Літопис Винник (Част. III)
14.10.2013
До 100-річчя встановлення першого у світі скульптурного пам’ятника Т. Шевченкові у Винниках пропонуємо читачам Винники Plus ІІI частину короткого Літопису Винник.

22 липня 1944 р. — 24 серпня 1991 р. — У СКЛАДІ СРСР.

22 липня 1944 р. — радянські війська оволоділи Винниками.

1944 р. — базування полку НКВД.
1944 р. — 1945 р. — Винниківська Райзаготконтора Львівського молококомбінату (у приватному будинку по вул Танкістів, 10).

1944 р. (серпень) — відродження тютюнової фабрики.
1944 р. (вересень) — Винниківська швейно-взуттєва фабрика по вул. Комінтерна (тепер С. Крушельницької, 3) у будинку, що належав до 1939 р. польському судді.

1944 р. (листопад) – 1947 р. — діяльність УПА у Винниківському районі.

1945 р. — Винниківська Райзаготконтора Львівського молококомбінату і молочний цех (у будинку Михайла Маркевича по вул. Кривій, 2).

1945 р. – 1959 р. — газета Винниківського райвиконкому і райкому Компартії України «Радянське життя» (редакція газети — по вул. Танкістів, тепер вул. В. Івасюка).
1945 р. —  добровільне протипожежне товариство (2 ручних насоси і виїзна бричка).
1940-і рр. — дитячий садок №1 (у приміщенні біля старої торговиці; пізніше у будівлі по вул. Галицькій, де сьогодні ВТФ «Друксервіс», згодом передали ще одну будівлю, що знаходилася через дорогу).

31 жовтня 1945 р. — приїзд о. Григорія Костельника, що до переходу винниківської парохії до РПЦ.

1945 р. —  1953 р. — Григорій Сардак — хірург у Винниках.
1946 р. — 1959 р. — Винниківська районна лікарня (керівник до 1953 р. - Григорій Сардак).

1946 р. — випуск на тютюновій фабриці сигарет «Катюша», «Парашутист».
8 травня 1946 р.  — останній польський ксьондз Владислав Пельц залишив парафію і виїхав  на Опольщину (Польща).
1946 р.  —  виселення польського населення і закриття костелу.

12 травня 1946 р.  — 311 окремий полк урядового зв’язку передислоковано у м. Винники.
1946 р. —  відкриття дитячої бібліотеки по вул. Шевченка, 2 (1946 – 1959 рр. директор – Маліневська Олена Василівна).
1946 р. —  футбольний клуб «Харчовик».

1947 р. — створення енкаведисти провокаційної ОБЗУ (Організація борців за волю України), очолив — Роман Плюта.

1947 р. —  пам’яник В.Леніну в центрі міста (демонтовано у 1990 р.).
1947 р. —  центральна вулиця міста — імені Леніна (сучасна вул. Галицька).

1948 р. — по вул. Галицькій в старому будинку була відкрита семирічна школа № 3 (з 1958 р. - восьмирічна школа, з 1964 р.- середня школа №47 (на поч. 1970-х рр. збудовано нове приміщення). Перший директор — Гайворонюк Дмитро Тимофійович (1948 р. – 1949 р.).

1949 р. — футбольний клуб «Харчовик» Винники — чемпіон Львівської області.
1949 р. — Винниківська швейна фабрика Львівського обллегпрому (взуттєвий цех передано до Львова).
1949 р. — 1992 р. — Марія Павлівна Бекар - зауч СШ №47.

1950-ті рр. — Станція юних натуралістів на сучасній вул. О. Любич-Парахоняк (у будинку Василя Обаранця, сім’я якого була виселена на Сибір).

20 квітня 1950 р. — рішення виконкому Винниківської районної ради «Про впорядкування рогу вулиць Леніна та Шевченка» (підірвано фігуру Божої Матері).

1951 р. — перший випуск у семирічній школі №3 (тепер – СШ №47) за директорування Роя Михайла Васильвича (1949 р. – 1951 р.); 1951 р. – 1952 р. – директор Зоя Гавришева; 1952 р. – 1958 р. – директор Катерина Крейденкова.
1951 р. — 1973 р. — вечірня школа (з 1946 р. — вечірній клас при семирічній школі).

1952 р. – 1953 р. — газета  Винниківської МТС «Сталінець».
1953 р. — відкриття Комсомольського (Винниківського) озера.
1954 р. — завершено будівництво нового стадіону по вул. Спортовій (за польської окупації там знаходилося польське спортивне товариство).

1956 р. — створення кімнати-музею  Борисом Возницьким.
1956 р. (серпень) — пам'ятник І. Франку (вул. Шевченка).

1957 р. — завершилася газифікація міста.
1958 р. — тютюновій фабриці виділено пожежну машину.

1959 р. — перепис населення: українців –  5 922 особи (82,3 %), росіян  – 722 (10 %), євреїв – 30 (0,4 %), поляків – 302 (4,2 %), білорусів – 32 (0,4 %), інші – 186 (2, 6 %). Разом – 7 194 особи.

11 вересня 1959 р. — помер Нагляк Яків (доктор,старшина австрійської армії під час Першої світової війни, січовий стрілець).

26 вересня 1959 р. — Винниківську міську раду підпорядковано Червоноармійській (з 1992 р. – Личаківській) районній раді Львова.
1960 р. (квітень) — дитячий садок на 100 місць.

1960 р. — футбольний клуб «Авангард» Винники — чемпіон Львівської області.
1962 р. — санаторна школа-інтернат.
1962 р. — Винниківське відділення Львівської швейна фірми «Маяк».

17 травня 1962 р. — помер Микола Федюк (український маляр-реаліст).
1967 р.  — база відпочинку «Електрон».
1963 р. — реставрація пам’ятника  Т. Шевченку.

1964 р. (березень) — урочисточті з нагоди 150-річчя від дня народження Т. Шевченка (багатолюдне віче біля пам’ятника  Т. Шевченку).
19 вересня 1964 р. — помер Лиско Володимир (священник УГКЦ, релігійний і громадський діяч).

21 вересня 1964 р. — багатолюдний похорон о. Лиско Володимира. Похорон відправляли о.Василь Богонюк, о.Василь Галій, о.Ігнатій Цегельський і о.Артемій Цегельський.
1967 р.  — база відпочинку «Електрон».
1968 р. — підпорядкування Винниківської філії фірми «Маяк» ф-ці текстильно-художніх виробів (з 1970 р. — Львівське текстильно-галантерейне об’єднання «Юність»).

1968 р. — Галич Г. Наконечний Д. «Львівська тютюнова фабрика» (історичний нарис).
1969 р.  — перший випуск десятикласників у СШ №47 (директор школи у 1958 р. – 1971 р. Аркадій Дорман).

1969 р. — розбудова молокоцеху (збільшення довжини у 3 рази, ширини вдвічі, пробурення 70-ти метрової свердловини) по вул. Крива, 2.
1969 р. — на Розлавці по вул. Соборності (колишня вул. Ульянова) розпочато житлове будівництво (1971 р. — перші будинки).

1970 р. — у Чикаго (США) виходить друком фундаментальна праця з історії Винник М. Влоха «Винники, Звенигород, Унів та довкільні села: історико-краєзнавчий збірник».
1971 р. — футбольний клуб «Авангард» Винники — володар кубка Львівської області.

1971 р. — 1975 р. — Зеновій Слота директор СШ №47.
1972 р. — кінотеатр «Карпати» на 400 місць (тепер – готельно-розважальний комплекс «Галактика»). Демонстрація першого фільму — «Корона Російської імперії, або знову невловимі».

5 травня 1972 р. —  Рішенням Львівської обласної ради (№183) пам’ятнику Т. Шевченку присвоєно статус пам’ятки мистецт місцевого значення.
1973 р. — демонтаж пам’ятника  І.Франку (пам’ятник було пошкоджено).
1974 р. — на Розлавці по вул. Стрілецькій (колишня вул. Крива, а пізніше вул. Кухто) розпочато житлове будівництво.

1970-ті рр. — клуб тютюнової фабрики на 400 місць (тепер культурний центр «Дозвілля» на вул. Шевченка, 3).
1976 р. (березень) – 2006 р. - Йосип Годунько директор СШ №47.
1976 р. — обладнання свердловини біля с. Волиця і будівництво  нового водопроводу D 300 мм на тютюнову фабрику через південну частину міста.

23 лютого 1977 р. — померла Любич-Парахоняк Олександра Іванівна (українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано), акторка).
1978 р. — пам’ятник І. Франку встановленно перед приміщенням СШ №47.
1979 р. — помер Керницький Михайло (краєзнавець, педагог, громадсько-політичний діяч).
Пояч. 1980-их рр.  —  встановлено та овячено Хрест місійний у церкві Воскресіння. У 1992 р. (у Великий Четвер) Хрест перенесли на цвинтар.

1980 р. — Державний випробувальний центр побутової радіоелектричної апаратури.

1982 р. — 1990 р. — міський голова Петро Лісний.
1984 р. —  1996 р.  — директор тютюнової фабрики Євген Хомик.

1984 р  — лісовий заказник місцевого значення  «Чортова Скеля» (площа природоохоронної території 353 га).
1984 р  — лісовий заказник «Винниківський» (збереження цінних дубових насаджень).
1984 р.  — ансамбль народного танцю «Прикарпаття» (засновник М. М.  Гарц).

1985 р.  — о. Михайло Романишин — парох Святовоскресенської церкви.
21 січня 1988 р. — проведена реорганізація і перебазування зі Львова госпіталю у м. Винники в новозбудовані приміщення.

1 листопада 1988 р. — перший мітинг-реквієм на могилі січових стрільців.
1989 р. — перепис населення: українців – 10 957осіб (91,2 %), росіян – 823 (6,8 %), євреїв – 12 (0,1 %), поляків – 127 (1,1 %), білорусів –  67 (0,5%), інші –  31(0,3%). Разом - 12 017 осіб.

1989 р березень — відновлення «Просвіти», спочатку як Товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка, а з 2005 р. як громадську організацію Винниківське міське т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка.
1989 р. — реставрація пам’ятника Т. Шевченку.
1989 р. — перенесення Хреста з обістя Маслякевичів на узбіччя дороги (роздоріжжя вул. Ломоносова-Шевченка).
24 вересня 1989 р. — перше екологічне віче.

1989 р. — створення УАПЦ у Винниках (митрофорний протоірей о. Михайло Романишин).
1989 р. — відновлення винниківської греко-католицької громади (о.  Петро Паньків).
7 січня 1990  р. — перша святкова літургія в храмі Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа (о.Петро Паньків).

22 січня 1990 р. — День Злуки (тисячі винниківчан вийшли на центральну вулицю міста).

1990 р. — 1994 р. — міський голова Василь Дутка.
14 вересня 1990 р. — демонтаж пам’ятника В. Леніну.
1990 р. — символічна могила «Борцям за волю України» (на Розлавці). Автор проекту – Тарас Левків.

1991 р. (січень) — газета «Винниківський вісник».
1991 р. (весна) — перейменування вулиць.
19 серпня 1991 р. — о. Роман Кияк відвідав Винники і вперше тут в рідному храмі відправив Святу Літургію.
1991 р. — 1996 р. — о. Володимир Мороз сотрудник парафії Воскресіння ГНІХ (багато років провів у радянських концтаборах).

Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка

І частина ІІ частина ІІІ частина IV частина IV частина (продовження)

ІІI частина короткого Літопису Винник

Читайте також:
Коментарі
avatar