Винники кримінальні: місцеві вовкулаки та песиголовці (част. ІІ)
24.05.2017

Продовжуємо публікацію матеріалів про кримінал у Винниках і в навколишніх селах. Одним із найжахливіших кримінальних проявів був напад і вбивство нащадками власника Винник Ванка Лагодовського свого брата. Це трапилося декілька століть тому, в 1626 році.

Конфлікти за майно відбувалися й відбуваються завжди. Це не дивина. Та рідко трапляється, щоб  поділ поміж родичами завершився вбивством когось із них. А саме так трапилося  у родині Лагодовських.

Ситуація в цій шляхетській родині погіршувалася протягом довгого періоду. Був випадок, коли родичі з великим скандалом не змогли поділити ділянку для сінокосу. І декілька представників Лагодовських зібрали людей із навколишніх сіл, щоб випередити «опонентів». За їхнім наказом селяни швидко скосили траву й повантаживши її на вози, поїхали геть.

Проте, найстрашніше трапилося весною 1626 року. Старший із братів Лагодовських – Станіслав служив у польському війську. Очолюючи загін із 100 угорських драгунів, Станіслав прибув до Львова. Владнавши військові справи, він винайняв собі помешкання у передмісті Львова й, мабуть, вирішив за давні кривди поквитатися з молодшими братами – Олександром і Марком, які в цей час перебували у Винниках. Але наперед послав декількох озброєних друзів. Як згодом з‘ясувалося, ці друзі прибули у Винники й здалеку ображали Олександра та Марка, погрожували їм зброєю. А коли винниківські шляхтичі, схопивши шаблі й мушкети, кинулися на зайд, то останні швидко втекли до Львова. Краще б Станіслав не робив цього. Бо його завзяті братчики йому про все нагадали 2 квітня 1626 року. Саме цього весняного дня вони зібрали 60 озброєних чоловіків і, дізнавшись, де саме винаймає квартиру Станіслав, несподівано з‘явилися перед ним! Розпочалася жорстока бійка, бо друзі Станіслава спочатку боронили його від розлюченої родини. Та сили були нерівні й друзі, рятуючи своє життя, кинулися навтьоки, а двоє з них загинули під час цієї сутички. Так Станіслав потрапив до рук своїх братчиків. Зрозумівши, що справи його кепські, почав проситися  в них. Переконував, що завжди робив їм лише добро, як старший поміж них, хотів замінити їм покійного батька. Видавалося, що сльози й прохання подіяли на братів, бо вони вийшли в коридор і почали радитися, що ж робити зі Станіславом? Та, на біду, господар помешкання, намагаючись розрядити ситуацію й врятувати своє майно, покликав священика – отця Тадея. Він гадав, що брати побояться чинити лихо, коли перед ними буде духовна особа. Та прогадав, бо Марко й Олександр ще більше розлютилися й вирішили негайно вбити Станіслава! Намагання отця Тадея їх зупинити вилізло йому боком - від сильного удару когось із нападників він сам полетів шкереберть! «Забирайся звідси, попе, бо ще й тебе вб‘ємо», - кричали обидва брати. А далі кинули Станіслава на підлогу й зарубали його своїми шаблями. Тіло Станіслава та двох загиблих його захисників вони кинули на воза й повезли до Винник. Дорогою рука мертвого Станіслава під час руху відкинулася й зависла. Це ще більше розлютило Олександра й Марка, які потрактували цей факт так, немов загиблий їм і після смерті погрожує. Вони почали стріляти в його руку й рубати її шаблями. Рука впала в болото й брати ще довго її там шукали. А знайшовши, рушили далі у Винники. Тіла загиблих друзів Станіслава вони спалили в своєму садку. А тіло брата, привівши м‘ясника, розпороли, щоб подивитися від яких куль чи ударів шабель він загинув? Після цього вони позбулися його тіла, але куди саме поділи труп – невідомо.  

Ось така кривава драма розігралася у 17 столітті у Винниках.

Цікаво, що ще один із братів Лагодовських – Андрій свого часу розпочав військову сутичку за ласе майно з майбутнім славним королем Яном Собєським, який згодом став рятівником Європи від турецької навали! Та сили в них були явно нерівні й Андрій дістав доброго прочухана від слуг Собєського. Та огидний характер Андрія знову проявився вже під час визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького. Коли Богдан Хмельницький наступав, то Андрій утік. А коли Богданове військо покинуло Західну Україну, то повернувся у свій маєток у Краківці, де знищив церкву та відрубав голову священикові. А був він, як записано в старих документах, «спольщеним русином».


Читайте також:
Коментарі
avatar