Винники. Хронологія подій. (Частина IV)
30.01.2016
1703 р. — згадка про родину Тарло як володарів Винник у подимному податку Львівської землі. 1704 р. (вересень) — перебування шведського війська Карла XII в околицях Винник.

1719 р. — 1749 р. — Маріанна Потоцька (Яблоновська, Тарло) володарка Винник (з перервами), після смерті чоловіка Адама Петра Тарло. Двічі виходила заміж, перший раз у 1701 р. за Станіслава Кароля Яблоновського, який помер у 1702 р. і в цьому ж році за Адама Петра Тарло.

1720-ті рр. — Кароль Тарло (1697—1749 рр.; син Адама Петра Тарло і Дороти Дунін-Борковської; каштелян люблінський (1748 р.), староста стежицький, ленчинський) володар Винник.

16 січня 1730 р. — 16 січня 1750 р. — Потоцькі (спольщений український шляхетський рід) володарі Винник.

16 січня 1730 р. — Станіслав Владислав Потоцький (белзький староста, рідний брат Маріанни Потоцької) викупив Винники за 370 тис. гульденів у Кароля Тарло.

16 січня 1730 р. — 3 квітня 1732 р. — Станіслав Владислав Потоцький володар Винник.

1733 р. — «Протестація Маріанни Тарлової проти просесора с. Сихова за шкоду в лісах с. Винників».

3 квітня 1732 р. — Станіслав Потоцький подарував Винники разом з селами Виннички і Підберізці своєму племінникові Франциску Салезію Потоцькому.

3 квітня 1732 р. — 16 січня 1750 р. — Франциск Салезій Потоцький володар Винник.

1736 р. — у хроніці львівських вірменських бенедиктинок записано: у Винниках, миля від Львова, образ Найсвятішої Панни Марії Ченстоховської кривавими слізьми плакав.

1738 р. — 1766 р. — будівництво костелу (архітектор Бернард Меретин).

1740-ві рр. — 30 грудня 1753 р. — о. Іван Струмилович парох.

1750-ті — 1780-ті рр. — о. Василь Роздольський парох. 16 січня 1750 р. — Франциск Салезій Потоцький продав Винники і Підберізці за 400 тис. гульденів львівському суфрагану Самуелю Ґловінському.

16 січня 1750 р. — 1775 / 1776 рр. — Самуель Ґловінський володар Винник.

1756 р. (липень) — С. Ґловінський передав Винники у тимча¬сове користування ордену піарів, а сам став настоятелем монастиря.

1756 р. (липень) — 1784 р. — піари у Винниках.

3 лютого 1765 р. — за описом о. М. Шадурського винниківська церква була збудована із соснового гибльованого дерева на дубових підвалинах, вкрита гонтами, всередині з укладеною з тертиць підлогою.

1766 р. — завершено будівництво костелу і створення римо-католицької парафії (прилучено латинників з Лисинич, Підборець, Миклашева та Винничок).

1772 р. — 1918 р. — У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (з 1867 р. — АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ

1772 р. — перший поділ Польщі (Галичину включили до складу володінь Габсбурґів, створено окрему провінцію — «Королівство Галичини і Володимирії» (Königreich Galizien und Lodomerien).

27 вересня 1772 р. — вдруге зібрано винниківську громаду (біля церкви Воскресіння Господнього) і прилюдно зачитано універсал імператриці Марії- Терезії, виданий 1 вересня.

28 грудня 1772 р. — винниківчани склали присягу вірності імператриці Марії-Терезії.

1773 р. — 1782 р. — Винники складова частина Львівського циркулу (округу).

1775 р. / 1776 р.— С. Ґловінський передає свої маєтності у Винниках в дар імператриці Марії-Терезії, з проханням утримувати засновано ним раніше школу — т. зв. Терезіанську шляхетську фундацію та заповів частину коштів на утримання кафедрального костелу у Львові. Винники прилучено до камеральних (державних) земель.

1779 р. — австрійський уряд перевів зі Львова до Винник тютюнову фабрику.

1780 р. (друга половина року) — запрацювала тютюнова фабрика.

1782 р. — 1867 р. — Винники складова частина Львівського округу.

1782 р. — поблизу Винниківського замку, під час копання канави, були знайдені та передані до Львівського міського арсеналу дві залізні гармати.

1783 р. — перший опис Винник часів австрійського панування (до Винник належало 7 млинів з ставками, які пізніше придбала фабрика; власники – Скремета, троє Лемів, Тетько, Ярема та Макк).

1783 р. — перша австрійська мапа, де зображені Винники (оригінальна назва: «Lemberg. Leopol. Lwow.», мірило: 1:28 800; розмір мапи: 42 x 63 см; видавець — Квартирмейстерство австрійського Генерального штабу).

1784 р. — фабрика тютюну стає королівською (державною).

1785 р. — на території фабрики для найманих працівників з навколишніх сіл збудували 14 малих будинків (на фабриці працювало 400 осіб).

1785 р. — австрійська влада реквізувала золоті та срібні прикраси чудотворного образу Винниківської Божої Матері, які невдовзі були замінені позолоченими та посрібненими дерев'яними.

1785 р. — у Винниках і Підберізцях мешкало 2 036 осіб (з них християн — 1 981 особа, євреїв — 55; християнських родин — 408, єврейських — 10).

1785 р. — німецька колонія Вайнберґен (Винна гора) і німецька школа (приїхало 30 родин з Баварії). До 1793 р. не було вчителя.

1785 р. — німецька колонія Унтерберґен (між Винниками і Підберізцями).

1785 р. — дві школи, одна з яких українська (за часів польського панування у Винниках не було навчальних закладів).

1780-ті рр. — Іван Забавський війт у Винниках.

18 вересня 1785 р. — згідно з урядовим розпорядженням у місцевих камеральних володіннях було скасовано панщину. Винники — перший населенний пункт Галичини де її було скасовано.

19 листопада 1785 р. — ратифіковано договір про знесення панщини у Винниках цісарем Йосипом II у Відні.

1786 р. — книга Франца Кратера «Листи про теперішній стан Галичини» (подано опис Винниківської тютюнової фабрики). 1 лютого 1786 р. — початок дії договору про знесення панщини.

1787 р. — зі Львова через Винники прокладено Бродівську дорогу (цісарську) на Золочів і Броди (ця дорога і сьогодні з’єднує Винники зі Львовом).

1787 р. — збудовано новий бровар (пивоварня) і корчму (старий бровар згадується під 1782 р.).

1787 р. — на тютюновій фабриці порушувалося питання про посаду лікаря.

1788 р. — Йосифінська метрика (опис Винник, визначено межі Винник). Ґрунти поділено на домінікальні поля колоністів та рустискальні (селянські).

XVIII ст. (кінець) — пожежа на тютюновій фабиці (часткове пошкодження колишніх замкових споруд). Перебудова замку з пристосуванням до фабрики тютюну.

1792 р. — народився Антон Лауб (Ляуб) — живописець, графік, літограф, колекціонер.

1793 р. — перший вчитель у німецькій школі Ґеорг Ролянд.

1795 р. — костел був покритий гонтом, а фасади помальовані на червоно.

1796 р. — плани реконструкції фабрики, виконані архітекторами віденської школи (зберігаються в УДІА у м. Львові).

1796 р. — у Винниках і Підберізцях мешкало 2 867 осіб (1387 чол. і 1480 жін.).

1 лютого 1796 р. — відновлено договір про скасування панщини на наступні 16 р.

10 січня 1797 р. — опис Винник (склали – управитель Антон Фрік та контролер Граф).

1797 р. — при тютюновій фабриці — броварня на 40 бочок і гуральня з 3 котлами.

1797 р. — побудовано 50 будинків для фабричних працівників. 1790-ті рр. — почали функціонувати цегельня, вапнярка, олійниця.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

І частина  ІІ частина  ІІІ частина  IV частина

Далі буде


Читайте також:
Коментарі
avatar