Іван Липа творив у Винниках. Тут він залишився назавжди...
08.03.2011

У лютому Винники відзначили чергову річницю з дня народження знаного громадсько-політичного діяча, письменника, співзасновника таємного товариства „Братство тарасівців" Івана Липи. Відомо, що доля Івана Львовича тісно пов'язана з нашим містом, де він прожив частину свого життя, творив і помер. Тут він і похований.

Українськими державотворчими ідеями Іван Липа захопився, проживаючи на Слобожанщині, де здобував лікарський фах у Харківському університеті.

Писав твори під впливом творчості Т. Шевченка, І.Франка, М.Драгоманова. У 1891 р. разом з однодумцями Б.Грінченком, М.Міхновським здійснює поїздку до Канева, на могилу Кобзаря - там і виникла ідея створити політичний нелегальний гурток "Братство тарасівців". І Липа згадує про це так: "Велика і незабутня могила генія міцно і чарівно з'єднала нас любов'ю. Дух же Тарасів між нами німим і невидимим свідком нашої присяги, що ніхто з нас не схибне у бік, не покине своєї України...' Сьогодні ця клятва була би актуальною для кожного свідомого громадянина, політика чи громадського діяча, який прагнее служити своєму народу.

Під час розгрому братства у 1893 році Іван Липа був заарештований. Після 13-мі-сячного ув'язнення він ще три роки жив під наглядом поліції.

Пізніше І. Липа організував видавництво "Одеська літературна спілка", видавав альманах "Багаття", співпрацював з одеською "Просвітою" і Одеським літературним Товариством, брав активну участь в українському національно-визвольному русі.

Під час революції 1917 року Іван Липа деякий час проживав в Одесі, після чого переїхав до Києва і розпочав політичну діяльність. У період Директорії УНР - керуючий управлінням культури і віровизнання в урядах В. Чехівського, С. Остапенка, Б. Мартуса. Був членом Всеукраїнської Національної Ради та Ради Республіки. Зі серпня 1920 року входить до складу комісії з підготовки Конституції УНР, деякий час був міністром охорони здоров'я уряді УНР в екзилі.

Політична обстановка в Україні змусила І.Липу разом з сином Юрієм покинути Київ. Після перебування в еміграції доля закинула Івана Липу до наших Винник, куди він переїхав жити на початку 1922 року. Тут він провадить життя, позбавлене політики: займається лікарською практикою і пише.

Проживав Іван Липа, як приватний лікар, у хаті Марії Лозовської (нині вулиця Л. Українки). Будинок цей зберігся і дотепер.

У будинку Івана Липи, що на вул. Лесі Українки, досі проживають люди.

У Винниках у цей час проживав І. Огієнко, який постійно спілкувався зі самотнім Іваном Липою. І.Огієнко залишив цікаві спогади про І. Липу, про його життя і побут у Винниках. Опубліковані вони були в журналі "Наша культура у 1937 р.

І. Липа жив у Винниках дуже скромно, бо заробляв мало.

І. Огієнко в своїх спогадах цитує І. Липу: "Наш державний здвиг невгасимим вогнем запалить усі живі українські душі і свого часу таки принесе відповідний плід. Помремо ми, але святий вогонь, що його ми сміливо запалили, уже ніколи не погасне. Це те, що переживе нас і створить найрозкішніші легенди в Україні..."

У Винниках Іван Липа пише новели: "Кара" та "Утома" - твори вишукані, виткані - писав його син Юрій - "ніби блакитним цвітом".

Трохи більше року прожив І. Липа у Винниках. У листопаді 1923 року здоров'я І. Липи різко погіршилося (з травня 1919 року хворів на рак шлунка), і 13 листопада його не стало. За віросповіданням І.Липа був щирий православний. Однак з дозволу митрополита Андрея Шептицького хоронив його греко-католицький священик о. декан Григорій Гірняк.

Сьогодні ми маємо змогу прийти на могилу І. Липи на Винниківському цвинтарі, неподалік Стрілецької могили. Споруджено також надмогильний пам'ятник І.Липі, що його в 1937 році встановив люблячий син Юрій, якому батько залишив духовний заповіт - йти по життю, чесно виконуючи і професійний обов'язок, і тримаючи в серці незгасиму віру в майбутнє незалежної держави - України.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка


Читайте також:
Коментарі
avatar
воно звісно цікаво, але, на жаль, я ніяк не можу знайти притчу [color=red]"хапко й давець", як мені задали прочитати.[/color] sad sad flower
avatar