоване на базі загальноосвітніх навчальних закладів.

– Багато батьків скаржаться, що не можуть влаштувати дитину в садочок. Чи відомі вам суми хабарів, які вимагають за місце в дитсадку? Як ви порадите діяти батькам у таких ситуаціях?

– Питання досить складне – часто обговорюється на інформаційних порталах. Моя думка така: якщо не будуть хабарі давати – їх не будуть брати. Знаю, у більшості випадків йдеться про те, щоб надати домогу садочку у вирішенні певних проблем. Щоб цю проблему розв’язати, треба мати достатню кількість місць у наших дошкільних закладах.
Не можна кожного разу переписувати історію

– Міністр Табачник сказав, що нових підручників до 1 вересня не буде, можливо, вони з’являться до нового року. Якою є ситуація із підручниками у школах Львівщини?

– Підручники мають надходити в школи до 1 вересня. Минулого року теж була ситуація, коли підручники для учнів 9-х класів надійшли перед початком календарного року. Але ми живемо навчальним, а не календарним роком, тому це неприємна ситуація.

На сьогодні учні 1-х класів шкіл Львівщини забезпечені підручниками на 100%. Учні 2-4-х класів користуються підручниками випущеними у 2002-2004 роках, які фактично мають бути списаними, оскільки життя підручника складає 5 років. В окремих випадках батьки будуть змушені купувати підручники. Складна ситуація цього року буде і з підручниками для 10-х класів через перехід на 11-річне навчання.

Зазначу, що вже упродовж 20 років у школах Львівщини викладається курс християнської етики. Готуємо до видання підручник для 2 класу, розроблений львівськими авторами.

– А які підручники планує видати міністерство? Йдеться про корективи у навчальній програмі, у зв’язку з поверненням до 11-річної середньої освіти?

– Старша школа була трьохрічною, зараз буде двохрічною. Мають бути зміни у навчальних планах і програмах. Не думаю, що зараз будуть перевидаватися підручники – бо це дуже дороге задоволення. Швидше за все навчальні програми будуть скорочені – окремі розділи будуть упускатися.

– А як щодо підручників з історії України?

– Я вам розкажу про проблему, яка існувала близько 10 років назад. В Україні є школи з польською мовою навчання, де вчаться діти польської громади. Коли нам привезли підручники з історії для цих шкіл, видані у Польщі, – там було потрактовано, що кордони Польщі сягали майже під Київ. Це викликало обурення. Була створена українсько-польська комісія, яку очолював історик Павло Полянський – тоді заступник міністра. Були довгі дискусії, але дійшли до спільного бачення, як однаково викласти історію в підручниках. На науковому рівні спір був вирішений. Подавалися історичні факти, які кожна сторона могла трактувати по-своєму.

У такому плані треба діяти і зараз. Не можна кожного разу переписувати історію. Можна під різним кутом розглядати певні питання, але сам історичний факт має бути поданий.

– У якому ракурсі школярі Львівщини тепер вивчатимуть голод 1932-33 років, Другу світову війну, такі історичні постаті як Роман Шухевич та Степан Бандера?

– У тому ракурсі, у якому вивчали досі. Ми тут жодних змін проводити не будемо. Це є наша історія. Ми від неї відмовитися не можемо.

– Який на сьогодні відсоток готовності шкіл до початку навчального року? Скільки нових шкіл відкриються в області?

– У школах завершуються поточні ремонти. Близько 75% шкіл на сьогодні практично готові до початку навчального року. Проблеми є в тих школах, де проводилися роботи капітального характеру – заміна покрівель, вікон, утеплення. Пізно прийнятий бюджет, тендерні процедури відтягнули ці роботи на серпень. Є доручення голови ЛОДА про те, щоб всі зусилля скерувати на підготовку шкіл до навчального року. Ще одне завдання у підготовці до опалювального сезону – заміна теплового обладнання, впровадження цілої низки енергоощадних проектів.

Цього року новосілля відсвяткують діти села Рясне-Руське Яворівського району та діти села Верхнячка Сколіського району. У двох випадках школи постали з ініціативи сільських громад. Сільські голови кошти від продажу земель, спонсорські кошти скерували на покращення умов навчання дітей. Ці школи є на завершенні. З фінансуванням питання закрито.

– Чи будуть школярі молодших класів забезпечені безкоштовними гарячими обідами, наскільки якісним буде це харчування?

– Є доручення голови Львівської ОДА, готуються розпорядчі документи головам РДА, буде прохання до сесії обласної ради про збільшення коштів для організації харчування учнів 1-4 -х класів.

Харчування дітей початкових класів є обов’язковим і воно буде організоване. Наразі на харчування одного учня передбачено 6 грн на день.
За результатами ЗНО Львівщина перша по Україні

– У середині липня цього року при головному управлінні освіти і науки Львівської ОДА був утворений обласний оперативний штаб «Вступна кампанія – 2010». З якими скаргами зверталися люди? Які найсуттєвіші порушення були зафіксовані?

– Штаб ще працює: люди приходять, дзвонять.

Перші три дні вступної кампанії був величезний наплив людей у приймальні комісії.

Люди намагалися якнайшвидше здати документи, коли ж зрозуміли, що на рейтинг це не впливає, черги практично зникли.Були нарікання на те, що не дуже якісно працює система конкурс. Деяке непорозуміння внесло продовження терміну подачі документів на 5 днів: люди стали забирати документи з одних вузів і подавати в інші. Ми зараз аналізуємо всі скарги і готуємо низку пропозицій до Міністерства.

У зв’язку зі змінами до закону про загальну середньо освіту, ми цього року мали досить несподіване явище. Якщо раніше у нас були проблеми із набором учнів до професійно-технічних навчальних закладів, набір тягнувся до середини вересня-жовтня, то цього року випускники 9-х класів загальноосвітніх шкіл масово пішли у ПТУ. Там вони здобувають середню освіту і фах. Зараз у 10-ті класи ми недоберемо близько чверті учнів. Це є проблема.

Що дуже позитивно, за результатами ЗНО Львівщина цього року є першою по Україні. У нас 12 випускників набрали 200 балів, 4 – 400 балів, 1 дівчинка набрала 600 балів. Приємно те, що високі результати показали випускники сільських шкіл. Ми зараз хочемо відзначити вчителів цих дітей, підтримати їх морально і матеріально. Це буде мотивація для інших вчителів працювати краще.

– Активно обговорюється питання про те, що Табачник дав новий поштовх корупції в освіті. Я маю на увазі врахування середнього балу атестата та вступні іспити. Яка ваша думка з цього приводу?


Іспити запроваджені лише при вступі у профільні вузи, такі як Львівська національна академія мистецтв, Львівська національна музична академія ім. Лисенка. Там є потреба спеціального іспиту, бо якщо нема музичного чи мистецького таланту – тоді як людина буде навчатися?! Жодних інших іспитів чи співбесід зараз у вузах не було.

Були розмови про переписування класних журналів. Я собі навіть такого припустити не можу: що всі вчителі школи зібралися і переписували журнали. По-перше це кримінал, по-друге стільки людей залучити до цієї справи – це нереально.

Врахування при вступі середнього балу шкільного атестата, як на мене, є позитивно, бо не секрет, що останні чверті вступники практично до школи не ходили. Щодо того, що будуть «наганяти» середній бал. Зараз мусить бути баланс між оцінками в атестаті і результатом ЗНО. Школи будуть за цим слідкувати, оскільки цього року вже є випадки, коли золоті медалісти на ЗНО набрали явно недостатню кількість балів. Ми ці всі речі аналізуємо. Це буде предметом розмови на серпневих нарадах.

– Які висновки будуть у цих випадках?

Це свідчить про негативний результат роботи школи. Будуть атестації вчителів – це все буде враховуватись.

– Чи зверталися до Вас особисто посадовці чи інші люди з проханням посприяти у вступі дитини до вишу?


– Днями до мене був дзвінок. Понесли люди оригінали документів до вишу. У приймальній комісії сказали, що на платне навчання треба швиденько здавати, щоб увійти до переліку із 40 осіб, яких набирають. Чоловік дзвонить до мене і питає: як це так?. Я пояснив, що в правилах прийому чітко записано – здають документи всі, а потім за рейтингом відбираються 40, які мають найвищі бали. Було якесь непорозуміння, а батьки завжди переживають за своїх дітей.

Два роки тому були дзвінки і людям треба було пояснювати, що не можливо втрутитися у систему проведення ЗНО. Цього року таких дзвінків практично не було.

Наталія Шутка

Винники Plus за матеріалами: ZIK

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.  У разі передруку матеріалів посилання на  "Винники Plus" обов'язкове.

Читайте також:
Коментарі
avatar