На братських могилах садять городину...
09.03.2012
Винники Plus
Богдан Гарапа, один зі свідків трагічних подій
Чимало галицьких євреїв розстріляли німецькі окупанти біля винниківської діброви. Події відбувалися у роки Другої світової війни. Досі залишилися свідки цих трагічних подій, зокрема, дуже цінні спогади надали газеті старожили Богдан Макульондра і Богдан Гарала.

Протягом 1941-1944 років у Винниках існувало єврейське гетто, до якого фашисти зігнали євреїв зі всіх навколишніх населених пунктів.

Про трагедію сімдесятирічної давності, яка сталася у Винниках, розповідали багато засобів масової інформації, на жаль, попри увагу преси, могили страчених євреїв донині не впорядковані, а в багатьох публікаціях вказується, шо міжнародна спільнота цим стурбована. Більше того, з післявоєнних часів місцеві мешканці вирощують на місці поховань картоплю, моркву, буряки, суниці, тут ростуть плодові дерева. На умовних братських могилах не проводять експертизи і навіть не встановлено надмогильного знаку. Та особливу тривогу викликає той факт, шо на цій території можуть бути споруджені житлові будинки. Тому подальша доля щодо розв'язання проблеми зі вшанування пам'яті жертв тоталітаризму лягає саме на місцеву владу.

У роки війни майже на всіх територіях, які окупували фашисти, існували подібні єврейські гетто, там окупанти планомірно знищували людей.

"Моя сім'я жила неподалік діброви, - згадує Богдан Гарапа ці далекі й страшні події. - Ще маленьким я босоніж пас худобу Отож, багато разів бачив, як окупанти розстрілювали в'язнів місцевого гетто.

Подеколи, доки тривала страта, охоронці наказували мені чекати, шоб разом із коровами якась куля не вцілила в мене. Тому я бачив, як перед смертю ці нещасні й морально знищені голодом і катуваннями люди самі копали собі могилу.

Таких ям було немало. Кожну засипали рядами. Розстріляли декількох нещасних і засипали їх. Згодом убили інших й також закопали над попередніми. Й так тривало доки могилу не заповнювали. Тоді наступні смертники копали собі нову могилу.

Ось так це відбувалося на очах сотень людей. Але навколо панували страх і смерть, люди від горя немов заціпеніли. Мабуть, людський мозок має якісь захисні функції, бо ж в іншому випадку моє покоління від усього побаченого жаху могло б утратити розум! Я ж бачив, як ворушилася земля на цих могилах, бо хтось із розстріляних падав у яму ше живим!".


На цьому пагорбі за переказами старожилів Винник німці
 розстрілювали та захоронювали євреїв


Не менш трагічні сторінки цієї історії розкрив нам 83-річний Богдан Макульондра. "Я знаю факт, коли приреченого на смерть мешканця гетто кат послав... за набоями. - розповідає Богдан Макульондра. - Коли їх привели на страту, то з'ясувалося, шо німець-убивця забув набої. От доки одні нещасні рили собі яму, то одного в'язня змусили побігти й принести їх. Про це зараз мало говорять, але в кожному з єврейських гетто німцями була створена єврейська поліція, яка слідкувала за порядком, знущалася над своїми ж одноплемінниками".

Варто також наголосити, що один із авторів цих спогадів - Богдан Гарапа - свого часу неодноразово обирався депутатом Винниківської міської ради, він також ветеран органів МВС України (вийшов на пенсію в званні майора міліції). Окрім "Винниківського Вісника", з яким пан Гарапа давно й плідно співпрацює, про нього розповідали й інші видання ("Міліцейський кур'єр". "Київ-Пост" тощо). Одне із видань назвало пана Богдана "великим життєлюбом".

"Я вважаю, що необхідно провести в цих могилах відповідні експертизи, - роздумує над побаченим у дитинстві Богдан Гарапа. - Після цього ми маємо зробити все, щоб упорядкувати їх. Там повинен стояти хоча б надмогильний пам'ятник від нашої громади, від Української Держави. Адже вони були нашими громадянами, бо ж жили й працювали тут, у Винниках, навколишніх селах, містечках. Ми повинні шанувати пам'ять не лише жертв-свреїв, але й інших невинно убієнних всіма тоталітарними режимами. Адже у Винниках колись був і районний відділ НКВС, у якому катували й вбивали українських патріотів. А ми донині не знаємо, хоча б де ховали цих нещасних.

Щодо згаданих проблем я мав розмову з нинішнім мером Винник Сергієм Уваровим. У мене склалося враження, шо наш міський голова розуміє всю складність піднятого мною питання. Я відчув його підтримку. Адже, хто не шанує минулого -   немає майбутнього"!
Джерело: http://vinnikiplus.in.ua/
Володимир ГАВРИЛІВ, Винниківський Вісник

 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв. У разі передруку матеріалів посилання на "Винники Plus" обов'язкове.

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebookконтакті та в Однокласниках

Читайте також:

Читайте також:
Коментарі
avatar