Мирон Маркевич: "Щороку мені це обходиться у більш ніж 40 тисяч доларів"
05.01.2012

Головний тренер харківського «Металіста» Мирон Маркевич, чий колектив залишився єдиною українською командою, яка продовжує боротьбу в єврокубках, розповів, чого він чекає від другої частини поточного сезону.

 - На внутрішній арені моїм підопічним можна було б поставити високу оцінку, якби не матчі з «Оболонню», «Ворсклою» і «Динамо», - уточнює Мирон Богданович. - І якщо в протистоянні з грандом українського футболу харків'яни, володіючи тотальною перевагою, просто не досягли успіху в реалізації гольових моментів, то у поєдинках з «пивоварами» і полтавчанами вони явно недооцінили суперників. Тому і я вини з себе не знімаю, бо мав би достукатися до своїх гравців, адже бачив же ще в перерві матчу з командою Миколи Павлова, що вони переконані: перемога вже у них в кишені! А таке шапкозакидальне ставлення до опонента неприпустимо.

Вважаю, що в першій частині сезону ми повинні були набрати як мінімум на чотири очки більше, і це враховуючи, що в декількох зустрічах Фортуна була на нашому боці, як, зокрема, в суперництві з «Карпатами». Тому переконаний - ми зможемо замахнутися на чемпіонське звання лише тоді, коли навчимося перемагати на класі середняків та аутсайдерів.

«В Європі від України залишилися ми одні. І це зобов'язує »

- У Прем'єр-лізі перед нами поставлено завдання виступити як мінімум не гірше, ніж в минулому сезоні, - каже наставник «Металіста». - Півсправи ми вже зробили, далеко відірвавшись від переслідувачів. Тепер потрібно постаратися скласти гостру конкуренцію «Динамо» і «Шахтарю» в боротьбі за місце в Лізі чемпіонів. Також ми будемо прагнути якомога далі пробитися в Лізі Європи. Хоча, якщо відверто, я не очікував, що в цьому турнірі ми залишимося від Україною одні. Тому усвідомлюю, що до нашого виступу буде підвищена увага, і сподіваюся, що це психологічний тиск не позначиться негативно на виступі команди.

- А того кадрового потенціалу, що є в наявності у «Металіста», вистачить для успішної боротьби відразу на двох фронтах?

- Зараз у моєму розпорядженні находітся 18 практично рівноцінних футболістів. Якщо ми й будемо щось зміцнювати, то тільки лівий фланг, та й то лише для підвищення конкуренції.

- І вже є намітки?

- Так, сподіваюся, що один новачок поповнить наші ряди уже 12 січня, коли ми зберемося після відпустки.

- І що, візьмете його ось так відразу, без перегляду?

- Виконавці такого рівня на перегляд не приїжджають, вони їдуть відразу для підписання контракту. Але це аж ніяк не означає, що все виникло спонтанно. Ми тривалий час стежили за цим гравцем, однак більш конкретно поговоримо про нього, коли він вже стане нашим.

- Але хоча б яку країну він представляє, скажете?

- Бразилію.

- Однак у своїй селекційній роботі «Металіст» більше робить наголос на запрошення аргентинців. Чому?

- Мені завжди подобалося, як грає збірна цієї країни. І я не приховую, що на тих чемпіонатах світу, на яких мені пощастило бути присутнім, я симпатизував саме аргентинцям. І, якщо відверто, для мене загадка, чому останнім часом вони не домагаються гучних перемог на міжнародній арені. Втім, нехай цю проблему вирішують керівники їх федерації і збірної. Я ж завжди хотів мати в «Металісті» футболістів насамперед з Аргентини. Бажання виконуються, хоча зараз у нас вистачає і їх географічних сусідів-бразильців.

«Сосу не відпускаємо, від Голодюка відмовилися»

- А чому ви не посилюєтеся виконавцями з Україною?

- У першу чергу через їх явно завищеною вартістю. Зокрема, я був ініціатором запрошення в «Металіст» львів'янина Олега Голодюка, але коли керівництво «Карпат» позначило його трансферну ціну, то переговори відразу довелося згорнути.

- Ви проанонсували появу одного новачка. Але в пресі раз у раз з'являються повідомлення про те, що «Металіст» збираються залишити лідери - Клейтон Шав'єр, Тайсон, Соса ...

- Якщо відверто, навіть не знаю, звідки беруться ці чутки. Ще раз повторюю - ніхто з провідних гравців клуб найближчим часом не покине.

- А ось іспанські видання уточнюють, що якщо мадридський «Атлетико» заплатить за того ж Сосу чотири мільйони доларів, то «металісти» його відпустять ...

- Про це не може бути й мови. По-перше, Соса стоїть на порядок дорожче. По-друге, його все влаштовує в Харкові, тим більше що саме завдяки успішному виступу тут Хосе Ернесто застовпив за собою місце в збірній Аргентини. Але головне, що Coca дуже потрібен самому «Металісту». Особливо вражає не тільки його швидкісна витривалість, але й уміння додавати у кінцівці поєдинку. І переконаний, що Харків стане улюбленим містом не тільки для Соси, а й для його співвітчизника Марко Торсільері, контракт якого ми днями викупили у португальського «Спортинга». Хоча не можна сказати, що всі наші латиноамериканці відразу сприйняли манеру гри команди, бо для них на першому плані були індивідуальні дії. Тому часто на тренуваннях доводилося акцентувати їх увагу на подоланні зони захисту виключно за допомогою гострих передач. Це пішло на користь. Зараз «Металіст» відрізняється саме комбінаційним, гостро атакуючим стилем.

- Хотілося б дізнатися, чому в підготовку до весняної частини сезону були внесені корективи, зокрема харків'яни несподівано відмовилися від участі в престижному турнірі в Іспанії.

- Нас насамперед сильно тиснули терміни єврокубкового битви з Зальцбургом, ось і довелося віддати перевагу турніру в ближчій географічно Туреччині. Але, повірте, рівень суперників там буде не нижче, ніж в Іспанії.

- Президент «Металіста» Олександр Ярославський неодноразово заявляв, що поки він буде очолювати клуб, командою завжди буде керувати Маркевич. Звичайно, така довіра потрібно заслужити, і воно викликає захоплення, але, з іншого боку, адже і у вас може виникнути бажання попрацювати в більш іменитому колективі ...

- Знаєте, від добра добра не шукають. Тим більше що «Металіст» вже завоював визнання у футбольному світі. Я сподіваюся, що і надалі буду виправдовувати надії керівництва і як мінімум до закінчення терміну контракту, який закінчується через півтора року, точно допрацюю. Та й дуже хочеться завоювати з командою нагороди з більш благородного металу. Я дуже задоволений, що наші шляхи з Ярославським зійшлися. Багато в чому ми однодумці, хоча я завжди дивувався його працьовитості. Навіть не знаю, коли він відпочиває. Також дуже важливо, що Ярославський ніколи не кидає слів на вітер. Втім, по-іншому йому навряд чи вдалося б створити імперію під назвою «Металіст». І я радий, що в цьому є і моя маленька заслуга ...

- До речі, оскільки ви постійно проживаєте на заміській базі «Металіста», то багато хто пояснює це тим, що Харків все ж залишається для вас транзитним містом ...

- Це неправда. Мені подобається Харків. Є у мене і службова квартира, але користуюся нею переважно тоді, коли зі Львова приїжджають моя дружина і сини. А рішення проживати на базі було прийнято мною свідомо. Це дозволяє в першу чергу контролювати стан полів, стежити за підготовкою зміни, яка там не тільки тренується, але і проводить матчі всеукраїнського першості. Повірте, я знаю всіх учнів клубної спортшколи починаючи з 1998 року народження. І задоволений, що вже голосно стукають у двері головної команди юні Євген Радченко та Олександр Андрієвський ...

- Мирон Богданович, ви відрізняєтеся ще й тим, що завжди на прес-конференціях спілкуєтеся з журналістами українською мовою ...

- А по-іншому і бути не може. Адже за кордоном багато хто і не підозрюють про існування української мови. Тому часто й виникають проблеми з перекладом на прес-конференціях. Але ж Україна - велика країна з багатовіковою історією ...

«Щоб зберегти ДЮСШ, довелося продати «Мерседес»

- Ви вже більше семи років працюєте в Харкові, але вас не забувають і на Львівщині. Ось днями ви стали лауреатом в номінації «За розвиток футболу» в конкурсі, організованому обласною федерацією ...

- Думаю, на те, що у нас з кожним роком з'являється все менше талановитих гравців, негативно впливає зникнення футболу в невеликих містах. Швидше за все - через відсутність меценатів. Я пам'ятаю, скільки часу і своїх коштів витрачав для розвитку футболу в Винниках, передмісті Львова, мій батько. І заради продовження його справи от уже 10 років на моєму утриманні перебуває місцева ДЮСШ спорткомплекс з трьома полями.

Допомагаю я і дорослій команді «Рух», яка виступає в обласній першості. Щороку мені це обходиться у більш ніж 40 тисяч доларів. Приховувати не буду, були і важкі часи. Після відставки в "Карпатах" грошей катастрофічно не вистачало, і щоб врятувати ДЮСШ, де працюють шість тренерів, від банкрутства, довелося навіть продати «мерседес» і пересісти на велосипед. Але, мабуть, Бог побачив мої старання і допоміг опинитися в «Металісті». Тепер з фінансуванням проблем немає, і я радий, що і мої юні земляки прогресують. Серед них вже є і кандидати до збірних України різних вікових груп ...

- Що ж, активно підтримуючи розвиток футболу в Винниках, ви маєте можливість переконатися, який тягар відповідальності звалив на свої плечі харківський меценат Олександр Ярославський ...

- Користуючись нагодою, мені б хотілося звернути увагу ще на один факт, який чомусь часто залишається непоміченим. Заслуга Ярославського і його помічників - генерального директора клубу Сергія Волика, спортивного директора Євгена Краснікова, гравців - у тому, що в Харкові зараз футбольний бум. Ви подивіться, як зросла масовість в регіоні, скільки людей постійно займається на численних майданчиках на території стадіону «Металіст». І від цих міцних тилів «Металіст» стає лише сильніше. Переконаний, Харків по праву став містом, що приймає Євро-2012.

«Шкода, що Україну на Євро не зіграє у Львові»

- Якщо вже зайшла розмова про чемпіонат континенту, то як ви оцінюєте шанси збірної України? Тим більше що у вас є хоч і невеликий, але все ж досвід керівництва головною командою країни ...

- Приховувати не буду, то моє рішення перебувати одночасно біля керма збірної і «Металіста» було дещо авантюрним. Не хочеться вникати в деталі моєї відставки, але переконаний - мені і моїм помічникам за короткий час вдалося продемонструвати, як треба організовувати роботу і досягати потрібного результату. Що стосується перспектив збірної України, то вважаю, що їй під силу вийти з групи. Ось тільки важливо, щоб уникли травм лідери - Андрій Шевченко, Олег Гусєв, Анатолій Тимощук, Андрій Ярмоленко - бо ми не можемо похвалитися довгою лавою запасних. Погано тільки, що наша команда не буде грати в фартовій для неї столиці Галичини. При божевільною підтримки уболівальників на «Арені-Львів» зупинити її було б складно ...


Читайте також:
Коментарі
avatar