Життя і розвиток Винник в часи СРСР (Частина V)
22.11.2014
Періодичні видання

З часу відновлення Винниківського району у 1944 р. (створений 1940 р.) виникла необхідність у друці періодичного видання, яке відображало б події у районі. Таким чином у 1944 р. почала виходити районна газета під назвою «Радянське життя», яка підпорядковувалась Винниківському райвиконкому. Початковий тираж газети становив 1500 примірників, згодом, наприкінці свого існування (1959 р.) – 2200 примірників. Редакція газети була розташована на вул. Танкістів (тепер вул. Івасюка). Редакторами газети у різний час були – М. Александренко, Л. Єрмакова, А. Гіль, П. Рахубовський, С. Донченко, В. Балаханова, Ю. Марченко. Великого значення редакція надавала популяризації постанов, рішень, розпоряджень КПРС та її районного комітету. Багато уваги приділялося повоєнній відбудові району, налагодженню виробництва.

У 1952—1953 рр. виходила газета політвідділу Винниківського МТС під назвою «Сталінець», але її видання не було настільки поширеним, як видання «Радянського життя». Майже після 30-річної перерви у Винниках знову з’явилась газета. На хвилі національно-державницького відродження у січні 1991 р. за сприянням Винниківської міської ради було засновано газету «Винниківський вісник».

Відпочинок

У 1953 р. було створено Комсомольське озеро як рекреаційну зону, тоді ж були облаштовані водна та човнова станції, пляжі. Вхід безплатний.


Комсомольське (Винниківське) озеро, 50-і роки

У 1967 р. на околиці Винник було створено спортивно-оздоровчу базу «Електрон», яка була власністю заводу «Електрон». Колись на цій території було болото, протікала річка – і цей природній дандшафт вдало використали для створення бази відпочинку. Окрім аборигенної рослинності, додатково 116 найменувань чагарників і дерев висаджено на площі 8 га. Були побудовані літні дерев’яні будинки, кам’яний будинок, спортивні площадки і т. д. Вхід був платний.

Спорт

1946 р. створено футбольний клуб «Харчовик» (Винники). І уже в 1949 р. футбольний клуб «Харчовик» — чемпіон Львівської області. У 1954 р. було завершено будівництво нового стадіону по вул. Спортовій (за польської окупації там знаходилося польське спортивне товариство). 1960 р. — футбольний клуб «Авангард» Винники — чемпіон Львівської області. 1971 р. — футбольний клуб «Авангард» Винники — володар кубка Львівської області.


Футбольна команда "Харчовик", 60-і роки

Зростання зайнятості у сфері промисловості позитивно позначалося на динаміці народонаселення міста, що вже 1957 р. перевищило 5200 осіб. Відносна частка зайнятих у промисловості досягла приблизно половини всіх працюючих. Близько 600 винниківчан працювали на підприємствах Львова, частина жителів трудилася в колгоспах. Певне піднесення економіки міста призвело до зростання доходів населення, позначилося на його побуті, сімейних відносинах, кількісному складі й структурі сім’ї. У місті велося велике житлове будівництво.

Так, в 1966-1976 рр. здано в експлуатацію 17,4 тис. кв. метрів житлової площі.

У звичаях і обрядах, що супроводжували родинне життя, зберігалося багато елементів української традиційної обрядовості, пов’язаної зі шлюбом, народженням дитини та похоронами. Заходи радянської влади, що прийшли на зміну традиційним сімейним звичаям і обрядам, штучно створеною т. зв. радянською обрядовістю більш широко захопили проведення шлюбів, менше – хрещення дітей і майже зовсім не приймалися при проведенні похорону. Як переважно нові побутові явища з’явилися відзначення днів народження, одержання державних нагород, подій пов’язаних із закінченням школи, вузу та ін. В умовах переходу до ринкової моделі економічного життя суспільства досить гостро постала проблема трудової зайнятості населення.

На поч. 90-их рр. у Винниках її впроваджували 43 суб’єкти приватної підприємницької діяльності та 48 підприємств, установ і організацій державного чи громадського підпорядкування. Основною сферою зайнятості й одержання доходів переважної частини міського населення була участь у державному та приватному секторах промисловості і торгівлі, транспорту і зв’язку, в управлінні та соціально-культурній сфері та освіті. В час, коли Винники були районним центром, увага до розвитку комунальних служб міста була більшою. Проте і тоді вона часто обмежувалась «косметичним» ремонтом житлових будинків й огорож, прибиранням вулиць, очищенням канав.

Значну увагу комунальні служби міста приділяли забезпеченню громадян газом. 1957 р. завершилася газифікація міста, в якій комунальні служби відігравали важливу роль. Кількість газифікованих квартир 1960 р. порівняно з 1957 р. збільшилась у шість разів. На кінець 1960-их рр. комунальний комбінат розпочав будівництво водопроводу, яке закінчено 1974 р. Місто розбудовувалося, і єдина комунальна служба міста – ЖЕК № 509 не могла достатньою мірою забезпечити чистоту і благоустрій. На формування громадського побуту впливала не лише зміна соціально-економічних умов життя населення міста, а й ті зміни політичного та економічного характеру, що захоплювали всю Україну. Однак місцеві традиції, зумовлені переважно українським складом населення, відносно високою його національною свідомістю, релігійністю та формами використання вільного часу в просвітніх, культурних, спортивних, релігійних товариствах, продовжували зберігати свою специфіку, залишалися консервативними. У громадському житті міста постійно відігравали важливу роль винниківські колективи художньої самодіяльності.

Наприкінці 1980-их рр., у період національно-культурного відродження у Винниках з числа його мешканців було створено Товариство української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта», культурно-просвітнє молодіжне товариство «Спадщина», Союз українок та осередок Народного Руху України. Спільними зусиллями цих товариств було проведено ряд важливих заходів, спрямованих на відродження і збереження історико-культурної спадщини, її популяризацію. Зокрема, товариство «Спадщина» прилучилося до створення Винниківського історико-краєзнавчого музею.

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

І частина ІІ частина ІІІ частина ІV частина V частина


Читайте також:
Коментарі
avatar