Українсько-польський рід Потоцьких і Винники
13.12.2012

Станісла́в Пото́цький (1698-†1760)
фото: wikipedia.org
Давній українсько-польський аристократичний рід Потоцьких має пряме відношення до Винник. Перші підтверджені відомості про це зустрічаємо у документах початку ХVІІІ ст.

У 1730 р. Винники викупив за 370 тис. гульденів белзький староста Станіслав Потоцький (за Станіслава Потоцького Винники згадуються як село).

Історична довідка:

У Речі Посполитій існувало шість різних родів, які носили прізвище Потоцькі: герба Пилява, герба Любич, герба Остоя, герба Сренява, герба Шеліга, герба Яніна.

Найвідоміші з них – Потоцькі герба Пилява. Герб Пилява являє собою два білих хреста в блакитному полі, третій хрест зображений наполовину. Синій колір символізує славу, честь, відданість, а білий – мудрість, невинність, чистоту.

За джерелами, герб Пилява був дарований польським королем Владиславом Кучерявим лицареві Зарославу, предку Потоцьких, за подвиги проти «прусаків», біля міста Пиляве. Дослідник уманського сліду Потоцьких І. Кривошея наводить дещо іншу версію: «Польський король Казимеж Справедливий (1177–1194 рр.) клейнодом «Пилява» гербував Януша, одного з предків Суліслава, за мужність та героїзм у боях під Пилявою проти прусів. У запеклій битві Януш урятував краківського єпископа. У 1400 р., коли польським королем був Владислав II Ягайло, була проведена остаточна нобілітація (визнання за родом шляхетських прав) Потоцьких на шляхетство і закріплено за ними герб «Пилява». Герб Потоцьких представлений у геральдиці багатьох населених пунктів. Окрім герба, кожен знаний шляхетський рід мав власний девіз, який доповнював клейнод».

Девізом Потоцьких слугував вислів – «Scutum opponebat scutis» («Щит протиставляй щитам»).

Потоцькі (Потоцькі герба Пилява, пол. Potoccy herbu Pilawa) — шляхетський магнатський (пізніше графський) рід гербу Пилява. Представники роду Потоцьких — державні діячі, воєначальники, діячі культури — відіграли важливу роль у історії Польщі, України, Російської та Австро-Угорської імперій.

Походять із польського села Поток (пол. Potok), прізвище утворене від цієї географічної назви. Предком роду був Жирослав із Потока, що народився близько 1136 р.

Родина Потоцьких набула політичної могутності в середині XVI ст.
Представники роду володіли значними територіями, замками, маєтками в Польщі, Білорусії, Україні, насамперед у Подільському, Брацлавському, Белзькому, Руському і Краківському воєводствах, обіймали важливі державні посади в Речі Посполитій, а згодом – у Росії й Австрії.

Українсько-польський рід Потоцьких у XVII-XIX ст. володів на Правобережній Україні та в Галичині сотнями сіл і десятками міст і містечок. Назвемо тільки деякі з них. На Київщині – Умань (нині райцентр у Черкаській області). На Східному Поділлі – Богопіль (у XIX ст. - містечко Балтського повіту Подільської губернії; 1919 р. внаслідок об'єднання Богополя, Ольвіополя та Голти утворилося місто Первомайськ - нині райцентр у Миколаївській області), Ладижин (нині місто у Вінницькій області), Тульчин (нині райцентр у Вінницькій області), Смотрич (нині селище міського типу в Дунаєвецькому районі), Панівці (нині село в Кам'янець-Подільському районі). На Західному Поділлі це Бучач (нині райцентр у Тернопільській області), Городенка (нині райцентр в Івано-Франківській області), Гологори (нині село Золочівського району Львівської області). Як бачимо, за розташуваннями маєтків Потоцьких сьогодні спокійно можна вивчати географію половини України.

Родоначальник галицько-подільської гілки роду Миколай Потоцький помер 1583 р.

Станіслав Потоцький — прихильник короля Августа ІІ (тоді у Речі Посполитій панувало двовладдя, причому, Август ІІ був союзником Російської імперії, а Станіслав Лещинський — Швеції). Станіслав Потоцький (помер у 1732 р.) обіймав посади грубешівського старости (1705–1727 рр.), ловчого Великого князівства Литовського (1710–1729 рр.), стражника ВКЛ (1710 р.), белзького воєводи (1729–1732 рр.).

У 1732 р. Станіслав Потоцький по¬дарував Винники разом з селами Виннички і Підберізці своєму племінникові Францішеку Потоцькому.

Францішек Салезій Потоцький (1700 – 1772 рр.) - герба Пилява (1700–1772 рр.) – київський і волинський воєвода. Був онуком гетьмана Фелікса Казимежа, сином Юзефа , охоронця війська королівського і Теофіли (померла 1742 р.), доньки Яна, львівського старости.

Після смерті батька він отримав значний спадок, зокрема Кристинопіль (нині Червоноград). На сеймі дебютував у 1724 р. Імовірно, на той час виконував функцію депутата від Белзького воєводства, оскільки в 1726 р. став маршалком Трибуналу Королівського в Любліні, всупереч закону суміщаючи цю посаду з депутатською функцією на сеймі 1726 р. Також був депутатом на останньому гродненському сеймі: в 1729 р. від Брацлавського воєводства, в 1730 р. – від Чернігівського воєводства.

Претендент на польську корону. За своє багатство та владу названий «малим королем Русі». Носив козацький стрій. Його резиденція була в Кристинополі, мав також Умань, Тульчин.

Один з наймогутніших можновладців, він зумів приєднати до своїх багатств чималі землі родини Калиновських. З 1751 р. Франц очолив «дім» Потоцьких. Повний титул Франца-Салезія Потоцького: власник Кристинополя і Китайгорода, Тартанова, Дукли, Нестервара, Брацлава, Могилева, Косова, Віткова, Лесичого, Переспи, Браїлова, Воряжа, Струсова, Умані, Хоросткова, Стоянова, Вижгорода і т.д; ротмистр гусарської хоругви, полковник військ коронних, староста бельський, сокальський, гайсинський, звенигородський, рябчицький, барський і яблоновський; тенутаріуш в Мунтаві, Фурманівці, Пшевроті, Опалині, Реклінці, Серебрині, Клусові і Стельменці; кравчий великий коронний, писар коронний, воєвода волинський і київський, кавалер Білого Орла. В кінці 60-х років XVIII ст. Франц Потоцький брав діяльну участь в барській конфедерації, помер у 1772 р. Похований разом з жінкою Анною в костелі Бернардинів в Кристинополі.

Його єдиним сином який унаслідував всі маєтки батька був Станіслав Щесний.

У 1750 р. Францішек Потоцький продав Винники і Підберіз¬ці за 400 тис. гульденів львівському єпископу-помічникові (суфрагану) Самуелю Гловінському.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка, депутат ВМР
Рід Потоцьких і Винники

Читайте також:
Коментарі
avatar