Видатні винниківські педагоги - Зеновій Слота та Михайло Чеславський (ВІДЕО)
04.10.2014
5 жовтня у багатьох країнах відзначають Всесвітній день вчителя. Україна також святкує цей день. Сьогодні нашим читачам пропонуємо статтю про видатних винниківчан - Зеновія Слоту і Михайла Чеславського.

Слота Зеновій Павлович (1 січня 1922 р., с. Шили Збаразького повіту Тернопільського воєводства; тепер Збаразький район Тернопільської області — 17 березня 2011 р., м. Винники) — педагог, громадський діяч, Почесний громадянин м. Винники.

Батько Зеновія був учителем, а мати — кравчинею. В юності батько воював в лавах січових стрільців, був у курені Коновальця. Як освіченну людину, яка добре володіла німецькою мовою, ввели в склад української делегації на переговорах у Бресті 1918 р.

Закінчив 4 класи початкової школи, потім декілька місяців навчався в Тернопільській гімназії «Рідної школи», але був змушений перейти до польської гімназії у м. Збараж, яку закінчив 1939 р. У січні 1938 р. вступив до Юнацтва ОУН, де виконував завдання з розвідки та збору інформації. У 1939—1940 рр. навчався в 10-му класі, щоб отримати радянський атестат. У вересні 1940 р. вступив до Львівської політехніки. Продовжував співпрацювати з ОУН. Мав псевдо: «Зелис», «Зезель», «Богдан». З вересня 1941 р. працював у німецькій будівельній службі «Баудінст».

У лютому 1942 р. вступив на перший курс Львівського медичного інституту. Після двох семестрів навчання у 1943 р. вступив до Політехніки на технічні фахкурси. У 1943 р. вперше побував у Винниках в складі інспекційної групи ОУН (був в охороні Катерини Зарицької та Слави Стецько). На поч. березня 1944 р. поїхав до рідного с. Шили. До Львова не повернувся, бо до Тернополя підійшов фронт. Влаштувався вчителем у початковій школі с. Гнилиці. Незабаром був мобілізований в радянську армію. У травні 1944 р. з невеликою групою Зеновій був відправлений до Алчевська (колишній Ворошиловськ на Луганщині), а через 2 місяці – на Другий Прибалтійський Фронт. 16 вересня 1944 р. був поранений в легені скалкою. Спочатку опинився в польовому шпиталі, звідки був відправлений до Москви в дитячу лікарню ім. Філатова, один з поверхів якої слугував військовим шпиталем, а звідти – до санаторію у м. Кисловодськ. Служив у Ростові в комендатурі, потім – у Новочеркаську в запасному полку.

У жовтні 1945 р. був демобілізований. Вчителював спочатку на Тернопільщині, з 1958 р. – на Львівщині в Сороках Львіських, а пізніше директором у с. Чишки. У 1956 р. здобув вищу освіту (географічний факультет). 1962 р. став заступником директора школи-інтернату у Винниках. Був директором СШ №47 протягом 1971 р. — 1975 р. У 1963—1978 рр., 1990—1994 рр. – депутат Винниківської міської ради. Був активним членом товариства «Просвіта» у Винниках.

Чеславський Михайло Степанович (2 листопада 1921 р., м. Бердичів Житомирська область — 30 грудня 2003 р., м. Винники) — видатний педагог, багатолітній директор СШ №29. Народився Михайло в сім’ї робітників.

У батьків було ще двоє дітей — син Леонід (1924 р. н.) і дочка Емілія (1928 р. н.). Малим хлопчиком пережив голодомор 1932—1933 рр. Після закінчення семирічки в 1935 р. поступив у педагогічне училище в Житомирі.

У 1939 р. за призначенням поїхав працювати вчителем у с. Старий Пиків Калинівського району Вінницької області. 7 березня 1940 р. одружився з Корнійчук Лідією Андріївною. У шлюбі народилося два сини Леонід (1941 р. н.) та Анатолій (1943 р. н.). Воював на фронтах II Світової війни в саперних військах. Після «визволення» радянськими військами Західних областей, в 1940 р. за наказом тодішньогго міністра освіти УРСР П. Г. Тичини, був відряджений в м. Львів, працювати вчителем.

Проїжджаючи Винники зупинився: йому дуже сподобалася наша каштанова алея. У міськвно попросився працювати у Винники. З вересня 1944 р. працював спочатку інспектором райвно, а потім з 1945 р. вчителем фізики Винниківської школи № 1. Поступив на заочне навчання у Дрогобицький педінститут. 1946–1976 рр. директор Винниківської школи № 1 (Львівської СШ № 29). У 1981 р. виходить на пенсію по віку. Помер 31 грудня 2003 р., похований на старому Винниківському цвинтарі.

У грудні 2005 р. на будинку колишньої Львівської СШ № 29, тепер Львівська школа мистецтв № 9, з ініціативи і за кошти старшого сина Леоніда та його сім’ї, було відкрито меморіальну дошку в пам’ять про Михайла Чеславського.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка


Читайте також:
Коментарі
avatar