Німецький (австрійський) цвинтар у Винниках
05.03.2014
Німецький (австрійський) винниківський цвинтар (сьогодні парк на вул. Сахарова) діяв з 1785 р. по 1944 р. Хоча з 1940 р. корінних німців вже у Винниках практично не залишилось, але під час воєнних дій 1941—1944 рр. німецьке військове командування дало наказ хоронити військових на цьому цвинтарі. На поч. 1950-их років ці військові поховання по-варварськи були сплюндровані радянською владою. На сьогоднішній день збереглось лише з десяток поховань, і перебувають вони в занедбаному стані.

У червні 2010 р. делегація німецьких парламентарів відвідала м. Винники. Вони оглянули старий міський цвинтар – місце поховання чотирнадцяти бійців Вермахту, які загинули в 1941 р., та можливе місце поховання генерала Вермахту, який загинув у 1944 р. Німецька сторона висловила бажання дослідити ці поховання та провести перепоховання останків своїх вояків (нажаль дотепер нічого не зроблено).

На початку 90-их років XX ст. з допомогою представників німецької громадськості на цвинтарі було наведено лад, встановлено пам’ятну плиту (невдовзі невідомі вандали знищили плиту).

На одній із братських могил було встановлено хрест і пам’ятну табличку про те, що в ній поховано невинно закатованих сталінськими головорізами з НКВС семеро людей (через кілька днів табличку було теж знищено). Поховані там наші земляки-винниківчани, які пішли з життя у Винниках 28 червня 1941 р. від рук вбивець з НКВС.

Тут знайшли свій останній спочинок  вчитель, директор гімназії Василь Григорович Лученко (мав 70 років);  лікар К. Становський  (мав 72 роки),  його теща (мала 80 років) і рідна сестра дружини (мала 67 років); Теодор Іванович Сеньків (мав 56 років); чоловік і жінка, що проживали на вулиці Галицькій (прізвища невідомі).

Через два дні потайки, що не дізналися москалі, рідні та сусіди поховали усіх загиблих на найблищому цвинтарі – німецькому (адже їх було замордовано в околицях колишнього вокзалу, де вони проживали). Старожили розповідали, що коли ховали жертв сталінського терору, то цього жахіття не витримали і тварини. Коні на яких перевозили тіла замордованих, від запаху крові і відчуття смерті сполошилися; господар знайшов їх аж біля с. Підбірці (інформацію про братську могилу надав відомий винниківський журналіст Володимир Гаврилів).

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

Фото: Німецька делегація на німецькому цвинтарі у Винниках


Цвинтар діяв з 1785 р. по 1944 р.

Читайте також:
Коментарі
avatar