Розстріляне кобзарство (до 80-річчя кобзарського з’їзду в Харкові)
02.12.2014
За багатьма свідченнями, взимку 1934–1935 р. у Харкові відбувся так званий кобзарський з'їзд. На з’їзд, до Харківського оперного театру, прибуло понад 300 осіб. Цинічно їх арештували, загнали у машини і вивезли за місто.

За одними даними, кобзарів розстріляли біля села Куряжанка, за іншими - біля Козацької Лопані. Біля Куряжанки під час польових досліджень і було знайдено поховання майже 200 кобзарів. У 1997 році у Шевченковім саду загиблим кобзарям встановили пам’ятник. Через місяць його розгромили.

У радянській пресі, і в архівах колишнього НКВС-КДБ марно шукати про цей з'їзд бодай жодної згадки. Адже сліди своїх злочинів московські бандити замітати вміли. Є свідчення, що 1941 р. харківській архів було спалено, а 1960 р., за таємним наказом тогочасного голови КДБ СРСР Шелепіна, було знищено все, що могло б скомпрометувати каральні органи. Відомо, що для реєстрації кобзарів було створено етнографічну комісію Академії наук УРСР. З'їзд кобзарів і лірників пов'язали з Республіканською олімпіадою міста й села (грудень 1934-го). Органам ДПУ і міліції на місцях було наказано забезпечити явку народних співців до тодішньої столиці України – Харкова.

Відомий композитор Дмитро Шостакович у книзі "Заповіт: спогади Шостаковича" згадує: "У середині 30-х років було проголошено Перший Всеукраїнський конгрес лірників та бандуристів, і всі народні співці змушені були разом зібратися і дискутувати своє майбутнє… Вони приїхали з усієї України, із маленьких забутих сіл. Було кілька сот їх присутніми – живий музей, жива історія України, всі її пісні, її музика, її поезія. І ось… майже всі ці жалібні співці були вбиті".

Одні джерела наводять цифру понад 200 кобзарів, інші називають ще приголомшливішу – 337. Відомо, що тільки на Київщині на початку ХХ століття було близько 240 кобзарів і лірників – до початку Другої світової війни в Україні не залишилося нікого.

Історія З'їзду в Харкові начебто не знайшла підтвердження в архівах КДБ. Проте зі слів очевидців, які передавали історію своїм дітям, а ті онукам, відомо, що на ньому було прийнято рішення вивезти всіх прибулих на З'їзд кобзарів за місто і залишити їх помирати від лютих морозів і голоду. Що й було зроблено. Чи це був з'їзд чи просто масовий одночасний арешт- історикам сказати важко, але тоді одночасно було винищено основних кобзарів і разом з ними перервано багато чого в кобзарській традиції - наприклад, лебійська мова, яку знали і якою спілкувались тільки кобзарі, секрет виварювання зілля для міцних нігтів.

Художній фільм "Поводир, або Квіти мають очі" відомого ураїнського режисера Олеся Саніна, який стартував в кінотеатрах країни 12 листопада 130 копіями, це безсмертна п’амять про всіх невинно убієнних кобзарів-лірників

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

Фото: http://www.drohobych.com.ua/

Читайте також:
Коментарі
avatar