То хто ж таки «старший брат»?
13.02.2015
Своїм шахрайством московити привласнили собі минуле Великого Київського князівства і його народу, нанесли підступний удар по українському етносу, а з 1936 р. почали називати себе ще й «старшим братом». Проаналізуємо і співставимо деякі історичні факти з історії України та Московії, цифри «говорять» самі за себе.

Держави

У період існування української держави Київської Русі про Московію не було ні згадки. Московське князівство, як улус Золотої Орди, заснував хан Менгу-Тімур лише в 1277 р.

Отже, Київська Русь на політико-історичній арені існувала близько 400 років.

Династії

Одним з найдавніших відомих історії українських князів був Бож (бл.319 р. — бл. 375 р.) — князь Антського союзу кінця IV ст. Першим українським князем з династії Рюріковичів був Ігор Рюрикович або Ігор I Старий (878 р. – 945 р.) — князь Київський (922 р. – 945 р.).

Першим в сучасному розумінні російським князем був Юрій (Георгій) I Довгорукий (1090— 1157 рр.) — Великий князь Київський і князь Ростово-Суздальський, син Володимира Мономаха, родоначальник лінії влaдимиро-суздальських князів.

Першим Московським князем став Даниїл (1277–1303 рр.) — молодший син Олександра Невського. Від нього бере початок династія московських князів Рюриковичів. У 1319 р. хан Узбек призначив свого брата Кулхана (Івана Калиту) удільним московським князем, а з 1328 р. – Великим московським князем. Хан Узбек, прийнявши іслам, знищив майже всіх князів Рюриковичів. У 1319–1328 pp. пройшла зміна династії Рюриковичів (суздальсько-московська династія Юрійовичів) на династію Чинґізидів в Московському улусі Золотої Орди, яка загасла 1598 р.

Отже, 270 років Московією правили чисті Чинґізиди.

Столиці

Київ заснований 482 р. Згідно традиційної історії Москва заснована 1147 р. сином українського князя Володимира Мономаха Юрієм Довгоруким. Але за іншими даними, вперше місто згадується серед третього перепису населення земель, підвладних Золотій Орді, що відбувся 1272 р. Наприкінці XIII ст. Москва була невеликим поселенням.

Отже, Київ старший від Москви мінімум на 665 років, а то й на всі 794 роки.

Монархи

Перший монарх в класичному розумінні коронований в Московському царстві - Іван Грозний 1547 р., на Україні - Данило Галицький – 1253 р. Сподіваючись на допомогу Західної Європи у боротьбі із Золотою Ордою, прийняв від Папи Римського пропозицію коронації. Був коронований на короля всієї Русі у м. Дорогочині. Його нащадки носили титул «король Руси». Останнім представником цієї королівської династії був Володимир Львович. Після занепаду Королівства Русі, титул «король Русі» (король Галичини та Володомерії) носили різні монархи: королі Угорщини, Польші, імператори Австрійські.

А взагалі першими королями на Русі-Україні були українcькі князі Ізяслав I (1075–1078 рр.) та та його син Ярополк Ізяславич (1078-1087 рр.).

Золотоординське іго

Україна позбувся золотоординського ярма 1363 р. У битві при Синіх Водах (притока південного Бугу р. Синюха) українсько-литовські війська восени 1362 р. наголову розгромили татарські загони й звільнили українське Поділля від загарбників. Московія за Івана III остаточно скинула золотоординьке іго тільки в 1480 р. після «Великого стояння» на Угрі, а данину Кримському хану платила до 1700 р. (включаючи частину правління Петра I). Московcький цар зустрічав кримського посла на Поклонній горі, садив його на свого коня, сам пішим ходом під вузду вів коня з кримським послом у Кремль, садив його на свій трон і вставав перед ним на коліна.

Отже, як мінімум, золотоординське іго в Московії було на 117 років довше ніж в Україні.

Друкарство

Перші друковані книги староукраїнською мовою видав українець Швайпольт Фіоль (Святополк Фіола) у своїй друкарні в Кракові («Осьмогласник» (1491 р.) з дереворитом «Розп'яття», «Часословець» (1491), «Тріодь пістну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (1491 р.).

Першою московською точно датованою друкованою книгою був «Апостол», виготовлений українцем Іваном Федоровичем (Федоровим) і його помічником білорусом Петром Мстиславцем у Москві (1564).

Отже, українська книга старша за московську на 73 роки.

Букварі

Найдавніші друковані українські букварі — «Буквар» Івана Федоровича (Львів, 1574 р.; Острог, 1578 р.; назва умовна, бо стародрук не має заголовка) та Лаврентія Зизанія — «Наука ку читаню и розумЪню писма словенскаго…» (Вільно, 1596 р.). Вони базувалися на матеріалі церковнослов'янської («словенороської») мови української редакції. «Буквар» Івана Федоровича — перший у східнослов'янських народів друкований буквар.

Перший московський посібник для навчання грамоті – «Букварь» Василя Бурцова був виданий 1634 р.

Отже, український буквар старший від московського на 60 років.

Біблії

«Острозька біблія» Івана Федоровича (1581 р.) — перша у східнослов'янських і південнослов'янських народів повна друкована Біблія церковнослов’янською мовою з впливами української народної мови.

Перше друковане видання Біблії в Московії, Московська Біблія, було здійснено тільки в 1663 р. і набуло у сучасників назву "первопечатной". Видана Московська Біблія була як проста копія Острозької Біблії, з небагатьма орфографічними виправленнями.

Отже, українська біблія старша за московську на 82 р.

Релігія

Київська митрополія заснована в 988 р., а Московська тільки в 1458 р.

Отже, Київська митрополія на 460 років старша Московської.

Наука

Юрій Котермак, відоміший як Юрій Дрогобич (бл. 1450 р. — 1494 р.) — український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Перший український автор друкованого твору (латинською мовою). Професор, ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету, учитель астронома Миколи Коперніка, що поклав початок нового — геліоцентричного погляду про будову Сонячної системи.

Перший російський академічно освічений вчений. — Михайло Ломоносов (1711 — 1765 рр.) — натураліст, геохімік, поет, заклав основи російської літературної мови.

Вищі навчальні заклади

Острозька академія (1576 р.) — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі. Першим ректором школи був письменник та педагог Герасим Смотрицький (один з видавців «Острозької Біблії»), викладачами — видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем'ян Наливайко, Христофор Філалет, Василь Суразький, Іван Лятос, Кирило Лукаріс, Клірик Острозький та педагоги із Краківського та Падуанського університетів.

Києво-Могилянська академія (1632 р.) — під такою назвою існував від 1659 р. до 1817 р. Засновником Академії є Петро Могила (Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі з 1633 р., екзарх Константинопольського патріарха) у 1632 р. Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 р. між Річчю Посполитою і Гетьманщиною Івана Виговського колегії надавався статус академії і вона отримувала рівні права з Ягеллонським (Краківським) університетом. Випускник академії, а пізніше її викладач (1705 р.) та префект (заступник ректора) (1707 р.) Феофан Прокопович брав участь в організації Російської академії наук, очолював так звану «учену дружину» діячів культури, до якої належали Татищев, Кантемір та ін.

Львівський університет заснований 1661 р.

Російська академія наук (1724 р.). Перші «російські» академіки — запрошені з-за кордону етнічні французи і німці (математик Я. Герман, астроном Же. Н. Деліль, фізіолог і математик Д. Бернуллі і його брат механік Н. Бернуллі, фізик Г. Б. Бюльфінгер та ін.). Перший російський історичний журнал, який стала видавати Академія з 1732 р., видається німецькою мовою (“Sammlung Rußischen Geschichte”).

Московський університет (1755 р.). Перші професори були здебільшого іноземцями, тільки троє з них були росіянами: М.М. Поповський з словесності та філософії і та А.А. Барсов з математики та словесності, а також викладач російської та латинської мов Ф.Я. Яремский .

Отже, українські вищі навчальні заклади старші від московських на 148 років.

 У підсумку можна сказати: вислів “старший брат”, як засіб ідеологічної шовіністичної радянсько-російської пропаганди, що став у СРСР широко розповсюджуватися з 1936 р., швидш завсе підходить по всім критеріям для українців по відношенню до росіян, а не навпаки.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка


Читайте також:
Коментарі
avatar