"Осінь у квітах неповторна", - Йосип Годунько
12.11.2010
Йосип Миколайович Годунько, знана і шанована у Винниках людина,  до до своєго 70-річного ювілею потішив поціновувачів мистецтва новою виставкою живопису, яку експонували в Історико-краєзнавчому музеї Винник.

Усі роботи, які ювіляр намалював протягом двох останніх років, написані маслом, а зображені на них переважно квіти. Є тут жовтоголові соняшники, багряні троянди, білосніжні ромашки і лілії, тендітні маки, пустотливі дзвіночки, гордовиті тюльпани та інші квіти. Вони виглядають на полотнах винниківського художника так, наче не намальовані, а живі.

Особливо захотілося зануритися в неймовірно красиві червоно-рожеві георгіни. Кожний з присутніх, мабуть, подумки закохався в якусь квітку, зображену паном Йосипом. До речі, на картинах були і квіти, назви яких відомі не всім - манарда, паща лева, аквілегія садова, кліматіс... Звідки про них знає художник? Виявляється, він не тільки малює, а й займається вирощуванням квітів. Особливо подобається Йосипу Миколайовичу піклуватися про гладіолуси, якими захопився п'ять років тому. Виростив за цей час близько 300 цибулинок різних сортів.

Йосип Годунько — не тільки художник. Він близько сорока років віддав освіті, працював директором школи № 47, видав кілька поетичних збірок. Наділений багатьма талантами, він не розгубив їх у рутинній буденщині, а зумів розвинутися завдяки щоденній праці, подарувати світлі мистецькі надбання винниківчанам.

Про це говорили на відкритті ювілейної виставки завідувач відділу Історико-краєзнавчого музею Винник Лариса Караваєва, голова Винниківського товариства депортованих українців із Польщі Галина Стеців, вчитель художньої культури СШ № 47 Марія Верхола, поетеса Надія Черкес, багаторічна подруга родини Годуньків Марія Левків, сусід Андрій Ціж.

Директор Історико-краєзнавчого музею Винник Ігор Тимець зазначив, що в людській пам'яті залишаються мистецькі цінності, а все решта є тимчасовим. «Слава Богу, що місто творять такі люди, як Йосип Годунько, — сказав він. — Дякуємо йому за прекрасний подарунок для міста». Також Ігор Тимець звернув увагу присутніх, що в кожній картині помітно не тільки руку митця, а й душу його дружини, яка багато років пліч-о-пліч з ювіляром, надихає його на творчість, підказує і оцінює його мистецькі задуми.

- Є одна тема, осторонь якої себе не уявляю, - розповів автор виставки, - це квіти. Вони є символом життя, адже розцвітають, в'януть і знову рясніють. Завжди думав, що мушу створити казку. І ось втілюю її в життя на схилі літ, хоча малюю з дитинства. Ще підлітком витинав бритвою для гоління портрети Т. Шевченка, І. Франка, які збережені до сьогоднішніх днів. Хочеться ще багато встигнути зробити, щоб знову зустрітися з шанувальниками моєї творчості.

Лариса Кубська


Читайте також:
Коментарі
avatar