Боротьба УПА на Винниківщині (1944-1948 рр.) (Частина II)
07.10.2015
Тактичні бойові одиниці УПА – це сотні, курені (батальйони), бригади (фактично курені), загони (на правах полків). Групи чи З'єднані групи (на правах дивізій). УПА ділиться територіяльно на Генеральні воєнні округи (ГВО) – УПА-Північ, УПА-Захід і УПА-Південь, а кожна з них – на Воєнні округи (ВО), а ВО в УПА-Захід – на Тактичні відтинки (ТВ). ТВ це територіяльний поділ ВО від листопада 1944, але лише в УПА-Захід.

Початково в кожному ТВ мав стояти курінь чи кілька окремих сотень війська, але через місцеві обставини в деяких ТВ діяли по два чи більше куренів. Бойові сотні відомі з своїх оперативних дій від лютого 1943; їх об'єднують у курені, мабуть, від квітня 1943. Курені та сотні – основні тактичні одиниці впродовж періоду дії УПА.

За даними МВС на кінець 1946 р. у Львівській області налічувалося 94 загони  («сотні») і підрозділи УПА («чоти»), разом 1348 воїнів.

6 лютого 1946 р. – Доповідна записка секретаря Львівського обкому КП(б)У секретарю ЦК КП(б)У про затвердження матеріалів на виселення родин учасників визвольних змагань - «СПИСОК населенных пунктов с указанием количества семей бандитов, кулаков-бандпособников, коих в соответствии с решением Политбюро ЦК КП(б)У от 27.XI.1945 года необходимо выселить в отдаленные места Советского Союза». З Винник підлягало виселенню 7 сімей (21 особа), а з Винниківського району – 41 сім’я (131 особа).

19 березня 1946 р. – Довідка про кількість справ на виселення членів родин активних учасників ОУН-УПА у Львівській області за 1944–1946 рр. – «СПРАВКА о количестве оформленных и утвержденных дел на выселение бандитских семей за период 1944, 1945 и 1946 гг., направленные в РО НКВД для розыска и задержания, как скрывшихся от выселения и утвержденных дел на выселение в марте месяце 1946 года».

Дані по Винниківському районі:

• Кількість раніше затверджених справ на сім’ї, що ховаються від виселення (18 сімей, 45 осіб);

• Кількість затверджених справ на березневу операцію (7 сімей. 18 осіб);

• Разом (26 сімей, 68 осіб).

21 жовтня 1947 р. органи МДБ провели масову депортацію населення Західної України. Операція мала кодову назву «Захід». Підготовка до неї тривала півроку. Начальник Львівського обласного управління МДБ генерал-лейтенант Олександр Воронін запропонував таким чином позбавити УПА підтримки місцевого населення. Пропозицію підтримав Лазар Каганович: мовляв, це пришвидшить «остаточну радянізацію в західних областях». Операція «Захід» розпочалася о шостій ранку. Командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Дятлов. Протягом доби виселили 26 644 родини із 76 192 осіб: 18 866 чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. Усіх їх чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. Протягом довгої дороги на північ 875 виселенців намагалися втекти з ешелонів, але 515 із них було схоплено. Такими були дані офіційних звітів МДБ. А в документах українського підпілля фігурувала цифра в 150 тис. осіб.

24 березня 1947 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з МВС у селі Селиська Винниківського району Львівської області (знищені 2 військовослужбовці).

8 листопада 1947 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з МВС у селі Виннички Винниківського району Львівської області (арештований станичний ОУН Дмитро Хіта-Вільха – 25 років).

5 квітня 1948 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з МВС у селі Гончари Винниківського району Львівської області.

14 жовтня 1948 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з МВС у селі Дмитровичі Винниківського району Львівської області.

 Про героїчну боротьбу наших земляків у післявоєнний період, дізнаємося зі спогадів винниківчанина Осипа Покосінського – члена ОУН з травня 1939 р., в’язня концтабору «Освєнцим» з лютого 1941 р. по лютий 1942 р., бойовика УПА, політв’язня сталінсько-московських таборів смерті.

У своїй книзі «За Україну, за її волю ...» О. Покосінський описує події на Закерзонні та у нашому краю, куди він був переселений літом 1945 р. З його розповіді дізнаємося, що невелика група сімей поселилася в с. Чишки Винниківського району. Крім сім’ї О. Покосінського, сюди були переселені сім’ї Миколая Берка, Мирона Миська, Тимофія Войтовича, Степана Манька, Антона Лісного, Володимира Черняка.

Всі вони були членами ОУН–УПА і прикріплені до проводу ОУН Винниківського району. Провідником ОУН у 1947 р. у Винниківському районі був Михайло Швед (псевдо Орлик); провідником Служби Безпеки – Іван Цар (псевдо Ірод); референтом – Михайло Лемішко (всі троє – мешканці с. Підберізці).

Місцеве Винниківське НКВC час від часу проводило облави на підпільників. Начальником Винниківського відділу НКВC був Гончаренко, його кривавими помічниками – майор Пшенічкін і капітан Шевцов. Приміщення Винниківського відділу НКВC знаходилося по вул. Леніна (сьогодні – вул. Галицька, 14а ), а райвідділ міліції був розміщений по вул.1-го Травня (сьогодні – вул.Стуса, 10).

У листопаді 1947 р., МВC знищує провідника ОУН Винниківського району Михайла Шведу (Орлика). Після загибелі Орлика, на його місце нікого не призначили.

У 1947 р. у Винниках енкаведисти створили провокаційну ОБЗУ (Організація борців за волю України), очолив її Роман Плюта. ОУН попередила його, що ця організація сфабрикована МВС. Плюта не повірив цьому і згубив себе та своїх товаришів. Повірив аж тоді, коли військовий трибунал засудив їх всіх до 10 р. позбавлення волі у концтаборах.

ОУН–УПА у Винниківському районі припинила своє існування в кінці 1948 р.

Із радянських зведень - «за період з 1948 р. і по квітень 1950 р. органами МДБ в Брюховицькому, Пустомитівському і Винниківському районах вбито, захоплено і заарештовано 239 учасників націоналістичного підпілля і виселено 310 сімей загальною кількістю 1 215 осіб». Утім, боротьба УПА була б немислимою без суттєвої підтримки місцевого населення. Адже навіть радянська статистика свідчить, що за допомогу ОУН і УПА було виселено понад 200 тис. мирних громадян, а загалом із 6-мільйонного населення Західної України було репресовано понад 500 тис. людей.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

Частина 1  Частина 2


Читайте також:
Коментарі
avatar