Мар’яна Прокопович назвала таємниці перекладацької праці та причини любові до Винник
31.01.2017 23:29

У вівторок, 31 січня, у бібліотеці для дорослих міста Винники відбулася зустріч із українською перекладачкою, мовознавцем, лексикографом, членом Національної спілки письменників України, лауреатом премії імені Миколи Лукаша, яка є винниківчанкою, Мар’яною Прокопович.

Підтримати і розповісти про творчість товаришки в бібліотеку завітала мешканка Винник, письменниця, літературознавець, кандидат філологічних наук, журналістка Надія Мориквас.

Мар’яна Прокопович, яка стала відомою в Україні та світі завдяки перекладу з італійської книжок Умберто Еко – «Ім’я рози» та «Маятник Фуко», із присутніми на зустрічі поділилася інформацією про свої зв’язки з Винниками.

«Я народилася у Винниках, – зазначила відома перекладачка. – Моя бабуся з маминого боку була корінна винниківчанка. Батьки з татового боку переїхали у Винники після війни. Багато родичів тут поховані. Я, правда, не живу зараз у Винниках, але душею саме в цьому місті. Батьки мої жили у Львові, а мене часто залишали на виховання бабусі і теті, які мешкали у Винниках. Бабусю – Дарію Бреславську – знало багато людей. Вона працювала вчителькою ще за Польщі. Зв’язки з Винниками у мене ніколи не переривалися. Успадкувала хату на вулиці Івана Франка. Люблю Винники і рада, що мене запросили на зустріч із винниківськими читачами».

Мар’яна Прокопович детально розповіла про вибір професії перекладача. Закінчивши факультет англійської філології, попрацювала вчителькою у селі Білка, а потім, зрозумівши, що фах педагога не для неї, влаштувалася перекладачем у  науково-дослідний інститут. Там опанувала перекладацькі премудрості, навчилася користуватися словниками, шукати потрібну інформацію в різних джерелах. Так із відповідним багажем знань і 12-річними досвідом вона взялася до художнього перекладу.  

 На зустрічі з винниківчанами жінка деталізувала, з якими видами перекладу їй доводилося працювати. Хоча в пріоритеті для неї залишається художній текст.

Відповідаючи на запитання користувачів  бібліотеки різного віку, поділилася думками щодо міфів і перспектив перекладацького фаху, назвала стереотипи про цю професію. «Найпоширеніший із них – достатньо знати дві мови, щоб працювати перекладачем, – зазначила жінка. – Так говорити, це те саме, що твердити, що достатньо мати дві ноги, щоб бути футболістом». На її переконання, в першу чергу необхідно досконало володіти рідною мовою, відчувати слово, тоді переклад буде якісним.

Завідувач бібліотеки для дорослих Ірина Андрухів, підкресливши, що зустріч стала профорієнтаційним заходом для молоді, яка хоче обрати професію перекладача, розповіла про знайомство з Мар’яною Прокопович і Надією Мориквас: «Ці приємні жіночки прийшли у бібліотеку з кількома торбами книжок, яким вже забракло місця удома. Викидати книжку – гріх, а їхня книжкова  збірня прислужилася ще не одному нашому читачеві. Це наші друзі на багато років». На згадку про місто І. Андрухів подарувала М. Прокопович картину, на якій зображення стародавніх Винник.

«Я отримала величезне задоволення від зустрічі з Мар’яною Прокопович, яку організували в бібліотеці для дорослих, – каже психолог Світлана Беляєва. – Саме завдяки таким фахівцям на вітчизняному книжковому ринку з’являються якісні переклади творів популярних іноземних авторів».

Лариса КУБСЬКА

Теги: Надія Мориквас, бібліотека, Мар’яна Прокопович
Останні новини:

Коментарі
avatar