Український шляхетний рід Замойських у Винниках
14.01.2014
Стародавній українсько-польський шляхетний рід Замойських володів Винниками недовго (1631—1696 рр.). Рід Замойських належав до давніх українських родів.

Історична довідка (за Святославом Семенюком «Український путівник по Польщі» (2007 р.).

Найвідомішим серед Замойських був — Ян Замойський — канцлер Речі Посполитої і великий гетьман коронний. Він народився у 1542 р. у селі Скоківка (тепер Польща), яке пізніше перетворилося у місто Замостя і стало колискою роду Замойських. Скоківка відома з 1450 р., а у 1517 р. село викупив у Островських Михайло Замойський. Саме тут, у 1542 р. народився майбутній канцлер Речі Посполитої.

Його хрестили у місцевій церкві Вознесіння Господнього як Івана. До 1580 р., ця сільська церква була єдиною культовою спорудою в усій місцевості, тому що руська шляхта цього тоді суцільно русього регіону масово переходила в аріанство, повиганявши всіх ксьондзів і позакривавши всі костели в окрузі. Цей період був унікальним на Люблінщині, коли там не залишилося жодного костелу.

Це дуже непокоїло католицький клір як Польщі так і Риму, і коли Ян-Іван Замойський поїхав у молодості на навчання до Риму, було зроблено все, щоб переконати його у перевагах західної цивілізації та католицтва, а потім, як це не одноразово було з йому подібними, йому допомогли зробити карколомну карєру в Речі Посполитій. Достеменно невідомо, що зробило з Яна затятого католика: чи ідейні переконання чи поклик душі, чи те, що він невдовзі вже володів 12 містами і 612 селами, тим часом як у його батька на момент його народження було тільки чотири села. За усі ці милості від польських королів, безумовно потрібно було платити, і Замойський взяв на себе важку місію захисту католицтва на Люблінщині. Однак до фанатизму він не доходив і українофобом, як це намагаються змалювати деякі історики, ніколи не був.

Як і всі українські магнати, що перейшли в католицтво, він боявся Божої кари за свій вчинок, і все життя возив з собою стародавню руську ікону, намальовану на дошці яку називали «Чорна Мадонна з Дитятком у срібній сукні». Ця ікона була сімейною реліквією роду Замойських, що оберігала від нещасть не одне покоління цього роду. Та незважаючи на перехід у католицтво, Ян Замойський так і залишився русином з архаїчними українськими звичаями: усе життя він голив чуб, носив оселедець та типове українське вбрання, як свідчить за деякими даними його портрет в Уффіці, у Флоренції. В заповіті Іван (Ян) наказав повісити її біля свого саркофага у кафедральному костелі Замостя (пізніше її заховали за образ Матері Божої роботи Бухбіндера).

Про Вацлава Яна Замойського і його предків відомостей небагато. Батько і дідо Вацлава називалися Іванами. Прадідо — Maцєз Замойський (друга половина ХV ст.) – ротмістер королівський (1471 р.); мав старшого брата Флоріана (II пол. XV ст. – 1510 р.), який був війтом Красного (тепер —Люблінське воєводство). Прабабця — Беата з p Obrowców; прапрадідо — Фома (Томаш) з Лазіна (помер бл. 1473), родоначальник роду Замойських.. Фома (Томаш) з Лазіна (друга половина ХV ст.) — перший представник роду, що приїхав у Белзьке воєводство (власник Старого Замостя і Верби).

Вацлав Замойський — холмський хорунжий, каштелян львівський (1632 р.). 1637 р. одружився на  Софії з Бубіна Пшончанці (Zofia z Babina Pszonczanka). Відомо, шо у нього було троє дітей: Анна, Стефан (пом. 1682 р.), Флоріан (1611 р. —  1638  р.).

1637 р. король  Владислав IV надає Вацлаву Замойському сусіднє село Миклашів у прижиттєве користування.

1648 р. Винники, Млинівці та Підберізці були спустошені козаками і татарами. Помер В. Замойський у 1650 р. Від В. Замойського Винники успадкував, його син, київський каштелян (1662 р.) Стефан Замойський (1655 р. брав участь в обороні Ченстаховського монастиря від шведів; 1662 p. одружується Доротою  Лешчковською (Leszczkowska) (пом. 1695 р., або 1696 р.); помер у 1682 р.). Мав дві дочки.

За привілеєм короля від 4 квітня 1653 р. Стефан Замойський має в оренді село Миклашів, його піддані повинні працювати по три дні на тиждень для дідичного села Винники, де є фільварок. Миклашів був королівщиною і кожен раз надавався в аренду, а Винники були власністю вже другого покоління Замойських (Степан тут виріс).

17 травня 1666 р. польський король Ян II Казимир дозволив Стефанові Замойському перетворити Винники на місто, надавши йому Магдебурзьке право, створити тут купецьке братство і ремісничі цехи та двічі на рік проводити у місті великі ярмарки — на Михайла та Зелені свята.

Ян II Казимир Ваза ( 1609 р. — 1672 р.), король Речі Посполитої (1648 — 1668 рр.) і титулярний король Швеції (до 1660 р.). Король Польський, великий князь Литовський, Руський і Опольський. Син Сигізмунда ІІІ Вази і Констанції Австрійської.

До обрання на польський престол був кардиналом. Обраний за підтримки Б. Хмельницького, всі свої зусилля спрямовував на придушення Української революції. Майже все правління Яна Казимира пройшло у безперервних війнах. У 1649, 1651, 1653 рр. особисто очолював посполите рушення на Україну. Своїм універсалом від 6 липня 1649 р. позбавив Б. Хмельницького влади і затвердив гетьманом С. Забузького. Однак після фактично програної битви під Зборовим змушений був 18 серпня 1649 р. укласти з Б. Хмельницьким мирний договір. У червні-липні 1651 р. завдав важкої поразки українській армії під Берестечком. У жовтні-грудні 1653 р., блокований під Жванцем, уник остаточного розгрому завдяки зраді хана. У 1663 — 1664 рр. разом з правобережним гетьманом П. Тетерею зробив останню спробу повернути під владу Речі Посполитої Лівобережну Україну.

У 1696 р. король Ян III  дозволяє Дороті Замойській (вдові по Стефану Замойському) зректися  Миклашева, Дворищ і Садкова на користь Адама і Дороти Тарлів, що на той час, напевно вже володіли Винниками та Підберізцями.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

На фото родинний герб Замойських
Рід Замойських володів Винниками недовго (1631—1696 рр.)

Читайте також:
Коментарі
avatar