Життя Винник за правління Габсбурґів (1772-1918 рр.) (Част. I)
28.11.2014
Винники за свою багатовікову історію, входили у склад багатьох держав. Але розквіт міста припадає на правління Габсбурґів.

Внаслідок першого поділу Польщі (1772 р.) Галичину включили до складу володінь Габсбурґів. Тут було створено окрему провінцію — «Королівство Галичини і Володимирії» (Königreich Galizien und Lodomerien), до складу якої увійшли не тільки українські етнічні землі (Східна Галичина), а й південна частина Польщі з містом Краковом (Західна Галичина). Після встановлення тут панування Габсбурґів для господарського та культурного піднесення краю уряд провів ряд реформ: спроба ліквідації кріпацтва і пом'якшення панщини, запровадження нового судочинства, утворення ряду навчальних закладів для українського населення, відновлення Львівського університету (1784 р.) та Галицької греко-католицької митрополії (1808 р.).

Марія Терезія (1717—1780 рр.). Правління Марії Терезії — епоха активних реформ. Майже всі реформи, проведені Марією-Терезією, були продиктовані її прагненням захистити своє право на престол. Було створено Державну раду і центральний суд, завдяки чому вся повнота влади зосередилася в руках імператриці. Для успішного ведення війни проти суперників здійснено військову реформу. Було уніфіковано систему податків — запроваджено загальний податок на прибуток, що його сплачували всі верстви суспільства. Ліквідовано внутрішні митні кордони. Селянам надали право викуповувати власні наділи, панщину обмежили трьома днями на тиждень. Марія Терезія видала Цивільний («Терезіанський кодекс») і Кримінальний («Терезіанська Немезіда») кодекси. Здійснювалися заходи з розвитку освіти: було запроваджено загальну шкільну освіту й відокремлено школу від церкви.Серед її численних дітей — два імператори (Йосип II та Леопольд II), а також знаменита королева Франції- Марія-Антуанетта.

27 вересня 1772 р. — вдруге зібрано винниківську громаду (біля церкви Воскресіння Господнього) і прилюдно зачитано універсал імператриці Марії-Терезії, виданий 1 вересня.

28 грудня 1772 р. — винниківчани склали присягу вірності імператриці Марії-Терезії.

15 жовтня 1776 р — С. Ґловінський передає замок у Винниках в дар цісаревій Марії-Терезії.

1779 р. — австрійський уряд зробив Винники казенним містечком у Львівській окрузі й заснував у ньому тютюнову фабрику.

Наприкінці XVIII ст. у Винниках почали функціонувати цегельня і вапнярня для забез¬печення будівельними матеріалами фабрики й міста. В цей період в місті появляється броварня, Винники можуть вже давати щорічно 9 000 флорентів чистого прибутку.

Після смерті Марії-Терезії на престол зійшов Йосиф II — цісар-реформатор, який за десятиріччя свого правління зробив більше, ніж польський уряд — за століття. Йосип II почав Нову добу для цілої Австрії, зокрема для Галичини. Замість старого феодального устрою Йосип II запланував запровадити Нову систему, почавши її якраз з Винник, дарувавши волю селянам.

18 вересня 1785 р. згідно з урядовим розпорядженням у місцевих камеральних володіннях було скасовано панщину. Винники — перший населенний пункт Галичини де її було скасовано.

1785 р. — дві школи: українська та польська (за часів польського панування у Винниках не було навчальних закладів). 1785 р. — закладено німецьку колонію Вайнберґен (Винна гора) і німецьку школу. 1785 р. — німецька колонія Унтерберґен (між Винниками і Підберізцями). 1780-ті рр. — Іван Забавський війт у Винниках.

Йосип II (1741—1790 рр.). Проводив політику протекціонізму економіки країни і намагався створити єдиний внутрішній ринок. В 1780-их роках провів ряд реформ державного управління, спрямованих на зміцнення монархії. Він вдався до подальшого посилення центральної влади. Було скасовано права провінційних станових зборів, посилено владу губернаторів, яких призначав імператор, урівнено в правах усі області, в судах та адміністраціях введено німецьку мову. Важливими стали реформи церкви. Йосиф прагнув підпорядкувати собі церкву та послабити її вплив на суспільство. Він постановив, щоби папські укази й розпорядження оприлюднювалися лише за згодою уряду, а чернечі ордени були підпорядковані місцевим єпископам; скоротив кількість монастирів і ченців. Конфісковані землі та майно було продано, частину доходів спрямовано на розвиток освіти; церковні школи переорієнтовано на світське навчання і підпорядковано «Вищій навчальній комісії». Зрештою, він наважився на втручання у внутрішню структуру католицької церкви і навіть змінив деякі обряди. За його правління було видано новий збірник законів («Йосифів законник»), а 1781 р. скасовано особисту залежність селян.

У 1797 р. ситуація у Винниках виглядала так: «...B селі Винники побудовано 50 домів для фабричних робітників, які за такий дім разом з городом в 200 квадратових сажнів поверхні платять річно 12 флорентів. Такий дім має 5 сажнів довжини і 3 ширини, мурований цеглою, має комин, покритий соломою і складається з покою, кімнати й кухні з мурованим вогнищем. Кошти направи належать до управління дібр. Управління мало броварню на 40 бочок варення і гуральню (винокурня) з трьома котлами. Управління само продуктує горілку. Поруч з тим'є велика стайня на 40 волів і 10 коней. Для відбору камеральної горілки і пива призначено 4 корчми. За вишинк вони одержують від управління що 20-ту бочку.

Континґенти для корчми виносять:

А) Пиво Великий заїзний дім при дорозі до Бродів — 394 бочки, Корчма при королівській фабриці тютюну — 539 бочок, Корчма при цегельні — 67 бочок, Корчма в селі Унтерберген — 78 бочок.

Б) Горілка Великий заїзний дім при дорозі до Бродів — 2110 гарнців, Корчма при королівській фабриці тютюну — 4 710 гарнців, Корчма при цегельні — 461 гарнців, Корчма в селі Унтерберген — 547 гарнців, Корчма в селі Підберізці —192 гарнців.

Сім млинів і одну олійницю винаймається різними людьми, а також приносять ренту, виріб м'яса і дозвіл на убій худоби» (за Михайлом Влохом, 1970 р.).

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

Фото: Герб Габсбурґів

І частина  ІІ частина  ІІІ частина IV частина


Читайте також:
Коментарі
avatar