Історія та сучасність: Медицина, спорт і відпочинок у Винниках (ОНОВЛЕНО+ФОТО)
21.01.2016

МЕДИЦИНА

Початок медицини у Винниках тісно пов’язаний із тютюновою фабрикою, на котрій з самого початку функціонування було введено т. зв. «забезпечення хворих», котре складалося з «лікарської допомоги, ліків, грошей по хворобі і додатку до коштів похорону».

1787 р. — на тютюновій фабриці порушувалося питання про посаду лікаря, яке через брак коштів не було вирішене. 1811 р. — посада лікаря на тютюновій фабриці. 1889 р. — при тютюновій фабриці відкрито «Інститут хворих»  (кошти на утримання надавалися державою, а частково надходили з внесків самих робітників). 1900-ті рр. (початок) — у Винниках була своя аптека (Dz. Wr. J. Schetz).

Видатні винниківчани, які займалися лікарською практикою: українці – Іван Липа, Яків Нагляк; поляки – К. Становський та подружжя лікарів Хмури. Знані акушерки: Катерина Гацкевич (з 1907 р.), Аполонія Яблоньська (з 1896 р.), Пауліна Фаран (з 1922 р.), Басі Берґер (з 1890 р.), Марія Процишин (з 1922 р.).

1 березня 1922 р. Іван Липа прибуває до Винник, про що свідчить запис в особистому записнику. У Винниках він провадить життя, позбавлене політики: займається лікарською практикою і пише. Проживав Іван Липа, як приватний лікар у хаті Марії Лозовської на вулиці Шашкевича (тепер вул. Лесі Українки). Будинок цей зберігся і донині. У Винниках він відкрив медичну амбулаторію, на якій біліла табличка з написом «Д-р мед. Іван Липа. Приймає». Важка була практика в чужій хаті, і переслідувала його польська поліція, бо не мав дозволу на практику. 13 листопада 1923 р. — помер Іван Липа. 15 листопада 1923 р. — похорони Івана Липи.


Будинок на вул. Лесі Українки у Винниках, у якому проживав Іван Липа

1925 р. — лікарська консультація (відкрита Яковим Нагляком). Попервах д-р Нагляк проживав на квартирі в будинку Михайла Маркевича, а згодом збудував собі будинок (тепер Історико-краєзнавчий музей) по теперішній вул. Галицькій, 26. Тут було встановлено перший у Винниках рентген-апарат.

З окупацією Західної України СРСР у вересні 1939 р., у Винниках було налагоджено безплатне медичне обслуговування. У Винниках було шість старих, розкиданих по різних місцях, будівель, де розміщувалися лікарі. За радянської влади відкрились лікарня, поліклініка і шпиталь. Протягом 1946—1959 рр. у місті діяла Винниківська районна лікарня (керівник до 1953 р. видатний лікар — Григорій Сардак (піонер судинної хірургії), який з 1945 р. по 1953 р. працював хірургом).


Працівники лікарні м.Винники, 1 вересня 1947р.

1959 р. — 1975 р. — 10-та міська Винниківська лікарня, з 5 листопада 1975 р. назва — 6-та міська лікарня. 2008 р. — переведення Львівського міського медичного центру «Мікрохірургія ока» (створений 1 вересня 2004 р. на базі лікарні) з м. Винники до комунальної 8-ої міської клінічної лікарні м.Львова. У 2008 р. була прийнята ухвала 9-ої сесії 5-го скликання Львівської міської ради №1915 від 26 червня 2008 року «Про зміну назви комунальної 6-ої міської лікарні м.Львова на комунальну 6-ту міську поліклініку м.Львова».Лікарня знаходилася при в’їзді до Винник по вул. Галицькій і проіснувала до 2008 р.

11 вересня 1959 р. — помер Яків Нагляк (доктор, старшина австрійської армії під час Першої світової війни, підхорунжий УСС).

У 1970—1990-их роках по теперішній вул. Винниченка діяла дитяча консультація.

Згідно з архівними даними, перша згадка про будівлю, де сьогодні розташоване 2-ге поліклінічне відділення комунальної 6-ї міської поліклініки Львова, датована 1850 р. У 1883 р. власником будинку № 15 по вул. Галицькій (в даний час — приміщення поліклініки) був Вольф Фрідріх. У міжвоєнний період будинок належав лікарю-поляку К. Становському, який провадив в ньому приватну медичну практику. В період німецької окупації в будинку знаходилася Міська рада Винник. Поліклініку у Винниках відкрили ще після Другої світової війни. Але у цьому приміщенні, коли Винники були районним центром (1940—1959 рр.), знаходився Винниківський райвиконком. У поліклініці працювали такі відомі лікарі як Г. Сердак, Бреславська, Богач, Є. Гукевич, І. Калитовський та інші.

Медичне обслуговування населення у кінці 1970-их рр. здійснювалося поліклінікою, дитячою консультацією та лікарнею на 120 ліжок. У медоб'єднаннях міста — 25 лікарів, в т. ч. три кандидати медичних наук, 56 осіб середнього медичного персоналу.

18 червня 2010 р. після реконструкції у Винниках відкрили 2-ге поліклінічне відділення комунальної 6-ї міської поліклініки Львова. Місто вклало в цю реконструкцію 4,7 млн. грн. Ідея реконструкції цієї будівлі виникла наприкінці 2006 р. У ході реконструкції у будівлі проведено укріплення фундаментів, замінено дерев’яні міжповерхові перекриття, надбудовано 3-й та мансардний поверхи, влаштовано шатровий дах, утеплено фасад, замінено всі електротехнічні та сантехнічні мережі, встановлено енергозберігаючі вікна, склопластикові двері, постелено підлоги, виконано оздоблювальні роботи. Керівництво 2-м поліклінічним відділенням здійснює завідувач  — Жигало Надія Степанівна.


18 червня 2010 р. після реконструкції у Винниках відкрили 2-ге поліклінічне відділення комунальної 6-ї міської поліклініки Львова

Згідно наказу управління охорони здоров’я № 57 від 21 січня 1988 р., була проведена реорганізація і перебазування зі Львова госпіталю у м.Винники у новозбудовані приміщення. Згідно наказу управління охорони здоров’я Львівської держадміністрації від 31.12.1991 р. Львівський обласний госпіталь інвалідів Вітчизняної війни був перейменований на Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих та згідно розпорядження Голови Львівської обласної ради народних депутатів від 19 вересня 1994 р. № 95 Обласному госпіталю інвалідів війни та репресованих присвоєно ім’я Юрія Липи. У березні 2009 р. перейменований в комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих ім.Ю.Липи».

Коротка історія госпіталю. У березні 1946 р. у м.Львові був створений госпіталь інвалідів Вітчизняної війни, підпорядкований обласному відділу охорони здоров'я, який був розміщений по вул. Студенток, 2. У 1949 р. госпіталь був переведений на вул. Куркова (Лисенка), №№ 41-45 і знаходився тут до 1960 р.р. Згідно розпорядження Ради Міністрів УРСР від 13 лютого 1960 року № 173-р на підставі наказу Міністра охорони здоров'я УРСР від 5 березня 1960 р. № 100 Львівський обласний госпіталь інвалідів війни був об'єднаний з Львівським республіканським госпіталем інвалідів війни і розміщений по вул. 700-річчя Львова, 45.

СПОРТ

У кінці XIX ст. на території Австро-Угорщини поширюється т. зв. «сокільський рух». Український «Сокіл» постав 11 лютого 1894 р. у Львові. Метою товариства «Сокіл» — виховувати в українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприємність, розуміння праці у спільному гурті, дисципліну.З 1908 р. «Сокіл» поширив свою діяльність на всю Галичину: по містах виникли переважно руханкові філії «Сокіл», по селах — руханково-пожежні філії.

В цей період така філія була утворена у Винниках (організатор — о. Григорій Гірняк, голова — Омелян Влох).

Перша футбольна команда створена у Винниках у 1927 р. («Хмара»), яка проіснувала лише рік. Організатор — В. Дмитерко. 1928 р. у Винниках було засноване польське спортивне товариство «Зоря» та створена команда «Сокіл» при читальні товариства «Просвіта», в яку увійшли гравці команди «Хмара».

1929 р. — Український робітничий спортивний клуб. Організатор — Юліан Кметь. 1930 р. за ініціативою клубу було проведено загальні збори, на яких вирішено змінити його попередню назву на товариство «Дніпро». Одним із ініціаторів був Стефан Нич. За політичну діяльність він був ув’язнений польською владою як націоналіст. Також одним із засновників був Євген Врецьона. Інженер Ілля Ілляшевський був президентом УСТ «Дніпро», Григорій Вільчикський – господар футбольного клубу.

Влада міста виділила для спортсменів Українського спортивного товариства «Дніпро» поле між теперішніми вулицями Стрілецькою і Кривою. Члени УСТ «Дніпро», окрім футболу (копаний м’яч), займалися волейболом (відбиванка), баскетболом (кошиківка), плаванням, легкою атлетикою, лещатарством (лижним спортом), катанням на санках (совгах). Тренували молодь гімназисти. які навчались у Львові. Це були культурні, спортивні молоді люди, які уміли організувати змагання. тренування. Відпочинок.

За футбольний клуб «Дніпро» виступали: Ігор Дмитерко (капітан команди), Степан Обаранець, Ростислав Маркевич, Микола Маркевич, Лесьо Маркевич, Роман Дзюбик, Роман Кияк, Михайло Верходай, Володимир Верходай, Костів, Олексів, Євген Федак, Омелян Банах, Петро Банах, Роман Михайлів, Роман Гущак, Мирослав Сенишин, Дмитро Цюнис, Михайло Майхер, Степан Нич, Володимир Наконечний, Антін Гураль, Микола Литвин, Володимир Литвин, Мирослав Литвин, Володимир Весна, Григорій Пивовар, Богдан Опалевич, Петро Опалевич, Ростислав Магаляс, Володимир Костюк, Мирослав Костюк, Ксаверій Костюк, брати Масловські, Лесько Михайлів, Іван Опалінський, Антін Скремета та інші.

Добрими волейболістами були: Євгенія Макар, Леся Вовків, Євгенія Пивовар.

29 серпня 1943 р. у Львові у басейні на Замарстинові відбулись «Крайові плавацькі першенства». Перше місце на дистанції 100 м горілиць виборола винниківчанка Ірина Готь (з дому Лема) і отримала звання «Мистець краю на 1943 р.», пам’ятну грамоту і медаль. Ірина була наймолодшою учасницею змагань і підтримувати її приїхали вболівальники з Винник. Ця подія була зафіксована тодішніми газетами.

1940 р. на основі польської та української футбольних команд при ЛТФ було створено команду «Харчовик». Під час війни вона розпалася і була відроджена у 1947 р. Ю. Кметьом та Б. Маркевичем. 1949 р. — чемпіон Львівської області (як ФК «Більшовик» Винники).

В цей період у його складі виступали: Микола Литвин (капітан команди), Богдан Маркевич, Антін Скремета, Степан Маслякевич, Богдан Конюшик, Михайло Верходай. Р. Гарапа, Євген Гданський (воротар), Іван Кубай, М. Янда, Є. Іваницький, В. Швойницький, С. Козюринський, А. Чалишев, Д. Лучанський, С. Білінський, Володимир Котловський, Володимир Ціньовський та інші.

1949 р. (як ФК «Більшовик» Винники), 1951 р. і 1952 р. (як ФК «Харчовик» Винники) винниківчани виступали у любительському чемпіонаті УРСР серед колективів фізкультури (4, 5 і 9 зони, де зібралися команди переважно Заходу України). 1949 р. – 4 місце (9 зона), 1951 р. – 6 місце (5 зона), 1952 р. – 11 місце (4 зона). 1953 р. команда брала участь у Кубку УРСР під назвою «Прапор»..1954 р. — володар кубка сімсотріччя Львова.


Футбольна команда Винник, початок 50 років ХХ ст.

Протягом 1940—1950-их рр. у Винниках діяла і легкоатлетична секція: Станкевич. Качоровський, Володимир Козак, Мирослав Голіян, Володимир Гарапа, Василь Банах, Любов Маслякевич, Богданна Чайківська, Любов Маркевич, Євгенія Петрівська.

1954 р. — завершено будівництво нового стадіону по вул. Спортовій (за польської окупації там знаходилося польське спортивне товариство). 1958 р. — дитяча футбольна школа при ЛТФ (Б. Маркевич).

На 1960—1970-ті рр. припадає час розквіту винниківського футболу. У 1960-их рр. склад команди змінився – прийшли гравці молодшого покоління: І. Ціцяла, С. Шеттер, М. Жук, Я. Ференц, М. Дмитерко, М. Слабоспіцький, З. Кравс, З. Вільгард, Ю. Берендєєв, М. Макар, Я. Гарапа, З. Наконечний, Л. Шевчук, Б. Колодій, С. Барило, Б. Хамула, Р. Хамула, М. Грицишин, Г. Молоков, В. Побережний, Р. Партика, О. Йона, Б. Кочан, Б. Кравець, П. Савка, та інші.

1960 р. — футбольний клуб «Авангард» Винники чемпіон Львівської області (Богдан Маркевич). 1960 р. — матчі «Авангард» Винники — «Нафтовик» Дрогобич за «путівку» до класу Б «Україна» (винниківчани програли з рахунками 2:0 і 3:0).

1964 р. — юнацька футбольна команда «Авангард» чемпіон Львівської області серед юніорів (гравці: Юрій Поточняк, Ростислав Поточняк, А. Тищенко, Р. Покора, Роман Банах, Орест Банах, П. Бучко, Р. Ціціла, Ю. Завгородній).1966 р. — з тодішньої команди «Спартак» (Винники) п’ятеро футболістів перейшли в «Карпати» .

1970 р. — футбольний клуб «Харчовикрд» Винники чемпіон м. Львова. 1972 р. — футбольний клуб «Харчовик» Винники володар кубка м. Львова (тренер Богдан Колодій). 1976 р. — футбольний клуб «Харчовик» Винники чемпіон УРСР серед команд харчової промисловості.

У 1970/80 рр. за ФК «Харчовик» (деякий час назва клубу «Спартак») виступали: Р. Кулешка, Б. Кулешка, Б. Боцонь, Р. Маркевич, І. Тимо, Я. Шиляк, Р. Оліяр, С. Сопко, Б. Маслякевич, О. Гадзевич, В. Саєвич, Карманчук, Гураль, Б. Дзюбик, М. Бегін, Ю. Хомик, В. Козенков, Б. Дмитрух, І. Бондарєв, Р. Кібальський, В. Колодій, О. Демків, Ю. Кібальський, Б. Йона, В. Шпаківський, Б. Пришляк, А. Кметь та інші. Тренерами в цей період були Ярослав Грисьо та Юрій Гданський.

1979 р. / 1980 р. — футбольний клуб «Жупан» та дитяча футбольна команда «Жупан» при ЛТФ (припинили існування в кінці 1990-их рр.). 1990 р. — започатковано проведення міжнародного юнацького турніру з футболу на приз Карла Мікльоша. 1995 р. — футбольний клуб «Жупан» (Винники) — чемпіон м. Львова. 1996 р. і 1997 р. — футбольний клуб «Жупан» Винники бронзовий призер м. Львова.

23 серпня 2002 р. — помер Богдан Маркевич (український футбольний тренер, Почесний громадянин Винник). Чимало вихованців Богдана Маркевича було у великому спорті: Анатолій Тищенко (1946 р. н.), Роман Весна (1947 р. н.), Олександр Швойницький (1948 р. н.), Ростислав Поточняк (1948 р. н.), Роман Покора (1948 р. н.), Мирон Маркевич (1951 р. н.), Євгеній Михайлюк (1952 р. н.), Роман Оліяр (1957 р.н.), Маслякевич Богдан (1957 р.н.), Степан Крупей (1951 р.н.), Степан Коваль, Юрій Гданський, Андрій Завидовський, Ігор Снігур. Ростислав Поточняк та Роман Покора виступали за основний склад Львівських «Карпат» тих часів, коли «Карпати» здобували Кубок СРСР та грали у вищій союзній лізі. Стали відомими футбольними арбітрами Ярослав Грисьо і Михайло Сидор. Молодше покоління суддів — Юрій Грисьо, Андрій Грисьо, Юрій Можаровський. Легендарний футбольний арбітр Всесоюзної категорії, винниківчанин Чекас В'ячеслав Дмитрович, відсудив десятки матчів вищого дивізіону СРСР.

Тріумф винниківського «Руху» розпочався з часу, коли президентом клубу стає Григорій Козловський.

2009 р. — доросла футбольна команда «Рух» Винники (президент Григорій Козловський). Тренер — Роман Гданський. Чемпіон Львівської області — 2012 р., 2013 р., 2014 р., 2015 р. Володар кубка Львівської області — 2012 р., 2014 р., 2015 р. Володар суперкубка Львівської області — 2013 р. Переможець турніру пам'яті Ернеста Юста — 2012 р., 2013 р., 2014 р.

2013 р. (жовтень) — футбольний клуб «Рух» (Винники) срібний призер першости України з футболу серед аматорів. 17 листопада 2013 р. — у приміщенні КЦ «Дозвілля» відбулося нагородження чемпіонів і володарів Суперкубка Львівської області гравців ФК «Рух». 17 жовтня 2014 р — футбольний клуб «Рух» (Винники) вперше у своїй історії став чемпіоном України з футболу серед аматорських команд. 2015 р. (вересень) — футбольний клуб «Рух» (Винники) срібний призер першості України з футболу серед аматорів.

Винники відомі своєю ДЮСШ «Тризуб», в якій серед різних видів спорту успішно розвивається вільна боротьба. 1970-ті рр. (середина) — ДЮСШ «Тризуб» (тренери: Богдан Білоус, Василь Родич, Роман Проців, Андрій Корсун).Директор — Едуард Левицький.

Мотоспорт у Винниках має давні і славні традиції, а його розквіт припадає на кінець 1950–1980-ті рр. 1958 р./1959 р. — першість Львівської області з мотокросу. Мототраса —Винниківське озеро — кар’єр «Пісковня» — Чортові скелі — Винниківське озеро. Видатні мотогонщики-винниківчани: Віктор Вінцкевич (1939 р. н.), Андрій Шемечко (1946 р. н.), Зенон Оприск (1949 р. н.), Володимир Гундяк, Любомир Романишин (1951 р. н.), Володимир Ціж (1951 р. н.) та ін. 1964 р.— мототраса «Майорівка» у Винниківському лісі. Тут проходили етапи чемпіонату СРСР, України, ранги кубка Європи. 2010 р. — мотоклуб «Драйв».

ВІДПОЧИНОК

У 1953 р. було створено Комсомольське (Винниківське) озеро як рекреаційну зону, тоді ж були облаштовані водна та човнова станції, пляжі. Вхід був безплатний.

У 1967 р. на околиці Винник було створено спортивно-оздоровчу базу «Електрон», яка була власністю заводу «Електрон». Колись на цій території було болото, протікала річка – і цей природній дандшафт вдало використали для створення бази відпочинку. Окрім аборигенної рослинності, додатково 116 найменувань чагарників і дерев висаджено на площі 8 га. Були побудовані літні дерев’яні будинки, кам’яний будинок, спортивні площадки і т. д. Вхід був платний.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка


Читайте також:
Коментарі
avatar