Ярина Каторож незабаром презентуватиме новий роман-фентезі – як письменниця і художниця
19.04.2017 14:37

Ярина Каторож – молода успішна письменниця, дипломантка міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова - 2015 року» в номінації «Українське сучасне фентезі». Високу оцінку журі отримала за роман «Алхімія свободи». Зараз готується до друку нова книга Ярини, яку читач побачить вже у травні. Про «свіжий» роман молода письменниця розповіла сайту «Винники плюс».

– Назва мого нового роману – «Стожар». Це перша частина трилогії «Палімпсест». Назва серії може видатись чудернацькою. Але тільки на перший погляд. Слово «палімпсест» означає рукописну книгу, з якої стерли текст і зверху написали новий. Це історичне явище. Почула про нього ще на молодших курсах і запам`ятала. З часом старий текст проступає під новим. Тоді в одній книзі можна прочитати кілька історій. Саме тому я так назвала трилогію – у ній переплетено багато життєвих шляхів, почуттів, подій, вчинків.

– У якому жанрі твоя нова книга?

– Трилогію пишу в жанрі фентезі, як і моя перша книга «Алхімія свободи». Я продовжую дотримуватися думки, що саме цей жанр дає найбільше простору для створення історій, і те, що я задумала, не витримало б рамок реальних оповідань.

– Про що твій роман?

 – Роман вийшов неймовірно пристрасним, динамічним і подекуди відверто жорстоким. Це книга про двох героїнь. Одну з них звуть Стожаром, вона є носієм величі й пам’яті давно завойованої землі. Мій Стожар – це дівчина без минулого, яка має усвідомити не тільки те, хто вона сама, а й що їй робити на землях, на яких давно викоренено останні думки про свободу. Вона опиняється там, де живе народ держави, яку колись називали Патрією, і яка давно забута, адже її дітям виривали язики, коли вони наважувалися говорити рідною мовою, а за будь-яку згадку про патрійську історію навіть вісім століть опісля завоювання на необачного чекає смерть.

Інша головна героїня – уродженка підкорених країв, вона рабиня, яка завдяки цілеспрямованості, а подекуди впертості, повсякчас крокує вперед, намагаючись вирватись із лещат… Якщо таке можливо. Вони неймовірно різні, та водночас мають багато спільних рис. А ще – дівчата схожі зовні, і в цьому й полягає секрет мого «Палімпсесту» – коли під ідентичною оболонкою можна побачити зовсім різні думки, почуття та й навіть суть людини.

– Чим керувалася, коли бралася писати «Стожар»?

– Ціль була одна – не робити своїх персонажів ідеалізованими. Тут немає відверто хороших і правильних героїв. Усі вони живі, в них часом болить, вони закохуються і ненавидять. Ці люди бояться і страждають, прощають і роблять помилки. Вони часто навіть не знають, чого хочуть – і не знатиме цього й читач. Це вже я вам обіцяю. Принаймні, до останніх сторінок.

Беручись до написання і створення держави-диктатора, я намагалась бодай трохи зрозуміти, як воно – підкорити так багато народів, будучи в меншості. Адже це можливо – історія рясніє прикладами. Чому маси схиляються перед одиницями? І «Стожар» насправді дає відповідь на це запитання, а наскільки проникливо – судити читачу. Скажу тільки, коли я писала про своїх героїв, про те, через що вони проходять, про рабство і боротьбу, – сльози підкочували до очей, стискало горло... Не віддавала стільки почуттів словам у жодному своєму творі.

Але той, хто читав «Алхімію свободи», знає – навіть думки і почуття у мене йдуть завжди поряд із рухом. Тому не бійтесь, що засумуєте на роздумах – ви просто не матимете часу! Обіцяю багато цікавих пригод, неймовірних зброярських механізмів, сили волі і, здається, я й про гумор не забула. Адже навіть у найтемніші часи мої герої не розівчилися сміятися.

«Алхімію свободи» читачі побачили завдяки тому, що тебе відзначили на «Коронації слова». Яким шляхом іде до видання новий роман?

– Роман незабаром надрукує київське видавництво «КМ-Букс». За це я вдячна чудовим Дарі Корній і Мілі Іванцовій. Зараз команда видавництва робить усе можливе, аби роман було презентовано вже 6-7 травня цього року на фестивалі популярної культури «Comic Con 2017» у Києві, а тоді – на Книжковому Арсеналі.

Цікавинкою даної книги буде й те, що в ній я виступаю не лише як автор, а й як художник – автор ілюстрацій та дизайнер обкладинки. Над наступною частиною працюю, але детально про це не розповім, бо «незавершені полотна глядачам не показую».

– Як почуваєшся в ролі письменниці?

–  Якщо коротко – це зараз найважливіше, чим я займаюсь. Я заробляю на життя переважно як художник і дизайнер, але коли створюєш щось у цій царині, то доводиться прислухатись до побажань замовника. І це правильно. Але в літературній діяльності я пишу так, як мені заманеться. І в цьому неймовірне відчуття свободи.

Зустрічі з читачами та відгуки про книжку – це завжди комплімент для автора. Нещодавно відвідала перший Книжковий фестиваль у Черкасах і мені дуже сподобалось. Було гарно і на фестивалі, і саме місто чудове, але особливо хочу подякувати команді «Книжкового дворика», у якій згуртувалося багато відомих, класних українських письменників і культурних діячів. Завдяки їм я вперше побувала у книжкових мандрах.

Розмовляла Лариса КУБСЬКА


Теги: роман-фентезі, Коронація слова, письменниця, Ярина Каторож
Останні новини:

Коментарі
avatar