Професор Станіслав Соколовський – фундатор дендропарку «Винниківський»
18.04.2016
Станіслав Соколовський (19 жовтня 1865 р., Польща — 31 серпня1942 р., м. Закопане, Польща) — піонер лісівництва в Галичині, професор, член Польської академії наук (1931 р.).

У Кракові закінчив педагогічний коледж, а пізніше через відсутність грошей, щоб продовжити навчання, протягом 13 років працював лісівником. Протягом 1893—1896 рр. навчався у Відні.

1897 р. розпочав роботу у Крайовій школі лісового господарства у Львові на посаді професора-адюнкта. З 1904 р. вже у Вищій лісовій школі у Львові (професором лісівництва), 1909—1919 рр. — завідувач кафедри лісівництва, 1913—1919 рр. — директор Вищої лісової школи.

1898 р. Станіслав Соколовський ініціював створення у Винниках дендрологічного парку. Під керівництвом вченого у Винниківському лісі, в урочищі Жупан, було висаджено дерева 62 порід.

Уже в 1913 р. було акліматизовано 56 видів деревних порід, в тому числі береза канадська, береза вишнева, карія біла, дуб австрійський, туя гігантська, кипарисовик Лавсона, сосна скельна, дугласія голуба, ялиця кавказька. Дотепер збереглися не всі види: частина з них загинула через непристосованість до екологічних умов середовища, частина відпала внаслідок природного відбору в конкуренції з місцевими лісовими породами. Але та частина, що збереглася (вік понад 100 років) заслуговує на особливу увагу. Найстійкішими та високопродуктивними у наших умовах виявились дугласія зелена, сосна чорна, модрина японська та європейська, дуб північний.

Ці види збереглись у вигляді окремих біогруп, а за продуктивністю вони перевищують місцеві породи. На Львівщині це єдине місце проростання цінних лісових порід на невеликій території. Сьогодні лісотехніки поволі відновлюють наукову роботу в дендрологічному парку.

Згідно з рішенням Львівської облради від 9.10.1984 р., № 495 на території дендропарку було створено ботанічну пам'ятку природи місцевого значення «Винники». Площа 2,7 га. Перебуває у віданні ДП «Львівський лісгосп» (Винниківське лісництво, кв. 20).

1912 р. вийшло друком у світ перше видання його фундаментального підручника з лісівництва «Hodowla lasu». В цей період він опублікував багато наукових статей з різних актуальних питань лісівництва. У 1912 р. і протягом 1914—1917 рр. був президентом Польського товариства дослідників природи ім. Коперника. 1919 р. Станіслав Соколовський переїжджає до Кракова, де стає професором Ягельонського університету і очолює кафедру лісівництва, працює редактором журналу «Sylwan».

З 1920 р. він був членом Національної ради з охорони природи. Ще в 1920-их роках професор С. Соколовський закликав до створення Національного парку в Татрах. Завжди підтримував творчі контакти з львівськими лісівниками. Завдяки їм у 1930 р. було надруковано у Львові трете видання його фундаментального підручника з лісівництва «Hodowla lasu», у якому було представлено основні розділи сучасного лісознавства та лісівництва, а також штучного лісорозведення.

За П. Третяк, В. Павлюк (2004 р.): «Заслуговує уваги його глибоке опрацювання початків лісової типології та фітоценології. Актуальними для сьогодення є його ідеї стосовно необхідності виділення «перехідних» та «довготривалих» типів лісу. Слід відзначити, що професор С. Соколовський доволі детально опрацював питання біології та екології мішаних лісів. До речі, він вважав соснові ліси з рясним піднаметовим поширенням ялиці білої «перехідним» типом лісу, який прямує до формування природних ялицевих деревостанів. Зараз такі лісові природні комплекси широко представлені на Розточчі на території Польщі. Подібні явища зараз спостерігаються і у нас на височинах Передкарпаття у букових та дубових деревостанах. Звичайно, будучи високоосвіче¬ним спеціалістом, він підтримував тісний творчий контакт з усіма лісівничими школами світу. Йому були відомі праці А. Каяндера, А. Крюденера, І. Гуторовича, Г. Морозова та ін. Свої теоретичні узагальнення він будував на критичному аналізі їх наукової спадщини».

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка


Читайте також:
Коментарі
avatar