Видатні винниківчани: Нагляк Яків і Влох Михайло
26.10.2012
Михайло Влох

1 листопада 1918 року відбулася подія, яка увійшла в новітню історію України під назвою "Листопадовий чин". Тоді було створено Західно-Українську Народну Республіку. Вшановуючи цей день, слід згадати про наших видатних земляків - січових стрільців Нагляка Якова і Влоха Михайла.

Нагляк Яків (1889 р. м. Стрий - 11 вересня 1959 р. м. Винники) – доктор, січовий стрілець. Вивчав медицину в Відні і був старшиною австрійської армії під час першої світової війни.

Листопадовий чин застав його коли він працював у гарнізонному шпиталі у Відні. Але це не перешкодило йому повернутися у Галичину і зголоситися на службу в УГА. Був учасником визвольної боротьби на Західніх і Східніх землях України. З останніми частинами Армії УНР 1920 року повернувся на батьківщину. Під час пошестей в Україні він не знав, що таке відпочинок, намагаючись допомогти хворим товаришам по зброї.

Пізніше, відбувши кількарічну практику в Відні, відкрив у 1925 році лікарську консультацію у Винниках. Тут саме невистачало лікаря-українця після смерті лікаря Івана Липи. Яків Нагляк виявився гідним наступником свого видатного попередника, скоро здобувши собі славу знаменитого лікаря, незважаючи на велику конкуренцію з боку трьох місцевих лікарів-поляків. Він надавав лікарську допомогу й убогим, від яких не тільки не брав грошей, але ще давав їм свою готівку на ліки.

Крім лікарської практики, працював ще у торговельному і кредитовому кооперативах, та зробив чимало для їх розвитку. Був головою Надвірної ради торговельного кооперативу,який мав у своєму розпорядженні три крамниці,де працювали тільки українці. У місцевій самоуправі був членом Міської ради і керував господарським майном. Здобув гарну площу для спортового товариства «Дніпро». За радянської влади його буквально недооцінювали, позбавили власного будинку з політичних міркувань. В останні роки він працював у міській поліклініці рентгенологом. Яків Нагляк знав кілька іноземних мов, дуже добре орієнтувався в політиці, любив розповідати про свою участь в Українській Галицькій Армії 1918 – 1920 рр.

Помер 11 вересня 1959 року. За його заслуги для української справи, похорон перетворився в маніфестацію вдячності громадян Винник, хоч це було за радянських часів. На похороні було кілька священників та тисячі винниківчан.

Влох Михайло ( 15 вересня 1896 р. м. Винники – вересень 1978 р. США) – поручик австрійської армії, січовий стрілець, автор регіонального збірника про Винники «Виники. Звенигород. Унів та довкільні села» (1970 р. Чикаго. США) .

Батько Олекса і мати Параскевія були середньозаможні селяни. З ранньої молодості брав активну участь у житті українських товариств у Винниках. Після закінчення народної школи у Винниках, у 1915 р. закінчив Українську Академічну гімназію. Закінчивши старшинську школу при телеграфічному полку в Ст. Пельтен, був висланий на російський фронт. Під кінець війни був призначений на сербський фронт, але туди не доїхав через падіння австро-угорської монархії.

Михайло Влох, як чотар австрійської армії пішов за покликом Шевченківського Заповіту. Відбувши воєнну кампанію, потрапляє в Одесу. У 1918 р. М.Влох як випускник старшинської школи в Австрії, в часи відродження України, з 1-го листопада 1918 року керує службою зв’язків.

Чотар М. Влох був старшиною зв’язків, відповідальним за справу для 2-го корпусу УГА, що оточував Львів. Разом з поручиком Лущишином , який був у складі теж 2-го корпусу УГА, забезпечили якісний фронтовий зв’язок, що обслуговував армію й допоміжні формації.

Михайло Влох студіював в Українському Таємному Університеті. Він пережив страхіття Берези-Картузької. Щоб уникнути переслідувань поліції, переїхав до Варшави, де працював і проживав разом з сім’єю. Він «моторизував» Варшаву, де його фірма продавала опони.

Коли Червона армія окупувала українські землі, виїхав через Швейцарію, Швецію і Венесуелу до США. Тут працював над збиранням матеріалів для регіонального збірника «Винники, Звенигород і Унів». Власним коштом (пожертв було мінімально) видав книгу на 500 сторінок.

15 вересня 1978 р. перестало битися серце великого патріота. Об’єднання колишніх вояків Української Армії прощалося з покійним з прапором відділу у каплиці Василя Музики, а тіло його похоронене в Бавид Бруку.

 Андрій Байцар, Доцент ЛНУ ім.І.Франка депутат ВМР

Видатні винниківчани: Нагляк Яків і Влох Михайло

Читайте також:
Коментарі
avatar