Унікальні природні та історичні пам’ятки Винник та околиць. Частина V: Медова печера
11.11.2015

Медова печера (387 м н. р. м.) — печера, геологічна пам'ятка природи місцевого значення (з 1970 р.) у Винниківському лісопарку. Розташована у східній околиці Львова, в кінці вулиці Медової печери (місцевість Майорівка).

Печера утворилася у товщі хемогенних ратинських вапняків верхньої частини баденського регіоярусу (середній міоцен, 14 млн p.). Вапняки жовтувато-сірі, щільні, пелітоморфні, де-не-де кавернозні. Потужність їх — 2,2 м. Підстелюються глауконіт-кварцовими пісками і пісковиками з лінзоподібними прошарками водоростевих (багрянкових) вапняків. Перекриваються глинами, мергелями і пісковиками з прошарками бентоніту.

Загальна довжина ходів — бл. 56 м, середня висота — 4,5 м, середня ширина — 8,5 м. Біля входу — великий грот з колоною у центрі, від неї йде вузька галерея, що з’єднує ще два гроти. Складається з двох великих залів, з'єднаних вузьким проходом-хідником.

Зали можна візуально поділити на 3 кімнати, а також 4-у (важкодоступну). Склепіння першої зали підпирає кам'яна колона, друга зала завершується вузьким лазом, яким можна проповзти кілька метрів (далі ходу немає). Печера відома з XIII сторіччя. Печера штучного походження (за винятком кількох тріщин тектонічного походження). Видовбана 1850 р. в каменоломні, що існувала тут у ті часи. Має дві паралельні назви: Медова печера і Медунка. Назва, ймовірніше, походить від медово-жовтого кольору кальциту, що колись у вигляді натічних форм прикрашав її стіни та стелю.

Тепер печера покрита з середини чорною сажею від вогнищ і смолоскипів та завалена сміттям. Лише в 2-й залі можна побачити природній колір печери. У печері водяться кажани.

І частина  ІІ частина  ІІІ частина  IV частина  V частина  VІ частина  VІІ частина  VІІІ частина

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

Фото: http://metro.lviv.ua/

Читайте також:
Коментарі
avatar